Кілія-Веке (комуна)
Кілія-Веке (рум. Chilia Veche) — комуна у повіті Тулча в Румунії. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):
- Кишліца (13 осіб)
- Кілія-Веке (3539 осіб) — адміністративний центр комуни
- Острову-Тетару
- Татанір (54 особи)
комуна | |
---|---|
Кілія-Веке Chilia Veche | |
Країна | Румунія |
Повіт | Тулча |
Телефонний код | +40 240 (Romtelecom, TR) +40 340 (інші оператори) |
Координати | 45°25′19″ пн. ш. 29°17′23″ сх. д.H G O |
Висота | 6 м.н.р.м. |
Площа | 533,58 км² |
Населення | 2455[1] (2009) |
Розташування | |
Розташування комуни на карті повіту Тулча | |
Влада | |
Примар Мандат |
Ciupitu Georgeta[2] (PNL) 2008-2012 |
Комуна розташована на відстані[3] 274 км на північний схід від Бухареста, 46 км на північний схід від Тулчі, 148 км на північ від Констанци, 98 км на схід від Галаца.
Історія
ред.У 1359 році на місці сучасного міста Кілія-Веке існувала генуезька колонія — Лікостомо. Очільником колонії був консул. На території комуни були знайдені монети, які кабувалися в колонії[4]. На території Одеської області у місті Кілія збереглися також оборонні рови, оскільки сама фортеця Кілія була побудована з глини. Припускається, що в ті часи Кілія-Веке та Кілія були єдиним містом. Через Лікостомо в Середземномор'я генуезькі купці експортували мед, віск, коней, сіль, хліб, хутро, зерно, рибу. Крім італійців на той час жили вірмени, греки, татари, євреї, адиги та інші народи. В колонії також карбувалися власні монети — мідні фоллари. У 1389 році володар Волощини Мірча-чел-Бетрин завоював порт Лікостомо і ввесь регіон гирла Кілії[5].
Див. також
ред.Населення
ред.За даними перепису населення 2002 року[6] у комуні проживали 3606 осіб.
Національний склад населення комуни:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румуни | 3351 | 92,9% |
росіяни-липовани | 144 | 4,0% |
цигани | 68 | 1,9% |
українці | 25 | 0,7% |
турки | 9 | 0,2% |
угорці | 5 | 0,1% |
німці | 2 | 0,1% |
татари | 1 | < 0,1% |
євреї | 1 | < 0,1% |
Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румунська | 3523 | 97,7% |
циганська | 33 | 0,9% |
російська | 21 | 0,6% |
українська | 16 | 0,4% |
турецька | 7 | 0,2% |
угорська | 2 | 0,1% |
німецька | 2 | 0,1% |
татарська | 1 | < 0,1% |
сербська | 1 | < 0,1% |
Склад населення комуни за віросповіданням:
Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
православні | 3444 | 95,5% |
старообрядці | 103 | 2,9% |
римо-католики | 24 | 0,7% |
мусульмани | 10 | 0,3% |
не релігійні | 3 | 0,1% |
п'ятдесятники | 2 | 0,1% |
адвентисти | 2 | 0,1% |
атеїсти | 1 | < 0,1% |
не вказали релігію | 1 | < 0,1% |
Посилання
ред.- Дані про комуну Кілія-Веке на сайті Ghidul Primăriilor [Архівовано 14 травня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською) . Архів оригіналу за 04.06.2011. Процитовано 19 грудня 2011.
- ↑ Biroul Electoral Central. Alegeri locale 2008 TUR I + TUR II + TUR III. Primari aleşi pe municipii,oraşe şi comune (PDF) (румунською) . Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2012. Процитовано 15 грудня 2011.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Iliescu O. Génois et tatars en Dobroudja au XIVe siècle: l’apport de la numismatique. Ètudes Byzantines et post-Byzantines III, Bucureşti, 1997, pp. 161-178.(рум.)
- ↑ Генуэзские колонии в Одесской области(рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
- ↑ Structura Etno-demografică a României (румунською) . Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |