Кульчицький Володимир Семенович

Володи́мир Семе́нович Кульчи́цький (28 грудня 1919, Кульчиці — 24 липня 2009, Львів)  — український правознавець-історик держави і права, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент Академії правових наук України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка. Автор численних досліджень з історії держави і права України.

Володимир Семенович Кульчицький
Кульчицький Володимир Семенович.jpg
Народився 28 грудня 1919(1919-12-28)
Кульчиці, ЗУНР
Помер 24 серпня 2009(2009-08-24) (89 років)
Львів, Україна
Поховання
Країна УРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик права, law professor
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Галузь Історія держави і права України
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Звання професор (1973)
Ступінь доктор юридичних наук (1970)
Науковий керівник Домбковський Пшемислав Боніфаційович
Відомі учні більше 10 кандидатів юридичних наук
Нагороди
орден Вітчизняної війни орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений юрист України
Гробівець родини Кульчицьких..jpg

ЖиттєписРедагувати

Народився 28 грудня 1919 р. в с. Кульчиці Самбірського району Львівської області. Початкову школу закінчив у рідному селі. Відтак навчався в Самбірській державній гімназії ім. А.Міцкевича, яку закінчив у травні 1939 року.

У червні 1941 закінчив два курси юридичного факультету Львівського університету. Брав участь у боях з німецькими загарбниками, був тяжко поранений на фронті і демобілізований як інвалід Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни першого ступеня і одинадцятьма медалями.

У 19451948 продовжив перерване війною навчання на юридичному факультеті і поступив до аспірантури на кафедрі історії і теорії держави і права Львівського університету.

З 1948 року працював на юридичному факультеті Львівського університету: аспірант, викладач, старший викладач, доцент, професор кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету.

У 1954 захистив в Московському університеті кандидатську дисертацію на тему: «Галицький сейм у системі колоніального апарату Австро-Угорщини».

У 1970 захистив в Інституті філософії та Інституті держави і права Академії наук України докторську дисертацію на тему: "Політичний апарат колоніального управління Східною Галичиною (друга половина XIX — початок XX ст. Доцент (1956), професор (1973), член-кореспондент Академії правових наук України (1992), Народний посол України (1999), Заслужений юрист України (1999), заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка (2001).

Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня[1].

Похований у родинному гробівці на 36 полі Личаківського цвинтаря.

ПраціРедагувати

Досліджував історію держави і права України, зокрема західноукраїнських земель. Автор близько 500 наукових і науково-популярних праць, зокрема більше 20 колективних монографій і 10 вузівських підручників.

  • «Торжество історичної справедливості» (Львів, 1968)
  • «Возз'єднання Закарпаття з радянською Україною (соціально-політичні і правові основи)» (Львів, 1985)
  • «Юридична наука і освіта на Україні» (Київ, 1992)
  • «История отечественного государства и права» (Москва, 1996)
  • «Історія держави і права України. Академічний курс у 2-х томах»
  • «Західно-Українська Народна республіка 1918—1923. Історія» (Івано-Франківськ, 2001)
  • «Довідник з історії України» (Київ, 2001)
  • «Апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорщини» (Львів, 2002).

Пам'ятьРедагувати

Міжнародна асоціація істориків права 29 квітня — 1 травня 2011 р. у м. Львові провела міжнародну історико-правову конференцію «Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність»[2]

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати