Лехнівка (Броварський район)

село Лехнівка
	Герб
	Різдво-Іоано-Предтеченська церква (дер.), 1877 р.Різдво-Іоано-Предтеченська церква (дер.), 1877 р.
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Броварський район
Тер. громада	Березанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32060030040057205
Облікова картка	Лехнівка
Основні дані
Засноване	1621
Населення	1457
Площа	3,65 км²
Густота населення	399,18 осіб/км²
Поштовий індекс	07532
Телефонний код	+380 4576
Географічні дані
Географічні координати	50°22′42″ пн. ш. 31°32′43″ сх. д. / 50.37833° пн. ш. 31.54528° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	122 м
Водойми	р. Недра
Місцева влада
Адреса ради	07532, c. Лехнівка, бульвар Центральний, 14а
Карта
	Лехнівка
	Лехнівка
Мапа
	Лехнівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лехнівка.

Лехні́вка — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 1457 осіб. Входить до складу Березанської міської громади.

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Недра (басейн Дніпра). Займає площу 3,65 км².

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі, центрі Лехнівської волості Переяславського повіту Полтавської губернії, мешкало 1164 особи (608 чоловічої статі та 556 — жіночої), налічувалось 188 дворових господарств, існувала православна церква та волосне правління^[1].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі мешкало 1430 осіб, налічувалось 268 дворових господарств, існували православна церква, школа, 4 постоялих будинки, лавка та 47 вітряних млинів^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1702 осіб (822 чоловічої статі та 880 — жіночої), з яких 1687 — православної віри^[3].

Село постраждало від Голодомору 1932-1933 років, геноциду, проведеного радянською владою. Перед початком колективізації у Лехнівці мешкав 1881 житель, село підпорядковувалось райцентру м. Березань. 1930-ті роки у селі розпочалися із розкуркулення. Зокрема 32 куркульські господарства були конфісковані, самі ж родини було депортовано за межі України, передусім у Сибір. Майно розкуркулених було передане створеним колгоспам імені Косіора та імені Роговця. Про масштаби голодомору в селі можна судити з того, що навіть через 6 років після трагедії за даними перепису населення 1939 року там мешкало лише 1416 жителів, у тому числі 682 осіб чоловічої статі, та 734 жіночої. У 1996 році було укладено на основі свідчень жителів Худоби Г.М., 1915 р.н.; Костюк О.М.,1913 р.н.; Чеснішої М.О., 1923 р.н., та інших мартиролог жителів с. Лехнівки – жертв Голодомору 1932-1933 років Зокрема встановлено такі імена загиблих: Бобро Г.І., Петренко І.І., Петренко П.Ф., Тоцький Г.В., Чесніший О.І., Чесніша О.П. і їхні діти – Чесніший Й.О., Чесніший П.О^[4].

До 12 червня 2020 року було центром Лехнівської сільської ради.

Братська могила воїнів Радянської Армії та пам'ятний знак на честь воїнів-односельців, які загинули в роки другої світової війни, село Лехнівка, у парку

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1549 осіб, з яких 687 чоловіків та 862 жінки.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1456 осіб.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	96,84 %
російська	3,02 %
білоруська	0,14 %

Видатні уродженці

Тоцький Леонід Григорович — український художник.
Тоцький Федір Якович (1876 - ?) - видатний український громадський діяч у Харбіні (Китай), один із засновників українського громадського життя в Китаю
Тоцька Олена Парфентіївна (1879 - ?) - українська громадська діячка у Харбіні
Тоцький Гаврило Федорович (1902-1979) - український громадський діяч у Харбіні та Шанхаю
Тоцький Григорій Федорович (1904 - ?) - український громадський діяч у Харбіні
Тоцький Семен Федорович (1900 - ?) - український громадський діяч у Харбіні

Примітки

↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3195)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-173. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 41
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання

с. Лехнівка, Баришівського району (укр.)
Погода в селі Лехнівка [Архівовано 15 червня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3195)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-173. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[4] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 41

[населення_1989-5] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001-6] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001_мова-7] Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]