Відкрити головне меню

Леві Володимир Львович

російський письменник

Володимир Львович Леві
Levi identity.jpg
Леві Володимир
Ім'я при народженні Клячко Володимир
Народився 18 листопада 1938(1938-11-18) (80 років)
Москва
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Ізраїль Ізраїль
Діяльність лікар-психотерапевт, письменник
Alma mater Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Напрямок психологія
Magnum opus «Мистецтво бути собою»
Сайт: levi.ru

Володимир Львович Леві (рос. Влади́мир Льво́вич Леви́, нар. 18 листопада 1938, м. Москва) — відомий радянський та російський лікар-психотерапевт, психолог; письменник, художник і музикант. Автор наукових робіт і популярних книг з психології та медицини, художньої прози, віршів і пісень, оформлювач власних книг.

БіографіяРедагувати

Народився 18 листопада 1938 року в м. Москві (РРФСР, СРСР). У дитинстві займався музикою, захоплювався боксом, став кандидатом у майстри спорту[1].

Батько його — доктор технічних наук і професор Леві Лев Ізраїлевич[ru][2], котрий походив з єврейської землеробської колонії Новополтавки Херсонської губернії (Україна)[3].

Мати його — Олена Аркадіївна Клячко, уродженка Антверпена (з родини емігрантів), працювала інженером-хіміком (Володимир Леві до 16 років носив українське прізвище від матері — Клячко Володимир)[4].

Володимир Леві, доктор медичних і психологічних наук[5].

У 1961 р. закінчив Перший московський медичний інститут, і згодом аспірантуру при кафедрі психіатрії там же[6]; працював лікарем швидкої допомоги, працював координатором і лікарем-психіатром у лікарні імені П. П. Кащенко[ru] (Московська психіатрична лікарня № 1)[7][8], потім — психотерапевтом[9][10][11].

Працював науковим співробітником Інституту психіатрії[ru] (Всесоюзний науково-методичний суїцидологічний центр професора А. Г. Амбрумової) Міністерство охорони здоров'я РРФСР[ru][12], де став одним із засновників нового напрямку психологічної медицини: суїцидології[en] — вивчення і профілактики самогубств, брав участь у створенні «телефону довіри[ru]» і кризового стаціонару[13][14][15].

Спільно з А. Г. Амбрумовою працював над дослідженням психологічних аспектів пресуїциду (1974), як «стану особистості з підвищеною ймовірністю скоєння суїцидального акту»[16]. Займався питаннями адиктивної поведінки, психології музичного сприйняття і музикотерапії[17][18][19]. В. Л. Леві і Л. З. Волков в 1970 році дали опис трьох типів патологічної сором'язливості підлітків: шизоїдно-інтровертований, псевдошизоїдний та психостенічний[20][21]

Працював в галузі наукової та практичної психології в Інститутах психології Російської Академії Наук і Академії освіти; займався проблемами виховання дітей, психотерапією дітей та підлітків, психологічною допомогою сім'ям, психотерапією екстремальних станів і криз особистості[22], психологією мистецтва[23][24][25]. Автор більш ніж 60 наукових праць, котрі перекладалися різними мовами.

Великої популярності серед радянської інтелігенції кінця 1960-х, 1970-ті роки набули психологічні практики та психотехніки, і особливо книги молодого Володимира Леві, які пережили декілька перевидань:

  • «Полювання за думкою: Нотатки психіатра» (1967, 1971)
  • «Я і Ми» (1969, 1973)
  • «Мистецтво бути собою» (с підзаголовком: індивідуальна психотехніка; 1973, 1977, 1990).

З 1974 р. член Спілки письменників. Один зі співзасновників Європейського Культурного Клубу. Співзасновник, разом з російськими психологами Свіяшем, Норбековим, Козловим, Ваґіним, Міжнародної асоціації професіоналів розвитку особистості.

У 1980-і роки займався педагогічною психологією[26][27]. Протягом багатьох років співпрацював з журналом і видавництвом «Сім'я і школа» (рос. Семья и школа)[28].

Українською мовою у 1991 р. вийшла книжка В. Левi «Нестандартна дитина» (рос. вид. — 1983).

Здійснює психотерапевтичну практику, займається науковою та літературною роботою. З 2005 року — автор і ведучий популярної радіопрограми «Музична аптека». В січні 2007 року записи передач «Музикальна аптека», а також книги «Самотній друг самотніх» і «Ліки від ліні», надсилались на Міжнародну космічну станцію[29][30].

Одружений, п'ятеро дітей.

Праці та твориРедагувати

  • (рос.)Охота за мыслью: Заметки психиатра. — М., «Молодая гвардия», 1967, 1971.
  • (рос.)Я и Мы. — М., «Молодая гвардия»,. — 1969, 1973.
  • (рос.)Искусство быть собой (научное издание). — 1973, 1977, 1990. «In Touch & In Tune» (2010) «Искусство быть собой» в переводе на английский язык (переводчица доктор русской словесности Мишель Макгрэт);
  • (рос.)Искусство быть другим (научное издание). — 1980, 1993.
  • (рос.)Разговор в письмах. — 1982, 1993.
  • (рос.)Нестандартный ребёнок (научное издание). — 1983, 1988, 1996.
  • (рос.)Цвет судьбы. — 1988.
  • (рос.)Везёт же людям (1988)
  • (рос.)Исповедь гипнотизёра (в 3-х тт.) — М., «Семья и Школа», 1993.
  • (рос.)Как воспитывать родителей, или Новый нестандартный ребенок.
  • (рос.)Зачёркнутый профиль (2000)
  • (рос.)Приручение страха (2002)
  • (рос.)Вагон удачи (2002)
  • (рос.)Травматология любви (2003)
  • (рос.)Семейные войны (2003)
  • (рос.)Ближе к телу (2003)
  • (рос.)Новое «Искусство быть другим» (обновлённое дополненное издание, 2003)
  • (рос.)Ошибки здоровья. — М., изд-во «Торобоан», 2004.
  • (рос.)Куда жить? (2004)
  • (рос.)Ошибки здоровья (2004)
  • (рос.)Наёмный бог (2005)
  • (рос.)Лекарство от лени (2005)
  • (рос.)Одинокий друг одиноких (2006)
  • (рос.) Новый «Нестандартный Ребёнок» (обновлённое дополненное издание, 2006)
  • (рос.)Не только депрессия, охота за настроением (2007)
  • (рос.)Направляющая сила ума (2008)
  • (рос.)Кважды Ква (2008) — книга стихов, песен и сказок для детей
  • (рос.)Комическая атака (2009)
  • (рос.)Коротко о главном (2010)
  • (рос.)«Memento, Песнь уходящих» (2011)
  • (рос.)Куда жить (2012)

