Кунтий Євген Олександрович
Євге́н Олекса́ндрович Кунтий (30 квітня 1990; с. Василівка Березанський район — 11 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — український військовик, старший солдат, кулеметник протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).
| Кунтий Євген Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 30 квітня 1990 с.Василівка Березанський район Миколаївська область | |
| Смерть | 11 липня 2014 (24 роки) с.Зеленопілля Свердловський район Луганська область | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Народився Євген Кунтий 30 квітня 1990 року в селі Василівка Березанського району Миколаївської області. Закінчив загальноосвітню школу села Красне Березанського району Миколаївської області, а потім — ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» міста Сокаль Львівської області.
Проживав у місті Червоноград Львівської області.
Навесні 2014 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).
З літа 2014 року Євген брав участь у антитерористичній операції на сході України.
Обставини загибелі
ред.11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Євген Кунтий[1].
Євген Кунтий був похований 19 липня 2014 року на цвинтарі села Василівка Березанського району Миколаївської області.
Без Євгена лишились мати, два брати і сестра.
Нагороди
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[2].
Вшанування пам'яті
ред.У селі Красне Березанського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Євген Кунтий, йому відкрито меморіальну дошку[3].
6 грудня 2021 року в ДПТНЗ “Сокальський професійний ліцей” освятили пам‘ятну дошку випускникам ліцею, які загинули в зоні АТО Ігорю Білику, Євгену Кунтому, Андрію Костенецькому та Ігорю Упорову.[4]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Кунтий Євген Олександрович. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Меморіальні дошки Героям у ЗПТО Львівщини. Сайт пам'яті (укр.). 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
Посилання
ред.- Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Кунтий Євген Олександрович [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Кунтий Євген Олександрович [Архівовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |