Леб'яже (Берестинський район)

село в Україні, у Зачепилівській селищній громаді Берестинського району Харківської області

Леб'я́же — село в Україні, у Зачепилівській селищній громаді Берестинського району Харківської області. Населення — 1107 осіб.

село Леб'яже
Військовий меморіал, полеглим під час Другої світової війни при звільненні села Леб'яже
Військовий меморіал, полеглим під час Другої світової війни при звільненні села Леб'яже
Військовий меморіал, полеглим під час Другої світової війни при звільненні села Леб'яже
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Берестинський район
Тер. громада Зачепилівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63060010130090616 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Леб'яже 
Основні дані
Засноване 1775 (250 років)
Населення 1107 осіб
Площа 2,59 км²
Густота населення 427,41 осіб/км²
Поштовий індекс 64422
Телефонний код +380 5761
Географічні дані
Географічні координати 49°15′59″ пн. ш. 35°18′55″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 35.31528° сх. д. / 49.26639; 35.31528
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Відстань до
районного центру
11,5 км
Найближча залізнична станція Платформа 92 км,
Платформа 94 км
Місцева влада
Адреса ради 64401, Харківська обл., Берестинський р-н, с-ще Зачепилівка, вул. Центральна, 56
Сільський голова Трушляков Микола Іванович
Карта
Леб'яже. Карта розташування: Україна
Леб'яже
Леб'яже
Леб'яже. Карта розташування: Харківська область
Леб'яже
Леб'яже
Мапа
Мапа

CMNS: Леб'яже у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Географія

ред.

Село Леб'яже розташоване на правому березі річки Берестова, за 2 км вище за течією від місця впадання в неї річки Вошива (ліва притока). Русло річки звивисте і сильно заболочене, село витягнуто вздовж русла річки на 11 км. Вище за течією за 9 км розташоване місто Берестин, нижче за течією за 2 км — село Кочетівка, на протилежному березі — села Абазівка​​, Вільховий Ріг, Кам'янка та Гадяч, колишнє село Катеринівка. Уздовж села пролягає залізнична лінія Берестин — Самар-Дніпровський, на якій розташовані зупинні пункти Леб'яже (за 5 км), Платформа 92 км, Платформа 94 км.

Історія

ред.

Село засноване у 1775 році. Станом на 1885 рік у колишньому державному селі, центрі Леб'язької волості Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, земська станція, постоялий будинок і 28 вітряних млинів, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1912 рік — у складі Зачепилівської волості[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2748 осіб (1360 чоловічої статі та 1388 — жіночої), з яких 2745 — православної віри[3].

До 2017 року село було адміністративним центром Леб'язької сільської ради, яке згодом увійшло до складу Зачепилівської селищної громади[4].

Після ліквідації Зачепилівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Красноградського району[5].

Населення

ред.

За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1256 осіб, з яких 554 чоловіки та 702 жінки[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1107 осіб[7].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
російська 66,21 %
українська 26,74 %
вірменська 6,78 %
білоруська 0,18 %
молдовська 0,09 %

Економіка

ред.
  • Молочно-товарна, свино-товарна і вівце-товарна ферми.
  • КСП «РОСІЯ».
  • «СІЛЬМАШ», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

ред.
  • Дитячий садочок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Амбулаторія.
  • Лікарня.
  • Бібліотека.
  • Церква
  • Село газифіковане.

Відомі особи

ред.
Уродженці села:

Примітки

ред.
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Списокъ населенных мѣстъ Полтавской губерніи с краткимъ географическимъ очеркомъ губерніи. Полтава: Полтавский Губернский Статистический комитет. 1912. с. 116.
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ВВРУ, 2018, № 26, стор. 31
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

ред.