Кши́штоф Пюс Зану́ссі (пол. Krzysztof Pius Zanussi; * 17 червня 1939, Варшава, Польща) — польський кіно- й театральний режисер, сценарист і кінопродюсер.

Кшиштоф Зануссі
пол. Krzysztof Zanussi
Кшиштоф Зануссі у 2010 р.
Дата народження 17 червня 1939(1939-06-17) (84 роки)
Місце народження Варшава, Польща
Національність поляк
Громадянство Польща Польща
Професія театральний режисер, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер
Alma mater Факультет фізики Варшавського університету (1959), Ягеллонський університет (1962) і Кіношкола в Лодзі (1966)
Член у Асоціація письменників Польщі, Польська академія знань, Асоціація польських кінематографістів, Polish Film Academyd і Pontifical Academy of Fine Arts and Letters of the Virtuosi al Pantheond
IMDb ID 0953130
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
tor.com.pl/blog,31
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Кшиштоф Зануссі у Вікісховищі

Біографія ред.

Режисер походить з італійського роду — виробника побутової техніки «Зануссі».[1]

Вивчав фізику в Варшавському університеті (1955—1959) та філософію в Ягеллонському університеті (1959—1962). 1966 року закінчив Державну вищу школу кінематографії імені Леона Шіллера в Лодзі, режисерський факультет. Його дипломну роботу «Смерть провінціала» (Death Of A Provincial) було удостоєно призом на Міжнародному кінофестивалі в Венеції і головною премією на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі (1967).

1971—1983 рр. був віце-президентом Товариства польських кінематографістів, а з 1987 року — член Комітету кінематографії. Автор кількох книжок (теорія фільму, сценарії до фільмів, фейлетони, мемуари). Член Товариства польських письменників. З 2002 року — віце-президент Ради Фундації центру національної творчості.

Викладає на факультеті радіо та телебачення імені Кшиштофа Кєшльовського, Колеґіум цівітас (Collegium Civitas), а також на факультеті журналістики та політології Варшавського університету.

Сенатор Українського католицького університету (2008—2010).

Підтримка України ред.

Під час російської інтервенції в Україну у березні 2014 року Кшиштоф Зануссі разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно: Евою Шикульською, Барбарою Брильською, Єжи Гоффманом, Анджеєм Вайдою, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким виступив з підтримкою українського народу:[2]

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

У 2014 разом з іншими членами членами Європейської кіноакадемії підписав лист на адресу президента Росії, голови Держдуми, директора ФСБ, міністра внутрішніх справ і генерального прокурора Росії, із закликом гарантувати безпеку Олега Сенцова, а також провести об'єктивне і неупереджене розслідування його справи[3].

Нагороди ред.

Фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. «Поляки образилися на Кшиштофа Зануссі за вінницьку повію» Gazeta.ua. 13.04.2009
  2. Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / [[ТСН]], 20 березня 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
  3. Узник Кремля. Все, что необходимо знать о деле Сенцова // ТСН
  4. Указ Президента України № 233/2009 «Про нагородження К.Зануссі орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 13 квітня 2011.
  5. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016.

Посилання ред.