Вікіпедія

Левамлодипін

хімічна сполука

Левамлодипін (також відомий як Levamlodipine (INN), та S(-)амлодипін) — є фармакологічно активним енантіомером амлодипіну.[1] Амлодипін відноситься до дигідропіридинової групи блокаторів кальцієвих каналів, що використовуються як гіпотензивні та антиангінальні засоби.[2]

Левамлодипін
Систематизована назва за IUPAC
(S)-3-ethyl 5-methyl 2-[(2-aminoethoxy)methyl]-4-(2-chlorophenyl)-6-methyl-1,4-dihydropyridine-3,5-dicarboxylate
Класифікація
ATC-код C08CA17
PubChem 9822750
CAS 103129-82-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C20H25ClN2O5 
Мол. маса 408,88 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 64-90%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 30-50 год.
Екскреція Нирки, Жовч
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата "Азомекс",
«Емкйор Фармасьютікалс», Індія
UA/3768/01/01,
"Семлопін",
«КУСУМ ФАРМ», Україна
UA/9382/01/01

У грудні 2019 року левамлодипін отримав схвалення FDA США та представлений на ринку під назвою Conjupri (Burke Therapeutics).[3] Також левамлодипін представлений на ринку України під торговими марками Азомекс (Emcure Pharmaceuticals) та Семлопін (Kusum Healthcare), на ринку Росії під торговою маркою ЭсКорди Кор (Emcure Pharmaceuticals), у Бразилії під торговою маркою Novanlo (Biolab Sanus), а в Індії під торговими марками Eslo (Zuventus Healthcare Ltd.), Asomex (Emcure Pharmaceuticals), та Espin (Intas Pharmaceuticals Ltd.).[4][5]

Фармакологічні властивості ред.

Амлодипін блокує трансмембранний приплив кальцію в гладкі м'язи судин і серця, що призводить до розширення судин і, як наслідок, падіння артеріального тиску. Левамлодипін є алостеричним модулятором і діє на L-тип кальцієвих каналів.[6][7] Дослідження зв'язування рецепторів показали, що з двох форм лише (S)-енантіомер амлодипіну (Левамлодипін) зв'язується з кальцієвими каналами L-типу та блокує їх, тоді як (R)-енантіомер не виявляє активності на цих каналах.[8]

Точні механізми, за допомогою яких левамлодипін полегшує стенокардію, повністю не вивчені, але передбачається, що вони включають наступне:

  • Зменшує периферичний опір за рахунок розширення судин артеріол, що призводить до зниження потреби в кисні та споживання енергії гладкими м'язами серця.
  • Знижує опір коронарних судин та може призвести до збільшення коронарного кровотоку.[2]

Фармакокінетика ред.

Прийом левамлодипіну (2.5 мг) у вигляді разової дози, що дає максимальну концентрацію в плазмі (Cmax) від 8.3 до 9.3 нг/мл від 2 до 3 годин (Tmax). Він майже повністю (близько 90%) перетворюється на неактивні метаболіти печінки, при цьому 10% вихідної сполуки та 60% метаболітів виводяться із сечею. Левамлодипін показує приблизно 93% зв'язування з білками плазми у пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Період напіввиведення левамлодипіну 31±13 годин.[9]

Клінічний досвід ред.

Різні клінічні дослідження показали, що левамлодипін має більшу вибірковість і більшу ефективність, ніж (R) - амлодипін. Об'єднані дані трьох порівняльних досліджень, проведених за участю 200 пацієнтів з легкою та помірною артеріальною гіпертензією, показали, що 2,5 мг левамлодипіну за своєю ефективністю зниження артеріального тиску еквівалентні 5 мг амлодипіну, а 5 мг левамлодипіну еквівалентні 10 мг амлодипіну. Середнє зниження систолічного артеріального тиску склало 19±3 мм рт. ст. проти 19±4 мм рт. ст., 20±2 мм рт. ст. проти 19±3 мм рт. ст. та 20±2 мм рт. ст. проти 19±3 мм рт. ст. в положенні стоячи, положення лежачи на спині і сидячи відповідно для левамлодипіну в порівнянні з рацемічним амлодипіном. У дослідженнях також повідомлялося про значне зниження загальних рівнів холестерину та тригліцеридів при прийомі левамлодипіну, чого не спостерігалося при прийомі амлодипіну.[10][11][12]

Ефективність та безпека левамлодипіну (2,5 мг один раз на добу) оцінювалася у пацієнтів із ізольованою систолічною гіпертензією. Левамлодипін ефективно знижував систолічний артеріальний тиск (середнє зниження на 22 ± 14 мм рт. ст.), при всіх ступенях ізольованої систолічної гіпертензії. Через 28 днів лікування загальний відсоток тих, хто відповів, склав 73%. Він значно знизив систолічний та діастолічний АТ протягом 4 тижнів з частотою відповіді 96,5%.[13]

Літні пацієнти з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом демонструють більш високу відповідь на терапію левамлодипіном, ніж пацієнти, які не страждають на діабет. Левамлодипін є ефективними ліками для літніх пацієнтів, у яких спостерігається набряк та інші побічні ефекти при прийомі рацемічного амлодипіну.[14]

Безпека та переносимість ред.

