Кудирявці
Кудиря́вці — село в Україні, у Буській міській громаді, Золочівського району, Львівської області[6]. До 2020 року Кудирявці разом з селами Дунів, Новосілки та Лісок підпорядковувалися Новосілківській сільській раді[7], нині орган місцевого самоврядування — Буська міська громада[6]. Населення становить 317 осіб[1].
село Кудирявці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Золочівський район |
Тер. громада | Буська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040030300021423 |
Основні дані | |
Населення | 317[1] |
Площа | 2,1 км² |
Густота населення | 150,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80544[2] |
Телефонний код | +380 3264[3] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°55′38″ пн. ш. 24°29′54″ сх. д. / 49.92722° пн. ш. 24.49833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
220 м[4] |
Водойми | Думниця |
Відстань до обласного центру |
49 км[5] |
Відстань до районного центру |
37 км[5] |
Найближча залізнична станція | Куткір |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80530, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1[6] |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Село Новосілки розташоване за 49 км від обласного центру, за 37 км від районного центру та 16 км від адміністративного центру міської громади, що проходить почасти шляхом E40. За 5 км знаходиться найближчий пасажирський залізничний зупинний пункт Куткір Львівської дирекції Львівської залізниці[5]. Через село тече річка Думниця.
- Вулиці
В Кудирявцях налічується 2 вулиці[8].
- Кінцева
- Сонячна
Населення
ред.1881 року в Кудирявцях мешкало 585 осіб[9], на січень 1939 року — 990 осіб, з них: 740 українців, 10 поляків, 220 латинників та 20 юдеїв[10]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі Ланерівка мешкало 317 осіб[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
Мовний склад населення с. Кудирявці | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 316 | 99,68 | ||||||||||||
російська | 1 | 0,32 |
Історія
ред.Перша письмова згадка про Кудирявці датується 1498 роком, згадується також 1506 року[9].
Пам'ятки, визначні місця
ред.Церква Святого Великомученика Димитрія
ред.Церква збудована у 1863 році[11], за інформацією поданою у шематизмах — 1864 або 1865 році[12], майстром Іваном Васенком[11]. Про це свідчить різьблений напис на надпоріжнику західного порталу церкви: «Заснований фундамент храму 27 Квітня 1863 Майстер Іван Васенько за панованя Франца Іосифа кесаря Австрії і при допомозі благородного Тита Кеяновського за задумом преподобного Іоана Грабянки»[13].
Стоїть на маленькій рівній ділянці у західній частині села, біля дороги і забудови. Невелика тризрубна одноверха. Квадратова в плані нава завершена шоломовою банею з ліхтарем і маківкою на низькому світловому восьмерику. Зі сходу до нави прилягає вужчий квадратовий вівтар з ризницями при північній та південній стінах, а з заходу — також вужчий бабинець з прибудованим рівношироким присінком. Церква оточена широким піддашшям. Стіни будівлі шальовані вертикально дошками[14].
На північний захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна квадратова в плані дзвіниця, внизу по периметру захищена дашком, накрита пірамідальним наметовим дахом[14].
Відомо, що у 1937 році з благословення о. Івана Татомира заклали фундамент нової церкви. У вересні 1939 року прийшла радянська влада та було конфісковано зібрані будматеріали, з яких пізніше збудували сільський клуб. По війні церква діяла до 1957 року, потім її закрили. Богослужіння відновили у 1989 році[14]. Нині церква в користуванні релігійної громади УГКЦ парафії Святого Великомученика Димитрія.
8 листопада 2013 року відзначили 150-ту річницю побудови церкви святого великомученика Димитрія та відбулося нагородження настоятеля парафії о. Дмитра Цюпки наперсним хрестом золотого кольору[15].
Каплиця
ред.Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії святого Станіслава у Буську, проте пізніше перейшли до новоствореної парафії Святого Хреста у Новому Милятині. 1892 року у Кудирявцях було відкрито фундовану місцевими власниками Титусом та Анелею Кєляновськими охоронку (виховний заклад для дітей) заснованого ще 1850 року нині блаженним Едмундом Бояновським згромадження Сестер Служебниць Пресвятої Діви Марії (старовєських)[9].
Вперше цей заклад згадується у шематизмах Львівської архідієцезії лише 1899 року, а від 1904 року разом із ним подається також громадська (публічна) каплиця, яка аж 1936 року датується 1896 роком. Швидше за все, цього, 1896 року до будинку охоронки черниць у тій частині, де була їхня капличка, було добудовано пресбітерій, і утворена таким чином святиня стала громадською. Принаймні, від 1908 року у цьому храмі новомилятинські душпастирі звершували богослужіння раз на тиждень. Відомо, що 21 травня 1927 року заклад служебниць та каплицю відвідав архієпископ Болеслав Твардовський. Наприкінці 1930-х років чисельність вірних у Кудирявцях (разом із присілком Дунів, яке нині є окремим селом) перевищила 220 осіб. Нині як будинок колишнього виховного чернечого закладу у Кудирявцях, так і колишня римсько-католицька каплиця перебувають у занедбаному стані[9].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Буська міська громада, Золочівський район, Львівська область, с. Кудирявці. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Кудирявці. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ а б в Відстані від села Кудирявці. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ а б в Картка Буської міської громади. busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Новосілківська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ а б в г Кудирявці. Колишня каплиця {служебниць старовєських} без титулу (1896). Львівська обл., Золочівський р-н. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 18 січня 2023. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Кубійович, 1983.
- ↑ а б Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996 — т. 4. — С. 103.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1932, 1932.
- ↑ Слободян В. Інскрипції на дерев'яних церквах // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — число 18. — Львів, 2008.
- ↑ а б в Громик, 2014.
- ↑ Прес-служба єпархії. У Кудирявцях відзначили 150-літній ювілей храму св. Димитрія. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. Процитовано 4 травня 2024.
Джерела
ред.- Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 44.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 34. — ISBN 3-447-02376-7.
- Милятинський деканат. Кудирявці // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1932/1933. — Львів : Накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1932. — С. 97.
- Kędzierzawce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 954. (пол.)
Посилання
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Храмовий празник Святого Великомученика Димитрія та 160 років храму у с. Кудирявці 26.10.2023 р. Б. (2 листопада 2023 р.) |
- Село Кудирявці, Львівська область, Золочівський район, Буська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
- Кудирявці. Церква Св. Дмитра 1864 (1865). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 3 травня 2024.
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |