Ландау (Пфальц) (нім. Landau in der Pfalz або Ландаах на діалекті південного Пфальца) — незалежне місто в Німеччині, місто земельного підпорядкування, розташоване в землі Рейнланд-Пфальц. Станом 31 грудня 2019 року у місті проживає 46 881 мешканець. Місто поділене на дві частини, одна знаходиться у районі Південний Рейнланд-Пфальц, а інша у районі Рейн-Неккар. Колишній ельзаське імперське місто, є адміністративним центром району Південний Вайнштрассе, до якого місто не належить. За чисельністю населення Ландау - шосте за величиною місто Пфальца. За площею Ландау є третім за величиною містом в регіоні після Кайзерслаутерна і Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе. Місто є середнім центром з частковою функцією районного центру. Наступні великі міста - Карлсруе, Людвигсхафен-на-Рейні та Мангейм.

Ландау (Пфальц)
{нім. Landau in der Pfalz

Герб Прапор
Герб Ландау прапор
Ландау (Пфальц)
Rhineland-Palatinate LD.svg
Основні дані
49°11′58″ пн. ш. 8°07′27″ сх. д. / 49.19944° пн. ш. 8.12417° сх. д. / 49.19944; 8.12417Координати: 49°11′58″ пн. ш. 8°07′27″ сх. д. / 49.19944° пн. ш. 8.12417° сх. д. / 49.19944; 8.12417
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Рейнланд-Пфальц
Столиця для Південний Вайнштрассе (rural district of Rhineland-Palatinate)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Південно-Західний Пфальц, Південний Вайнштрассе, Бад-Дюркгайм ?
Поділ
  • Arzheimd, Q1158655?, Godramsteind, Q663368?, Q937488?, Q1875694?, Q1958115?, Queichheimd
  • Площа 82,94 км²
    Населення 46 881 осіб
    Висота НРМ 142 м
    Міста-побратими Агено, Рибовілле, Фредерік (Меріленд), Ruhangod
    Телефонний код (+49) 06341 і 06345
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Номери автомобілів LD
    GeoNames 3247905
    OSM r62391  ·R
    Поштові індекси 76829 і 76857
    Міська влада
    Мер міста Thomas Hirschd
    Вебсторінка landau.de
    Мапа


    CMNS: Ландау (Пфальц) у Вікісховищі

    ІсторіяРедагувати

    ЗаснуванняРедагувати

    Ландау був заснований близько 1260 року графом Еміхом IV фон Лейнінгеном-Ландеком. Він мав укріплення, побудоване перед рівниною, як додатковий захист для свого замку Ландек. Ландау отримав міські права від короля Рудольфа I Габсбурга в 1274 році. Король надав Ландау статус імперського міста в 1291 році. У 1324 році Ландау був відданий єпископові Шпаєра Еміху фон Лейнінгену. Тільки 1511 році імператором Максиміліаном I місту було повернуто імперський статус та долучено до Vogtei Hagenau. У 1521 році Ландау приєднався до Декаполіса - Ельзаської ліги десяти міст. У 1579 році, Мер Ганс Хітшлер підписав Формулу Злагоди 1577 року.[1]

    Ранній новий періодРедагувати

    В результаті Вестфальського миру великі частини Ельзасу перейшли до володінь Франції в 1648 році. Ландау та інші міста Ельзасу формально залишалися німецькими, але були залишені імперією. Декаполіс був занадто слабким, щоб заявити про себе проти короля Сонця Людовика XIV. З 1680 р. Ландау належав Франції, як і весь Ельзас. Місто було розширене у фортецю одним з найвизначніших військових інженерів Себаст'єном ле Претр де Вобаном з 1688 по 1691 рік.[2][3] Більша частина середньовічного міста була спалена. Припущення про те, що пожежу було розпочато за наказом французького будівельника фортеці, ніколи не можна було довести. У новому місті були створені прямі вулиці, прямокутні будівельні площі та ринкова площа. З побудовою фортеці життя мешканців змінилося. В'їзд до міста був можливий лише через міські ворота і заборонений після заходу сонця.

