Вікіпедія

Леопард Віда

Леопард Віда[1], або марги чи маргай (Leopardus wiedii) — латиноамериканський, хижий, гнучкий, невеликий, довгохвостий ссавець з роду Леопард (Leopardus) родини котових (Felidae), котрий має плямисте хутро і веде, у великій мірі, деревний спосіб життя. Вернакулярна назва виду margay походить із мови тупі, де звучить як «мбараґая». Видова наукова назва вшановує пам'ять князя Олександра Філіпа Максиміліана II Від-Нойвідського (1782–1867), німецького дослідника й натураліста[2]. Каріотип характеризується диплоїдним набором хромосом, 2n=36, фундаментальним числом, FN=70, з аутосомальним додатком 32 метацентричних або субметацентричних і 2 акроцентричних пар хромосом[3]. Леопард Віда зображений на марках анімалістичних серій США[4], Сальвадору[5], Ліберії[6], Конго[7], Беніну[8], Замбії[9], Гвінеї-Бісау[10], Уругваю[11] та інших країн.

Леопард Віда
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Леопард (Leopardus)
Вид:
Леопард Віда (L. wiedii)
Біноміальна назва
Leopardus wiedii
(Schinz, 1821)
Ареал
Синоніми

Felis wiedii

Еволюція ред.

Генетичні дослідження довели, що філогенетична лінія роду Leopardus відокремилася від лінії спільного предка 8 млн років тому. Види L. wiedii та L. pardalis (оцелот) розділились трохи більше 1,5 млн років тому[12].

Філогенетичне древо роду Leopardus[13]

   Leopardus   
 
 

 Leopardus pardalis – оцелот

 
 

 Leopardus wiedii – леопард Віда

 
 
 
 
 

 Leopardus colocolo – колоколо

 
 

 Leopardus jacobita – леопард андський

 
 
 
 
 

 Leopardus guigna – кодкод

 
 

 Leopardus geoffroyi – леопард Жоффруа

 
 
 
 

 Leopardus tigrinus – онцила

 
 

 Leopardus guttulus – леопард малий

 
 
 
 
 


Зовнішній вигляд ред.

 
Марги в Панамі

Довжина голови й тіла марги становить 42.5-79 см, довжина хвоста: 30-51 см, вага: 2.6-9 кг[14]. Загалом марги виглядає як дрібніший екземпляр спорідненого з нею оцелота. Як і в нього, у марги жовто-коричневе хутро з темними кільцеподібними плямами та поздовжніми смугами. Низ білуватий, а довгий, пухнастий хвіст має низку темних кілець. Хутро коротке, м'яке, відносно товсте. Голова коротка, заокруглена. Задні поверхні вух чорні з круглими білими мітками в центрі. На відміну від більшості інших кішок молочних залоз дві. Немає разючого статевого диморфізму[15].

Від тісно пов'язаного з нею оцелота марги можна відрізнити за меншими розмірами, більш витонченою будовою тіла, пропорційно великими очима, і більш довгим хвостом. Від онцили, марги відрізняється злегка більшими розмірами, більш великими, менш густими плямами, і зворотнім ростом хутра на шиї[14].

Ареал ред.

Зустрічається марги в дощових тропічних лісах Центральної і Південної Америки на схід від Анд, від Мексики до Аргентини (Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Колумбія, Коста-Рика, Еквадор, Сальвадор, Французька Гвіана, Гватемала, Гаяна, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай, Венесуела). Зазвичай живе на висотах до 1500 м, однак в Андах його зрідка спостерігають на висотах до 3000 м. Міцно асоціюється з лісовими місцями, як вічнозеленими, так і листяними. Здається, менш терплячим до населених пунктів і зміненого середовища існування, ніж його близькі родичі, оцелот і онцила, але живе і в таких умовах. Іноді зустрічається на плантаціях кави та какао[16].

Спосіб життя ред.

Спосіб життя поодинокий, нічний, хоча може бути активним і протягом дня. Тільки під час шлюбного сезону вони знаходяться іноді разом, у короткочасних парах. Вони є територіальними, області проживання приблизно 15–43 квадратних кілометрів. Тварина потайна і рідкісна. Марги добре вміє лазити по деревах і майже все своє життя перебуває на гілках. На відміну від інших членів родини, марги можуть повертати щиколотку на 180 градусів і дертися по дереву головою вниз, на кшталт білки. Її задні лапи настільки міцні, що вона в змозі, охоплюючи ними гілку, висіти вниз головою. Тривалість життя цієї тварини, близька до домашньої кішки і становить 24 років у неволі.[15]

Харчування ред.

