Кундрю́че (до 2016Калінінський) — селище в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області.

селище Калінінський
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010090020179
Основні дані
Засновано 1922
Статус із 2024 року
Площа 2,19 км²
Населення 1735 (01.01.2011)[1]
Густота 792 осіб/км²;
Поштовий індекс 94841
Телефонний код +380
Географічні координати 48°01′07″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.01861; 39.59250Координати: 48°01′07″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.01861; 39.59250
Висота над рівнем моря 276 м
Водойма р. Кундрюча


Відстань
Найближча залізнична станція: Довжанська
До станції: 4 км
До обл. центру:
 - залізницею: 114 км
 - автошляхами: 90 км
Селищна влада
Адреса 94800 Луганська обл., Свердловська міськрада, смт Калінінський, вул. Садова, 21
Карта
Калінінський. Карта розташування: Україна
Калінінський
Калінінський
Калінінський. Карта розташування: Луганська область
Калінінський
Калінінський
Мапа

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія

ред.

Географічні координати: 48°1' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 2,19 км².

Селище розташоване у східній частині Донбасу за 9 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 4 км. Через селище протікає річка Кундрюча.

Історія

ред.

Заснований 1922 року як селище Кундрюче у зв'язку з організацією радгоспу імені Калініна.

У 1957 році Кундрюче і шахтарське селище шахти «Довжанська-капітальна» були об'єднані під назвою селище міського типу Калінінський.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].

Населення

ред.

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1939 осіб, з них 25,89 % зазначили рідною українську мову, 72,25 % — російську, а 1,86 % — іншу[4].

Пам'ятки

ред.

Поблизу селища виявлено поселення епохи бронзи, курганний могильник з 12 курганами, досліджений курган епохи бронзи.

Примітки

ред.
  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Джерела

ред.
  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.

Посилання

ред.