ПриміткиРедагувати

  1. Леви Владимир (биография). (рос.)
  2. Кафедра технологии литейных процессов (рос.)
  3. Выписки из истории автора.(рос.)
  4. Семья (Владик Клячко)(рос.)
  5. Леви, Владимир Львович(рос.)
  6. В. Л. Леви «Танец с тенью» (рос.)
  7. Владимир Леви «Охота за мыслью: заметки психиатра» (1967)(рос.)
  8. Владимир Леви «Я и мы» (1969)(рос.)
  9. Предисловие: Владимир Леви. Искусство быть другим. М.: Молодая гвардия, 1980.(рос.)
  10. Владимир Леви «Охота за мыслью: заметки психиатра». Второе издание. М.: Молодая гвардия, 1971.(рос.)
  11. Сайт В. Л. Леви(рос.)
  12. А. Г. Амбрумова, В. Л. Леви. Личность и суицид. Сборник трудов // Московский научно-исследовательский институт психиатрии. 1974. — Т.19—20. — С.50—54.(рос.)
  13. И. А. Погодин «Суицидальное поведение: психологические аспекты» (ссылка на А. Г. Амбрумова, B. Л. Леви, 1975)(рос.)
  14. Амбрумова А. Г., Леви В. Л. Социальная дезадаптация и суицид в клинической практике и теории. // Вопросы психоневрологии. — Баку. — 1975. — с. 24—31. (рос.)
  15. Г. В. Старшенбаум «Суицидология и кризисная психотерапия» (ссылка на Леви 1972, стр. 41)[недоступне посилання з квітень 2019] (рос.)
  16. Взаимосвязь аутоагрессивного поведения и социально-психологической адаптации подростков (ссылка на Амбрумова А. Г., Леви В. Л. Типология пресуицидальных состояний): Амбрумова А. Г., Леви В. Л. Типология пресуицидальных состояний // Клинико-психологические, социальные и правовые проблемы суицидального поведения. Московский НИИ психиатрии. Материалы симпозиума 21—23 октября 1974 года, г. Москва. М., 1974. — С.45—54.(рос.)
  17. Леви В. Л., Музыка и мозг // Знание—сила. 1964 — № 9; Леви В. Л., Вопросы психобиологии музыки // Советская музыка. 1966 — № 8 (перепечатано в сборнике «Музыкальная психология», М.: Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского, 1992; стр. 92—100); Леви В. Л., Музыкотерапия, или Хорошо забытое старое // Знание—сила. 1968 — № 10 — с.44—46.(рос.)
  18. Применение музыкотерапии в комплексном лечении лиц с аддиктивным поведением (ссылка на В. Л. Леви, 1978)(рос.)
  19. Социально-психологическая профилактика и реабилитация гендерной аддиктивности в подростково-молодежной среде (стр. 4) Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  20. И. П. Ильин «Патология и эмоции» Глава 17.5 Патологическая застенчивость, стр.429—430.(рос.)
  21. В. Н. Куницына «Трудности межличностного общения».(рос.)
  22. Т. В. Голушко. Особенности страхов детей, связанных с проживанием в регионах, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС (автореферат диссертации): ссылка на работу В. Л. Леви «Постэкстремальная психотерапия» в сборнике «Чернобыльский след. Медико-психологические последствия радиационного воздействия» — М., 1992. — С.202—206.(рос.)
  23. М. Польский «Заметки на полях осени»(рос.)
  24. Елизаров А. Н., «К вопросу об обучении оказанию психологической консультативной помощи в ситуации неразделенной любви» // Материалы второй Всероссийской научной конференции «Психологические проблемы современной российской семьи». В 3-х частях. — М.: Гос. НИИ семьи и воспитания РАО и др., 2004.(рос.)
  25. Феномен коммуникативного мира личности в психологии (стр. 1): 1967.(рос.)
  26. Леви В. Л., Откуда я взялся? // Семья и школа — 1984. — № 5. — С.28—31; Леви В. Л., Неписаные законы // Семья и школа — 1984.- № 6—7. — С.21—23; Леви В. Л., Страусова защита // Семья и школа — 1984. — № 3. — С.32—35.(рос.)
  27. Т. А. Чеботникова «Социальная роль и речевое поведение личности: инвариант и варианты» (стр. 5—6 и др.) Архівовано 13 травень 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  28. Леви В. Л., Особо агрессивные дети — чего ожидать, как обращаться // Семья и школа. — 2010. — № 1 — С.12—14; Леви В. Л., Идея Принцевна Авангардова // Семья и школа. — 2010. — № 5. — С.10—11.(рос.)
  29. Леви на МКС (рос.)
  30. Книги Владимира Леви на МКС(рос.)

ПосиланняРедагувати