Відкрити головне меню

Ластовень жовтий

вид рослин

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

Трав'яниста багаторічна рослина 0,7-1,8 м завдовжки. Коріння численне, тонке, світло-буре. Стебла тонкі, виткі від середини, дворядно опушені широкими смугами коротких кучерявих волосків, які донизу стають більш рідкими до майже голих. Нижні дистки — еліптичні, середні — яйцеподібні, 10-14 см завдовжки та 4-6 см завширшки, біля основи округлі, на верхівці відтягнуто загострені, по краях і по жилках рідко опушені, тонкі, знизу бліді, зверху темно-зелені. Черешки 0,5-1,5 см завдовжки, з опушенням подібному на стеблах, густіше, ніж опушення листя, але не дуже густе. Квітки жовті 5-6 мм в діаметрі, розташовані по 5-10 шт. в пазухах листків на тонких односторонньо густо опушених пазушних квітконосах 2,0-4,5 см завдовжки, розташованих по одному-два у вузлі. Квітконіжки тонкі, звивісті, односторонньо опушені, у 1,5-2 рази довші за квітки. Віночок зрослопелюстковий, 5-6 мм в діаметрі, всередині густо опушений; лопаті яйцеподібні. Частки чашечки трикутні, 1,0-1,2 мм завдовжки, майже голі; лопаті віночка вдвічі довше чашечки, яйцеподібні, тупі, з внутрішньої сторони густо опушені, 2,0-2,5 мм завдовжки; коронка тичинок з п'ятьма м'ясистими, роздутими, округлими, на третину надрізаними лопатями. Плівчасті придатки пиляків вузькі, серповидні, зігнуті до рильця. Полінії жовті, булавоподібні, трохи довші червоного тільця, до якого вони прикріплені дугасто вигнутими вгору тяжами. Плід — листянка; насінини з чубчиком. Цвіте у червні — липні.

ІсторіяРедагувати

В Національному Гербарії України Інституту ботаніки Національної академії наук України зберігається зразок ластовня жовтого, вперше зібраного українськими ботаніками Володимиром Михайловичем Остапком і Раїсою Іванівною Бурдою в липні 1992 року в урочищі Музичий ліс, поблизу села Хрестище Слов'янського району Донецької області[1] і описаного В. М. Остапком в Українському ботанічному журналі у 1995 році.

СпорідненістьРедагувати

Вид близький до ластовня Ремана (Vincetoxicum rehmannii), від якого відрізняється виключно округлими біля основи листям, більш дрібними квітками, формою поллініїв. Від ластовня Юзепчука (Vincetoxicum juzepczukii) відрізняється довшими стеблами, більшими листками, біля основи округлими, а не серцеподібними, довшими черешками і квітконосами, коронкою без проміжних зубчиків. Від ластовня виткого (Vincetoxicum scandens) відрізняється жовтими квітками, формою полініїв, вузьким плівчастим придатком пиляка, коротшими квітконіжками.

ЕкологіяРедагувати

ПоширенняРедагувати

Східнопричорноморський ендемік. В Україні зустрічається в Донецькому Лісостепу.

ЧисельністьРедагувати

Трапляється поодинці, дуже рідко.

Заходи охорониРедагувати

Рідкісна рослина. Занесена до Червоної книги Донецької області та до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області. Охороняється на територіях наступних об'єктів природно-заповідного фонду:

Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України з 1992 р.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати