Відкрити головне меню

Зеленопі́лля — село в Україні, у Довжанському районі Луганської області. Населення становить 147 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоборовицька сільська рада.

село Зеленопілля
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Довжанський
Рада/громада Новоборовицька сільська рада
Код КОАТУУ 4424286604
Основні дані
Засноване 1900
Населення 147
Площа 15,073 км²
Густота населення 9,75 осіб/км²
Поштовий індекс 94870
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 47°55′19″ пн. ш. 39°28′51″ сх. д. / 47.92194° пн. ш. 39.48083° сх. д. / 47.92194; 39.48083Координати: 47°55′19″ пн. ш. 39°28′51″ сх. д. / 47.92194° пн. ш. 39.48083° сх. д. / 47.92194; 39.48083
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Місцева влада
Адреса ради 94870,Луганська обл.,Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул.Шевченка , тел. 21-3-95
Карта
Зеленопілля. Карта розташування: Україна
Зеленопілля
Зеленопілля
Зеленопілля. Карта розташування: Луганська область
Зеленопілля
Зеленопілля
Мапа

ГеографіяРедагувати

Географічні координати: 47°55' пн. ш. 39°28' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 15 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 65 км від Довжанська (колишній Свердловськ). Найближча залізнична станція — Довжанська, за 50 км.

ІсторіяРедагувати

До 1917 року — Область Війська Донського, Таганрозький округ, Дар'ївська волость; у радянський період — Ровеньківський район. Католицьке село, засноване в 1900 році за 20 км на південний схід від Ровеньків. Католицька парафія. Землі 1300 десятин а 16 дворів, станом 1915 рік. Сільрада заснована у 1931 році.

23 листопада 1945 колонія Грінфельд перейменована на село Зеленопілля.[1]

Атака біля Зеленопілля 2014Редагувати

У ніч із 10 на 11 липня 2014 року в районі Зеленопілля в Луганській області російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціях українських військ. Це було перше безпосереднє масоване застосування військ РФ проти Збройних сил України. Пізніше таких фактів було ще багато. Внаслідок обстрілу загинуло 6 прикордонників, серед них полковник Ігор Момот, і 30 військовослужбовців ЗСУ.[2]

В третій декаді листопада 2014 року біля Зеленопілля знайдено поховання українських військових, які загинули під час ракетного обстрілу у липні. Співробітниця організації «Офіцерський корпус» Алла Борисенко повідомила:

Місцеві ополченці знайшли і повідомили нам про поховання двох службовців 24-ї механізованої бригади, імовірно майора і сержанта». Тіла були вивезені[3].

НаселенняРедагувати

Жителів 134 станом на 1915 рік. 241 — німці у 1926 році. В 1941 році 280.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 109 осіб, з яких 55 чоловіків та 54 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 144 особи.[5]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 89,80 %
російська 10,20 %

Соціальна сфераРедагувати

На території села функціонують фельдшерсько-акушерський пункт і клуб.

Пам'яткиРедагувати

На околицях села виявлено 5 курганних могильників з 22 курганами і 1 курганом, що знаходиться окремо.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ворошиловградської області
  2. Зеленопілля. Спогад офіцера. Військові сторінки України. 18 липня 2016. 
  3. У Зеленопіллі знайдено поховання українських військових
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати