Вікіпедія

Кобринський район

Кобринський район[2] (біл. Кобрынскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Утворений 1940 року[2]. Адміністративний центр — місто Кобринь[2].

Кобринський район
Кобрынскі раён
Герб Прапор[d]
Розташування району
Район на мапі області
Основні дані
Країна: Білорусь
Область: Берестейська область
Населення: 88 037 (2009[1])
Площа: 2040 км²
Густота населення: 45 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Кобринь
Районна влада
Вебсторінка: www.kobrin.brest-region.by
Мапа
Мапа

Повністю належить до складу української етнічної території та є частиною Берестейщини[2][3].

Географія ред.

Кам'янецький район Пружанський район Березівський район
Жабинківський район   Дорогичинський район
Малоритський район   Україна

Історія ред.

Адміністративна одиниця з центром у Кобрині вперше була утворена після смерті останньої княгині Кобринської Ганни Більської. Саме князівство було перетворено на столовий маєток - Кобринську економію, передану у довічне володіння чоловікові Анни Семенівни Вацлаву Станіславовичу Костевичу на правах оренди. Після його смерті 1532 року, староство було подаровано Великим князем Литовським і Руським Сигізмундом I його дружині Боні Сфорці. Адміністратором староства було призначено Івана Михайловича Хоревича з Куренца. 1556 року княгиня Бона повернулася до Італії, а економія відійшла Великому князю Литовському і Руському Сигізмунду II. В адміністративному плані староство мала статус Кобринського повіту, що входив до складу Підляського, а з 1566 Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Таким чином, в результаті реформи 1566 року зі складу Підляського воєводства було виділено нове Берестейське воєводство, до якого входив і Кобринський повіт.

У 1589 році економія була передана дочці Бони Сфорца, вдові короля Речі Посполитої Стефана Баторія, королеві польської та великої княгині Литовській і Руській Ганні Ягеллонці. 10 грудня 1589 року місту Кобрину було даровано Магдебурзьке право, а з ним і герб, було збудовано ратушу.

Після Третього поділу Речі Посполитої Кобринщина увійшла до складу Російської імперії. У 1796 році була утворена Слонімська губернія, до якої увійшов Кобринський повіт. У наступному році Слонімська губернія була об'єднана з Віленською під назвою Литовської губернії, але вже в 1801 була відновлена як Гродненська губернія. Площа Кобринського повіту становила 4645,3 верст з населенням в 1894 році в 159 209 осіб.

Район утворений 1940 року[2]. Належав до зони активності УПА[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Кобринського надрайону («Лан») Берестейського окружного проводу ОУН[4].

Адміністративно-територіальний устрій ред.

Адміністративно-територіальний устрій району[5]:

Колишні сільські ради:

Населення ред.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 88 037 осіб[5].

Національність ред.

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:

Національність Осіб Відсоток
білоруси 77345 87,86 %
росіяни 5364 6,09 %
українці 3962 4,50 %
поляки 525 0,60 %
національність не вказана 166 0,19 %
вірмени 91 0,10 %
цигани 91 0,10 %
татари 73 0,08 %
греки 59 0,07 %
німці 50 0,06 %
азербайджанці 35 0,04 %
дві та більше національності 35 0,04 %
молдовани 32 0,04 %
національність не повідомлена 27 0,03 %
литовці 17 0,02 %
грузини 16 0,02 %
євреї 14 0,02 %
мордва 14 0,02 %
узбеки 12 0,01 %
чуваші 11 0,01 %
башкири 10 0,01 %
латиші 9 0,01 %
таджики 8 0,01 %
корейці 7 0,01 %
болгари 6 0,01 %
в'єтнамці 6 0,01 %
кабардинці 6 0,01 %
удмурти 5 0,01 %
марійці 5 0,01 %
казахи 4 0,00 %
естонці 3 0,00 %
карели 3 0,00 %
чехи 3 0,00 %
національність не визначена 3 0,00 %
комі 2 0,00 %
гагаузи 2 0,00 %
комі-перм'яки 2 0,00 %
калмики 2 0,00 %
туркмени 1 0,00 %
осетини 1 0,00 %
афганці 1 0,00 %
лезгини 1 0,00 %
фіни 1 0,00 %
аварці 1 0,00 %
киргизи 1 0,00 %
даргинці 1 0,00 %
лакці 1 0,00 %
табасарани 1 0,00 %
словаки 1 0,00 %
Разом 88037 100 %

Інформація для туристів ред.

До Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь внесено 45 нерухомих історико-культурних цінностей в межах району. Серед них: 15 пам'ятників археології, 26 пам'яток архітектури, 3 пам'ятники історії, парк імені Суворова.

Серед пам'яток, що знаходяться на місцевому обліку, налічується:

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Левчук Дмитро (1900—1977) — український публіцист, журналіст.
  • Чарота Іван Олексійович (нар. 1952) — білоруський літературознавець, славіст, критик (Лищікі)

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 Січня 2016. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
  2. ↑ а б в г д е ж Леонюк В. Кобринський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 156. — ISBN 966-95063-0-1.
  3. ↑ Леонюк, 1996, с. 55.
  4. ↑ Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 Січня 2020.
  5. ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 Жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
  6. ↑ Решение Брестского областного Совета депутатов от 11 мая 2012 г. № 198 Об изменениях в административно-территориальном устройстве Жабинковского и Кобринского районов Брестской области (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 Квітня 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
  7. ↑ Об изменениях в административно-территориальном устройстве Кобринского района Брестской области. pravo.by. Архів оригіналу за 22 Вересня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.

Джерела ред.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про Білорусь.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кобринський_район&oldid=38503272