Ленограстим
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Ленограстим
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Людський глікозильований рекомбінантний гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L03 |
| PubChem | |
| CAS | 135968-09-1 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C840H1330N222O242S8[1] |
| Мол. маса | 18668,0 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 30 % (п/ш) |
| Метаболізм | Кров |
| Період напіввиведення | 3-4 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГРАНОЦИТ® 34, «Санофі Вінтроп Індастріа», Франція UA/5627/01/01 19.07.2016-19/07/2021 |
Ленограстим (англ. Lenograstim, лат. Lenograstimum) — напівсинтетичний препарат, який є рекомбінантним глікопротеїдом, що належить до цитокінів, та еквівалентний людському гранулоцитарному колонієстимулюючому фактору.[2][3] Ленограстим застосовується підшкірно та внутрішньовенно.[2][3] Ленограстим розроблений у лабораторії японської компанії «Chugai Pharmaceutical» у 1991 році, яка й розпочала його випуск під торговельною маркою «Нейтроджил».[4]
Фармакологічні властивості
ред.Ленограстим — напівсинтетичний препарат, який є рекомбінантним глікопротеїдом, що еквівалентний людському гранулоцитарному колонієстимулюючому фактору. Оскільки ленограстим є аналогом гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору людини, то після його застосування прискорюється дозрівання і диференціація функціонально активних нейтрофілів, їх вихід у кров із кісткового мозку, та підвищує функціональну активність нейтрофілів.[2][3] Ленограстим також має імуностимулюючі властивості.[5][6] Ленограстим застосовується для лікування нейтропенії, спричиненої тривалим застосуванням хіміотерапевтичних засобів для лікування злоякісних пухлин, а також при інших захворюваннях або застосуванні лікарських препаратів, які спричинюють зниження кількості лейкоцитів та зокрема нейтрофілів, у тому числі після трансплантації кісткового мозку[2][3], причому його застосування спричинює більший приріст клітин-попередників гемопоезу у крові, ніж застосування іншого аналога гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору філграстиму.[7]
Фармакокінетика
ред.Ленограстим швидко розподіляється в організмі як після внутрішньовенного, так і після підшкірного застосування, біодоступність препарату після підшкірного введення становить 30 %.Препарат метаболізується ферментами нейтрофілів крові. Виводить ленограстим із організму із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату становить 3—4 години, при повторних внутрішньовенних ін'єкціях цей час знижується до 1—1,5 години, даних за збільшення цього часу в хворих із порушеннями функції печінки та нирок немає.[2][3]
Покази до застосування
ред.Ленограстим застосовується для лікування нейтропенії, спричиненої тривалим застосуванням хіміотерапевтичних засобів для лікування злоякісних пухлин, для мобілізації стовбурових клітин периферичної крові як у хворих, так і здорових донорів, а також при інших захворюваннях або застосуванні лікарських препаратів, які спричинюють зниження кількості лейкоцитів та зокрема нейтрофілів.[2][3]
Побічна дія
ред.При застосуванні ленограстиму частота побічних ефектів є меншою, ніж при застосуванні інших подібних препаратів. Найчастішими побічними ефектами препарату є болі у м'язах та кістках, спленомегалія, гарячка, головний біль, діарея, анемія, тромбоцитопенія, носова кровотеча, болючість у місці ін'єкції.[2][3]
Протипокази
ред.Ленограстим протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, гострому та хронічному мієлолейкозі та при одночасному проведенні хіміотерапії. Препарат не рекомендований для застосування при вагітності та годуванні грудьми.[2][3]
Форми випуску
ред.Ленограстим випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій по 33,6 млн. МО.[8]
Примітки
ред.- ↑ Lenograstim [Архівовано 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и https://compendium.com.ua/akt/76/988/lenograstimum/ [Архівовано 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и https://www.vidal.ru/drugs/molecule/594 [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 90 Years History of Chugai Pharmaceutical > Challenge to BIO [Архівовано 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ USAN Council. List No. 340. New names. Lenograstim. Clin. Pharmacol. Ther. 52 (1): 113. Липень 1992. doi:10.1038/clpt.1992.117. PMID 1284891. (англ.)
- ↑ Amadori S, Suciu S, Jehn U, Stasi R, Thomas X, Marie JP, Muus P, Lefrère F, Berneman Z, Fillet G, Denzlinger C, Willemze R, Leoni P, Leone G, Casini M, Ricciuti F, Vignetti M, Beeldens F, Mandelli F, De Witte T (Липень 2005). Use of glycosylated recombinant human G-CSF (lenograstim) during and/or after induction chemotherapy in patients 61 years of age and older with acute myeloid leukemia: final results of AML-13, a randomized phase-3 study. Blood. 106 (1): 27—34. doi:10.1182/blood-2004-09-3728. PMC 1895135. PMID 15761020. (англ.)
- ↑ Дозировки и методы введения Г-КСФ — филграстима, ленограстима [Архівовано 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/594 (рос.)
Посилання
ред.- Ленограстим на сайті mozdocs.kiev.ua
- Ленограстим на сайті rlsnet.ru [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)