Харчується перш за все гризунами, птахами, ящірками й невеликими приматами. Також марги споживають яйця птахів, квакш і навіть фрукти і комах. Вони полюють в основному на дрібних, деревних та нічних видів, таких як опосуми, білки і деревні гризуни. Тим не менш, вони також здатні вбити тварин розмірів кроля, агуті та пак[17].

Розмноження ред.

Чітких періодів спаровування у марги немає. Спаровування триває від 15 до 60 секунд і завершується типовим для кішок укусом шиї. Вагітність триває 84 доби, за одні пологи з'являється одне або двоє кошенят. Вага новонароджених 85—170 грамів. Забарвлені вони в сірий колір і від народження мають чорні плями. Новонароджені спочатку сліпі, їх очі відкриваються після двох тижнів і після восьми тижнів вони приймають тверду їжу. Статева зрілість у марги настає в 2 роки[17].

Загрози та охорона ред.

Марги належать до тварин, чисельність яких знижується. За новими міждержавними угодами заборонено будь-яке полювання на них, а також торгівля виготовленими з них продуктами (хутро, тощо). У зоопарках марги розмножуються погано; 50% молодих осіб у неволі не виживає. Тварині в основному загрожують браконьєрство і незаконна торгівля хутром. Серйозною загрозою є збезлісення територій проживання. Популяції в природоохоронних районах, як очікується, невеликі, ймовірно через дію високих щільностей оцелота.[16]

Підвиди ред.

Згідно з Вілсоном та Рідером[18] є 11 підвидів марги:

  • Leopardus wiedii wiedii, Schinz, 1821 — східна і центральна Бразилія, Парагвай, Уругвай, північна Аргентина
  • Leopardus wiedii amazonica, Cabrera, 1917 — західна Бразилія, Перу, Колумбія і Венесуела
  • Leopardus wiedii boliviae, Pocock, 1941 — Болівія
  • Leopardus wiedii cooperi, Goldman, 1943 — північна Мексика
  • Leopardus wiedii glaucula, Thomas, 1903 — центральна Мексика
  • Leopardus wiedii nicaraguae, J. A. Allen, 1919 — Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рика
  • Leopardus wiedii oaxacae, Nelson and Goldman, 1931 — південна Мексика
  • Leopardus wiedii pirrensis, Goldman, 1914 — Панама, Колумбія, Еквадор, Перу
  • Leopardus wiedii salvinia, Pocock, 1941 — Чіапас (Мексика), Гватемала, Ель Сальвадор
  • Leopardus wiedii vigens, Thomas, 1904 — Нижня Амазонія
  • Leopardus wiedii yucatanica, Nelson and Goldman, 1931 — Юкатан

Примітки ред.

  1. ↑ Харчук, С. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae) // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 300–314.
  2. ↑ Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 366. — ISBN 0801893046. (англ.)
  3. ↑ Tadeu G. de Oliveira Leopardus Wiedii // Mammalian Species.—1998.—N 579.—P 1—6 (англ.)
  4. ↑ Вид на марках США. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015.
  5. ↑ Вид на марках Сальвадору. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015.
  6. ↑ Вид на марках Ліберії. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12 січня 2015.
  7. ↑ Вид на марці Конго. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015.
  8. ↑ Вид на марці Беніну. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12 січня 2015.
  9. ↑ Вид на марках Замбії. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12 січня 2015.
  10. ↑ Вид на марках Гвінеї-Бісау. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
  11. ↑ Вид на марці Уругваю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015.
  12. ↑ Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. ↑ Bellani, G. G. Felines of the World: Discoveries in Taxonomic Classification and History. — Academic Press, 2019. — С. 171. — ISBN 9780128172773. (англ.)
  14. ↑ а б Leopardus wiedii | ARKive [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. ↑ а б Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 135. — ISBN 0226779998. (англ.)
  16. ↑ а б Payan, E., Eizirik, E., de Oliveira, T., Leite-Pitman, R., Kelly, M. & Valderrama, C. 2008. Leopardus wiedii. The IUCN [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ↑ а б Animal Diversity Web [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  18. ↑ Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Leopardus wiedii
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леопард_Віда&oldid=35159728