Леб'яже (Берестинський район)

село в Красноградському районі Харківської області, Україна

Леб'я́же — село в Україні, у Берестинському районі Харківської області. Населення становить 1107 осіб. Входить до складу Зачепилівської селищної територіальної громади.

село Леб'яже
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Берестинський район
Громада Зачепилівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63060010130090616
Облікова картка Леб'яже 
Основні дані
Засноване 1775
Населення 1107
Площа 2,59 км²
Густота населення 427,41 осіб/км²
Поштовий індекс 64422
Телефонний код +380 5761
Географічні дані
Географічні координати 49°15′59″ пн. ш. 35°18′55″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 35.31528° сх. д. / 49.26639; 35.31528Координати: 49°15′59″ пн. ш. 35°18′55″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 35.31528° сх. д. / 49.26639; 35.31528
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Відстань до
районного центру
11,5 км
Найближча залізнична станція Леб'яже
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 64401, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56
Сільський голова Трушляков Микола Іванович
Карта
Леб'яже. Карта розташування: Україна
Леб'яже
Леб'яже
Леб'яже. Карта розташування: Харківська область
Леб'яже
Леб'яже
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село Леб'яже знаходиться на правому березі річки Берестова за 2 км вище за течією від місця впадання в неї річки Вошива (ліва притока). Русло річки звивисте і сильно заболочене, село витягнуто вздовж русла річки на 11 км. Вище за течією за 9 км розташоване місто Берестин, нижче за течією за 2 км — село Кочетівка, на протилежному березі — села Абазівка​​, Вільховий Ріг, Кам'янка та Гадяч, колишнє село Катеринівка. Уздовж села проходить залізниця, станції Леб'яже і Платформа 92 км.

Історія

ред.

Село засноване в 1775 році.

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі, центрі Леб'язької волості Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, земська станція, постоялий будинок і 28 вітряних млинів, відбувався щорічний ярмарок[1].

На 1912 у складі Зачепилівської волості.[2]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2748 осіб (1360 чоловічої статі та 1388 — жіночої), з яких 2745 — православної віри[3].

До 2017 року належало до Леб'язької сільради. Відтак увійшло до складу Зачепилівської громади[4].

Після ліквідації Зачепилівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Красноградського району[5].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1256 осіб, з яких 554 чоловіки та 702 жінки[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1107 осіб[7].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
російська 66,21 %
українська 26,74 %
вірменська 6,78 %
білоруська 0,18 %
молдовська 0,09 %

Історія

ред.
  • 1775 — дата заснування.

Економіка

ред.
  • Молочно-товарна, свино-товарна і вівце-товарна ферми.
  • КСП «РОСІЯ».
  • «СІЛЬМАШ», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

ред.
  • Дитячий садочок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Лікарня.
  • Бібліотека.
  • Церква
  • Село газифіковане.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Списокъ населенных мѣстъ Полтавской губерніи с краткимъ географическимъ очеркомъ губерніи. Полтава: Полтавский Губернский Статистический комитет. 1912. с. 116. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ВВРУ, 2018, № 26, стор. 31
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.