Латанський Сергій Васильович

український мистецтво­знавець, художник і скульптор

Сергій Васильович Лата́нський (нар. 10 жовтня 1929, Луківка — пом. 30 листопада 2016, Запоріжжя) — український мистецтвознавець, художник і скульптор; член Спілки радянських художників України з 1985 року, Спілки майстрів народного мистецтва України з 1991 року, Національної спілки журналістів України з 2010 року. Батько художниці Оксани Латанської.

Латанський Сергій Васильович
Народження 10 жовтня 1929(1929-10-10)
Луківка, Катеринопільський район, Київська область
Смерть 30 листопада 2016(2016-11-30) (87 років)
  Запоріжжя, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет, пейзаж і жанрове малярство
Навчання Одеське художнє училище (1958) і КДУ ім. Т. Шевченка (1968)
Діяльність мистецтвознавець, художник, скульптор
Вчитель Гурський Іван Францович і Жук Михайло Іванович
Член Спілка радянських художників України, Спілка майстрів народного мистецтва України і Національна спілка журналістів України
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Біографія ред.

Народився 10 жовтня 1929 року в селі Луківці (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). 1958 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався зокрема у Івана гурського, Михайла Жука. У 1968 році закінчив Київський університет.

Протягом 1959—1981 років у Запоріжжі очолював студію образотворчого мистецтва Палацу піо­нерів. 1970 року нагороджений медаллю «За доблесну працю»[1]. У 1981—1989 роках працював методистом виставкового залу Запорізького художньо-виробничого комбінату. Жив у Запоріжжі, в будинку на вулиці Горького, № 59 а, квартира № 21[2]. Помер у Запоріжжі 30 листопада 2016 року.

Творчість ред.

Мистецтвознавство ред.

Досліджував твор­чість митців Запорозької області. Упо­рякував

  • комплект листівок «Художники Запоріжжя» (1986);
каталоги
  • «Заслужений художник УРСР Федір Шевченко» (1977);
  • «Народний художник Укра­їни Євген Чуйков» (1985).
Автор праць
  • «Народні майстри Придніпров'я» (1978, у спів­авторстві);
  • «Самоцвіти Запоріжжя» (1981);
  • «На­родне та образотворче мистецтво Запоріжжя» (2007);
  • «Незабутнє» (2009);
  • «Поклик життя — журналістика» (2012)

Написав низку статей в Енциклопедії сучасної України[3].

Образотворче мистецтво ред.

Працював у галузях станкового живопису і станкової графіки, скульптури. Створював акварельні та живописні пейзажі, портрети, тематичні картини у реалістичному стилі. Серед робіт:

живопис
  • «Дружина» (1960, полотно, олія);
  • «Хортиця. Козацька брама» (1970);
  • «Оркестранти» (1971);
  • «Мати» (1978);
  • «Седнів. На річці Снов» (1984);
  • «Схід сонця на озері» (1985);
  • «Седнів» (1987);
  • «Тарас серед земляків» (2002);
  • «На Седнівському лузі» (2002);
  • «Дніпров­ська гребля» (2003);
  • «Старий Дніпро» (2007);
  • «Іван Мазепа» (2009);
  • «Богдан Хмельницький і бандура» (2009);
  • «Розстріл бандуристів. Хар­ків, 1937 рік» (2009);
  • «Батько» (2009);
  • «На річці Хорол» (2009);
  • «Тарас Шевченко на острові Хортиця 1843 року» (2010);
графіка
  • «Видубицький монастир» (1970);
  • «Людмила» (1975);
  • «Квіти і фрукти» (1980);
  • «Гладіолуси» (1984);
  • «Мати» (1987);
  • «На фермі» (1992, туш, перо);
  • «Церква» (1999);
  • «Монастир» (2001);
  • «Кобзар» (2002);
  • «Перемога» (2005);
  • цикл «До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» (2014);
скульптура
  • «Плач Катерини» (1968);
  • «Кирило Кожум'яка» (1982);
  • «Лев Толстой» (1987);
інше

Брав участь у мистецьких виставках з 1960 року. Персональні виставки відбулися у Запоріжжі у 1976, 2009, 2014 роках.

Деякі роботи зберігаються у Запорізькому, Бердянському і Черкаському художніх музеях, Катеринопільському і Черкаському краєзнавчих музеях, Літературно-меморіальному му­зеї Тараса Шевченка у селі Шевченковому Звенигородського району Черкаської області.

Примітки ред.

Література ред.