Використання рацемічного амлодипіну зазвичай пов'язане з побічними ефектами, такими як периферичний набряк, головний біль, запаморочення, почервоніння та біль у животі.[15] Контрольовані клінічні випробування показали, що левамлодипін рідко спричинює ці побічні ефекти.[16] Контрольоване клінічне дослідження левамлодипіну у пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок не проводилося. Клінічні дослідження у пацієнтів із нормальною функцією печінки показали, що при застосуванні левамлодипіну не спостерігається підвищення печінкових ферментів.[2] Однак слід дотримуватися обережності при призначенні левамлодипіну таким пацієнтам.

У дослідженні постмаркетингового спостереження було виявлено, що левамлодипін (2,5 мг/5 мг) добре переноситься у пацієнтів з артеріальною гіпертензією у кількості 1859 осіб. 314 пацієнтів, які повідомили про периферичні набряки при застосуванні традиційного амлодипіну, було переведено на левамлодипін, і через 4 тижні набряк зник у 310 пацієнтів (98,72%). Тільки у 4 пацієнтів зберігався набряк. Тільки 30 пацієнтів (з 1859) повідомили про побічні ефекти. Ці побічні ефекти включали запаморочення, тахікардію, кашель, головний біль, лихоманку, легке утруднення дихання і набряк. Небажані явища мали помірний характер, про серйозні небажані явища не повідомлялося.[16]

Примітки ред.

  1. ↑ Bhandari, P; Shah, Chirag; Surwade, S (1 січня 2008), Chirality-Today and Tomorrow's Way of Treatment, архів оригіналу за 22 жовтня 2021, процитовано 22 жовтня 2021
  2. ↑ а б в Thacker HP (2007). S-amlodipine – the 2007 clinical review. J. Indian Med. Assoc. 105 (4): 180—86. PMID 17822186.
  3. ↑ url = <https://www.accessdata.fda.gov/scripts/cder/daf/index.cfm?event=overview.process&ApplNo=212895 [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Asomex by Emcure (PDF). Medical Update Newsletter. 20 (1): 1—2. January 2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2018. Процитовано 30 грудня 2021.
  5. ↑ Zuventus Brands for S- Amlodipine. DrugsUpdate.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  6. ↑ Calcium channel blocking properties of amlodipine in vascular smooth muscle and cardiac muscle in vitro: evidence for voltage modulation of vascular dihydropyridine receptors. J. Cardiovasc. Pharmacol. 9 (1): 110—9. January 1987. doi:10.1097/00005344-198701000-00018. PMID 2434785.
  7. ↑ 1,4-Dihydropyridines: Effects of Chirality and Conformation on the Calcium Antagonist and Calcium Agonist Activities. Angewandte Chemie International Edition in English. 30 (12): 1559—1578. December 1991. doi:10.1002/anie.199115591.
  8. ↑ Determination of the absolute configuration of the active amlodipine enantiomer as (−)-S: a correction. Journal of Medicinal Chemistry. 35 (18): 3341—4. September 1992. doi:10.1021/jm00096a005. PMID 1388206.
  9. ↑ Pharmacokinetic and pharmacodynamic characteristics of a new S-amlodipine formulation in healthy Korean male subjects: a randomized, open-label, two-period, comparative, crossover study. Clin Ther. 28 (11): 1837—47. November 2006. doi:10.1016/j.clinthera.2006.11.008. PMID 17213004.
  10. ↑ A Randomized, Double-blind, Double dummy, Multicentric, Parallel Group, Comparative Clinical Trial of S-Amlodipine 2.5 mg vs Amlodipine 5 mg in the Treatment of mild to moderate Hypertension. JAMA-India. 1 (8): 86—92. August 2002.
  11. ↑ Clinical Trial of S-Amlodipine 2.5 mg versus Amlodipine 5 mg in the Treatment of Hypertension. Indian Journal of Clinical Practice. 13 (11): 49—54. April 2003.
  12. ↑ Multicentric, clinical trial of S-Amlodipine 2.5 mg versus Amlodipine 5 mg in the treatment of mild to moderate hypertension--a randomized, double-blind clinical trial. J Assoc Physicians India. 52: 197—202. March 2004. PMID 15636308.
  13. ↑ SESA Study group (June 2005). MICRO-SESA-I – Safety and Efficacy of S(−)-Amlodipine in the treatment of isolated systolic hypertension. Indian Medical Gazette. 139 (6): 243—250.
  14. ↑ SESA Study group (August 2005). MICRO-SESA-II – Safety and Efficacy of S(-) Amlodipine in the Treatment of Hypertension in Elderly Patients. Indian Medical Gazette. 139 (8): 353—358.
  15. ↑ Stöppler MC. Side Effects of Norvasc (Amlodipine Besylate) Drug Center. RxList Inc. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  16. ↑ а б SESA Study group (August 2003). Safety and Efficacy of S-Amlodipine – SESA study. JAMA-India. 2 (8): 87—92.

Джерела ред.


  Це незавершена стаття з фармакології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Левамлодипін&oldid=39292537