Кульчицький
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Кульчицький. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
Кульчи́цький — українське прізвище
| ||||
---|---|---|---|---|
Фонетичні алгоритми (англ.) | ||||
Пошук сторінок | які починаються з у Вікіданих • :посилання: |
- Кульчицький Валентин Михайлович (1881—1942) — російський офіцер і літератор українського походження.
- Кульчицький Володимир Станіславович (1949—2014) — Герой України, захисник Майдану.
- Кульчицький Володимир Семенович (1919—2009) — український правознавець.
- Кульчицький Іван (Єпископ Інокентій, 1681—1731) — український православний діяч РПЦ. Зарахований до лику святих.
- Кульчицький Генріх Станіславович (1922—2009) — український архітектор.
- Кульчицький Зіновій Йосипович (* 1963) — український спортсмен-гирьовик, чемпіон України, призер чемпіонату світу.
- Кульчицький Дмитро Володимирович (? — 2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Кульчицький Ігор Євстахович (нар. 1941) — радянський футболіст.
- Кульчицький Йосиф (1804—1876) — український греко-католицький священник, громадський діяч.
- Кульчицький Клим Григорович (1862/1863—1932) — священник УГКЦ, релігійний і громадський діяч[1][2]
- Кульчицький Клим — український правник, станиславівський повітовий комісар ЗУНР[3].
- Кульчицький Кость Кузьмович (Кульчицький Кость) (1915 — ?) — радянський український актор.
- Кульчицький Костянтин Іванович (1922—1997) — український учений, лікар-морфолог, академік.
- Кульчицький Лесь Григорович (1859—1938) — український правник, громадський діяч, жертводавець[4].
- Кульчицький Микола Костянтинович (1856—1925) — український і російський біолог і діяч освіти.
- Кульчицький Микола Євгенович — льотчик-випробовувач, Герой Радянського Союзу.
- Кульчицький Микола Леонідович (1908—1992) — український кінооператор.
- Кульчицький Микола — журналіст.
- Кульчицький Михайло
- Кульчицький Михайло Валентинович (1919—1943) — український поет, загинув на передовій в часі Сталінградської битви.
- Кульчицький Михайло Йосипович (* 1949) — заслужений майстер народної творчості України[5]
- Кульчицький Олег Володимирович (нар. 1958) — український музикант.
- Кульчицький Олег Костянтинович (нар. 1944) — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Кульчицький Олександр Юліанович (1895—1980) — український психолог, філософ, публіцист.
- Кульчицький Петро (о. Порфирій) (?—1716) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви.
- Кульчицький Сергій Павлович (* 1984) — український дипломат.
- Кульчицький Сергій Петрович (1963—2014) — український військовий, генерал-майор, Герой України.
- Кульчицький Станіслав Владиславович (нар. 1937) — український історик.
- Кульчицький Теодор (1806—1888) — греко-католицький священик, у молодості учасник польського листопадового повстання 1830—1831.
- Кульчицький Франциск Ксаверій (?—1780) — львівський архітектор.
- Кульчицький Юрій Петрович (1912—1993) — український художник і кераміст.
- Кульчицький Юрій-Франц (1640—1694) — поліглот, перекладач, розвідник, віденський підприємець, герой «Віденської відсічі».
- Кульчицький Яків (1880) — шляхтич, урядник, руський громадсько-політичний та освітній діяч.
- Жмайло-Кульчицький Марко — гетьман реєстрового козацтва, керівник селянсько-козацького повстання 1625 р.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Посмертні згадки. † О. Клим Кульчицький [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Діло. — 1932. — Ч. 57 (15 березня). — С. 6.
- ↑ Полєк В. Т. Кульчицький Клим .[Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- ↑ Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 25 лютого 2015.
- ↑ [1]
- ↑ Указ Президента України 359—2018