    Під час війни за спадщину Іспанії французька фортеця Ландау кілька разів переходила з рук в руки після довготривалих облог. У 1702 році Імператорські війська замінили французів, у 1703 році Французи відвоювали Ландау після битви при Шпаєрбаху, в 1704 році Ландау знову став імперським.[4] З 12 березня 1709 року фортецею керував Карл Олександр фон Вюртемберг.[5] У 1713 році місто було взято в облогу маршалом Жаком Базіном де Безонсом (1646–1733) з 6 червня 1713 року, а французи повернули собі фортецю 20 серпня 1713 року.[6][7] У Раштатському мирі 1714 році Повернення Ландау до Франції було найважливішим надбанням для Людовика XIV.[8]

    Як і у решті Франції з 20 липня 1789 року, Французька революція керувала Ландау. З 4 березня 1790 року як і Нижній Ельзас, місто належало департаменту Нижній Рейн. Навіть у 1814 році, після першої перемоги у Визвольній війні Німеччини над Наполеоном Бонапартом, Ландау спочатку залишався французьким. Завдяки домовленостям у Паризькій мирній угоді від листопада 1815 року територія на північ від Лаутера, верхнього притоку Рейну, а отже і Ландау, спочатку потрапила під суверенітет Австрії.[9] Ландау тепер була федеральною фортецею. Вже в червні 1815 році на Віденському конгресі Австрія була нагороджена рештою Пфальцу, який раніше належав Департаменту Мон-Тоннер (Департамент Доннерсберга). У квітні 1816 року Австрія остаточно передала весь Пфальц королівству Баварія державним договором.[10]

    ГеографіяРедагувати

    РозташуванняРедагувати

    Схід міста лежить у Верхньо-Рейнській рівнині, захід, включаючи основне місто, є частиною Винного шляху. Крім того, великі лісові площі Пфальцського лісу належать до міської зони. Ексклав Штадтвальд Таубенсуль / Фассендейх, округ Оберхайнгерайд площею 2248,58 га, розташований в районі лісничого будинку Таубенсуль і на захід від федеральної магістралі 48. Другий екслав у Пфальцкому лісі, який належить Ландау, це так званий Вольмесхаймер Вальд поблизу Ешбаха або у Васгау. Це частина району Воллмесхайм і має площу 79 гектарів, але знаходиться на відстані понад п'ять кілометрів на захід від центру Волмесхайма.

    Сусідні громади - за годинниковою стрілкою - Вальсхайм, Кнорінген, Ессінген (Пфальц), Борнхайм (Пфальц), Оффенбах-ан-дер-Квайх, Герксгайм-бай-Ландау, Інсхайм, Імпфлінген, Біллігхайм-Інгенхайм, Гойхельгайм-Клінген, Геклінген, Ільбесхайм, Лейнсвайлер, Раншбах, Бірквейлер, Зібельдінген, Франквайлер і Бехінген.

     
    Панорама Ландау

    Структура містаРедагувати

     
    Основне місто Ландау та включені райони (без ексклавів)

    З Арцгеймом, Дамхеймом, Годрамштейном, Морльхаймом, Морцхаймом, Нусдорфом, Квайххаймом та Волльсхаймом, Ландау має загалом вісім включених районів. Квайххайм і Морльхайм були включені в 1937 році, всі інші передмістя були додані до міста в ході адміністративної реформи Рейнланд-Пфальц 1972 року. Квайххайм сьогодні майже зріс із центром міста. Найбільші райони розвитку - Горст на сході та Вольмесхаймер Хее на заході. Сьогодні активно розбудовуються нові райони на південному сході міста в районі нового виставкового майданчика Альфред-Нобель-Плац, не далеко від Кейхгайма та на півдні міста (житлові райони Квартир Вобан). З «Wohnpark am Ebenberg» у колишній казармі «Estienne et Foch» на півдні міста створюється новий житловий район для понад 2200 жителів.

     
    Міський пейзаж району Мерцхайм

    ВисотиРедагувати

    На півдні району, недалеко від кордону з Інсгаймом, знаходиться висота Ебенберг. (160 метрів) Клейне Кальміт висотою 270,5 метрів простягається на південний захід від Арцгейма, безпосередньо на кордоні з Ільбесгаймом. На заході - висота Шлеттерберг (523-метрового), яка належить до ексклава лісу Воллмесхайм. Більший екслав Ландау Штадтвальд, включаючи ліси Нусдорф і Годрамштайн, до яких належать висоти, такі як Ерленкопф (552,9 метра), Армбрунненкопф (545 метрів), Дьоренек (514 метрів) і Кессельберг (502,4 метра).

