Лапський Остап Васильович

Лапський Остап Васильович
Ostap Łapski by Zbigniew Kresowaty.jpg
Портрет роботи Збіґнева Кресоватого (Zbigniew Kresowaty)
Народився 7 липня 1926(1926-07-07)
Кобринський район, Берестейська область, Білоруська РСР, СРСР
Помер 20 жовтня 2012(2012-10-20) (86 років)
Варшава, Польща
Поховання Варшава
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність поет, філолог, письменник
Сфера роботи мовознавство
Alma mater Вроцлавський університет
Мова творів польська і українська
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2007

Оста́п Ла́пський  (нар. 7 липня 1926, Гуцьки20 жовтня 2012, Варшава) — український поет; лауреат Шевченківської премії (2007).

З біографіїРедагувати

Остап Лапський, наш сучасник, виходець з українського Полісся, де 7 липня 1926 року почався його життєвий шлях у селі Гуцьках, неподалік Кобриня на Берестейщині, у селянській сім'ї Василя і Дарії, перших учителів і напутників у світі рідного слова. Та й сам він за професією — вчитель. Вчителював у початковій, середній та у вищих школах. Як русист Вроцлавського університету та випускник україністики Варшавського університету, пропрацював з варшавськими україністами 24 роки, а згодом 15 років у Лінгвістичній редакції Польського Радіо та — як читаємо в автобіографічній довідці —

  …звідки його за приналежність до Солідарності нагнали! 1981—1991: сидів удома! Після проголошення Україною незалежності його зв'язки з «Нашим словом», Варшавським університетом і Польським Радіо, але вже з українською в ньому службою, відновилися!  

Творчість Остапа ЛапськогоРедагувати

Лапський шукав свого самобутнього поетичного шляху як спадкоємець внутрішньої енергії та естетичної і духовної рушійної сили Шевченкового слова. Він же і є в українській поезії одним із найпослідовніших (поряд з В.Стусом) спадкоємців Шевченкових ідеалів духовного суверенітету, непокори й бунту проти всякого уярмлення, за прав людини на вільний злет і вільний пошук, зокрема й пошук своєї, неповторної мистецької форми. Шевченкове слово, як своєрідна енергетична наснага, часто присутнє в цій поезії у сплаві зі своїм:

  як ще були ми...


Ні, ще будем!; Була, була ж у мандрівника
своя земля,
було де сісти?!
хліба з'їсти
Думи, мої думи,
мій Тарасе,
що без їх ми,
що без нас вони?!

 

Отож Лапський постійно шукає своєї «найдзвінкішої думки» про Тараса Шевченка — як найповнішого виразника українства…»

Кредо Лапського в його словах:

  «Моя мрія: Відкинути Москву, відкинути Варшаву, не тому, що те Москва, а це, дивлюсь, Варшава! Хочу, щоб береза залишалася березою, а дуб щоб дубом був, а горобина горобиною! Росія щоб була Росією, а Польща, як співають, Польщею, а Україна, мрію: Україною!»  

Автор поетичних збірок «Деякі елегії та дещо інше», «Мій почитачу», «Обабіч: істини?!», «Себе: розшукую?!», що є лауреатом Міжнародної премії ім. Богдана Лепкого.

Критика про Остапа ЛапськогоРедагувати

  Лапський передусім поет тонкого відчуття мови. Він постійно шукає "семантичне розширення" слова, образу, фрази. Поетична мова Лапського - це живий організм, її простір перебуває в постійних змінах, трансформаціях. Мова ніби децентрує поетове уявлення про світ, залучаючи у власний овид усе нові й нові смислові пласти.

(Анатолій Дністровий. "Письмо з околиці")

 

Вибрана бібліографіяРедагувати

Найвизначніші літературні твори Лапського:[1]

Прозові збірки
  • «Деякі елегії та дещо інше» (1982)
Поетичні збірки
  • «Мій почитану» (2000)
  • «Себе: розшукую?!» (Варшава, 2003)
  • «Обабіч: істини?!» (Варшава, 2003)
  • «Собі: назустріч?!» (2006)

ЛітератураРедагувати

  • Анатолій Дністровий. "Остап Лапський" // Анатолій Дністровий. Письмо з околиці: статті й есеї. - К.: Грані-Т, 2010, с. 21-23.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.
  • Лапський О. Про себе сам (дещо) // Сучасність. – 1996. –№ 7-8. – С. 11-14.
  • Козак О. Варшавський бард – Остап Лапський // Сучасність. – 1996. – № 7-8. – С. 150-158.
  • Красовський І. Д. Лапський Остап // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. – Т. 3 – С. 131-132.
  • Остап Лапський // Українського цвіту по всьому світу. – К.: ТОВ „Світ Успіху”, 2008. – С. 138-139.
  • Соболь В. До джерел поетики Остапа Лапського // Не будьмо тінями зникомими: Навчально-методичний посібник. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. –С. 105-113.
  • Яручик В. Особливості світосприйняття поезії Остапа Лапського // Поетика художнього твору та проблеми його інтерпретації. Збірник наук. праць / За ред. З. - Гузара, Н. Лисенко та ін. – Донецьк – Дрогобич: Коло, 2002. –С. 162-170.
  1. Лапський Остап Васильович. knpu.gov.ua, 2020