    ВодоймиРедагувати

     
    Квайх в центрі міста Ландау

    Центральною річкою в межах міста є Квайх, яка тече з заходу на схід спочатку на південній околиці Годрамштайна, а потім через центр міста; далі вона проходить північний край Квайхгейма та Мерльхейма. Ріка Раншбах тече повз північний край поселення Арцгейм, перш ніж впадає в Квайх справа. Бірнбах протікає через Вольмесхайм, перш ніж пройти південний край центру міста, а потім тече на південь від Квайхгайма; між Квайхгаймом і Морльхаймом вона також впадає в Квайх справа. Брюльграбен формує кордон до Імпфлінгена та Інсгайму на півдні, а потім тече на південь від Морльхайма. Ранцграбен протікає на північний захід від Нусдорфа на кордоні з Бехінгеном; Шлейдграбен тече безпосередньо на схід від Носсдорфа; Обидві річки впадають у Хайнбах з правої сторони за межами міста.

    Верхів’я Гельмбаха знаходиться в межах ексклаву Ландау Штадтвальд, як і його притока Гробсбах, які є частиною річкової системи Шпаєрбах. Вододіл між Шпаєрбахом і Квайхом проходить посередині ексклаву. Водозбір останнього включає Велбах, що позначає західну межу ексклаву, та Еуссербах, який проходить через район на південному сході приблизно на півтора кілометра. Справа в нього впадає Дьоренбах, який тече через Ерленбруннен, протікає по долині, названій на його честь, де в нього впадають Армбруннертальбах і Годрамштайн Бах справа.

    КліматРедагувати

     
    Опади

    Річна кількість опадів становить 667 міліметрів. Опади складають середню третину значень, зафіксованих у Німеччині. Нижчі значення зареєстровані на 33 відсотках вимірювальних станцій Німецької метеорологічної служби. Найсухіший місяць - квітень, найбільше опадів - у червні. У червні випадає в 1,6 раза більше опадів, ніж у квітні. Опади змінюються лише мінімально і надзвичайно рівномірно розподіляються протягом року. Менші сезонні коливання фіксуються лише на 5 відсотках вимірювальних станцій.

    НаселенняРедагувати

    Населення міста становить 46 881 осіб (станом на 31 грудня 2019[11]).

    ПриміткиРедагувати

    1. Vgl. [[BSLK]], S. 765; vgl. S. 16.
    2. Landaw (de). 1692. 
    3. Landau mitt umbliegenden dörfferen und Stätten : cum privil. (de). 1692. 
    4. Emil Heuser: . 1704 und 1713. Ed. Kaußlers Buchhandlung, Landau Pfalz 1896, S. 93 ff.
    5. Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften (1882). Karl Alexander, regierender Herzog von Würtemberg. Allgemeine Deutsche Biographie (вид. 1.). München/Leipzig: Duncker & Humblot. с. 366. 
    6. Emil Heuser: . 1704 und 1713. Ed. Kaußlers Buchhandlung, Landau Pfalz 1896, S. 163 ff.
    7. Zeno. Lexikoneintrag zu »Bezons«. Pierer's Universal-Lexikon, Band 2. Altenburg 1857, S. .... www.zeno.org (de). Процитовано 2021-04-14. 
    8. Emil Heuser: . 1704 und 1713. Ed. Kaußlers Buchhandlung, Landau Pfalz 1896, S. 257.
    9. Zweiter Pariser Frieden (1815). www.staatsvertraege.de. Процитовано 2021-04-14. 
    10. Kletke, G. M. (1860). Die Staats-Verträge des Königreichs Bayern in Bezug auf Justiz-, Polizei-, Administrations-, Territorial- u. Grenz-; Bundes-, Kirchen-, Militär-, Handels-, Schifffahrt-, Post-, Eisenbahn-, Telegraphen- und Münz-Angelegenheiten: von 1806 bis einschließlich 1858 (de). Pustet. 
    11. Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2019, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)

    ПосиланняРедагувати