Відкрити головне меню

Валентин Миколайович Крячко (рос. Валентин Николаевич Крячко нар. 27 січня 1958, Комсомольське, Харківська область УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, чемпіон світу серед молоді (1977), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1977).

Ф
Валентин Крячко
Особові дані
Повне ім'я Валентин Миколайович
Крячко
Народження 27 січня 1958(1958-01-27) (61 рік)
  Комсомольське, Зміївський район,
Харківська область УРСР
Зріст 173 см
Вага 69 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1974 СРСР «Металіст» (Х)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1975—1981 СРСР «Металіст» (Х) 194 (1)
1982 СРСР СКА (К) 36 (1)
1983 СРСР «Металіст» (Х) 3 (0)
1984 СРСР «Маяк» (Х) 36 (0)
1985—1986 СРСР «Металіст» (Х) 27 (0)
1991 СРСР «Ритм» (Б) 42 (0)
1992 Росія «Салют» (Б) 30 (0)
1994 Україна «Металіст» (Х) 2 (0)
1997—1998 Росія «Салют-ЮКОС» 43 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1976
1977
СРСР СРСР U-18
СРСР СРСР U-20
? (?)
? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1995
1998—2001
2002—2003
2003—2004
Україна «Темп-Адвіс»
Україна «Арсенал» (Х)
Україна «Металіст» (Х)
Україна «Геліос» (Х)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Кар'єра гравцяРедагувати

Футболом Валентин розпочав займатися в рідному селищі Слобожанське. Пізніше потрапив у перший набір харківського спортінтернату, де його тренером став Микола Михайлович Кольцов.

У 1974 році, ще будучи учнем 9 класу, дебютував у складі дублерів харківського «Металіста», а 9 серпня 1975 року, в матчі команд першої ліги «Динамо» (Мінськ)«Металіст» вперше вийшов на поле у складі головної команди Харкова. У тому ж році поїхав вчитися до київського спортінтернат до тренера В. Киянченко[1].

Незабаром Крячко отримує запрошення до юнацької збірної СРСР, де виступав як за команду своїх однолітків, хлопців 1958 року народження, так і за збірну старшого віку. У 1976 році Валентин стає переможцем неофіційного чемпіонату Європи серед юніорів, який проходив в Угорщині. Ще через рік відбувся молодіжний чемпіонат світу, який проходив у Тунісі, де Крячко зі збірною СРСР знову стає тріумфатором[1].

Гра молодого центрального захисника привернула увагу багатьох футбольних тренерів, Валентину пропонували продовжити кар'єру в московському «Локомотиві», двічі отримував запрошення від київського «Динамо»[1]. Але на перехід в більш імениті команди захисник не наважився, віддавши перевагу Харкову. З 1975 року грав за «Металіст», з яким в 1981 році завоював путівку у вищу лігу.

Сезон 1982 року провів у складі київського СКА, куди був направлений на військову службу. У 1983 році повернувся в «Металіст», за який зіграв три матчі і був до кінця року переведений в іншу харківську команду — «Маяк», після чого знову повернувся до складу головної команди міста.

У 1986 році лікарі виявили у Валентина порушення серцевої діяльності — аритмію, після чого 28-річний футболіст був змушений залишити ігрову кар'єру, перейшовши на тренерську роботу[2]. Пізніше декілька разів поновлював ігрову кар'єру. На початку і наприкінці 1990-их років виступав за професіональний клуб з Бєлгорода.

Кар'єра тренераРедагувати

З 1986 по 1993 рік тренував дітей у ДЮСШ «Металіст». На початку дев'яностих років поєднував тренерську роботу в спортшколі з ігровою кар'єрою в клубі «Ритм» (Бєлгород)[2].

У 1994 році був асистентом у тренував «Металіста» Олександра Довбія а після його відставки і призначення головним тренером Віктора Камарзаєва, в матчах чемпіонату проти київського «Динамо» та донецького «Шахтаря» виходив на поле як футболіст. Наприкінці 1994 року поїхав працювати помічником Леоніда Ткаченка в клуб вищої ліги «Темп» (Шепетівка), який незабаром через відсутність фінансування припинив своє існування[2]. З серпня по листопад 1995 року, Валентин Миколайович очолював, створений на «уламках» попереднього клубу, «Темп-АДВІС», але незабаром і цей клуб чекала доля його попередника.

У 1997-1998 роках Крячко знову виходив на футбольне поле в статусі футболіста, граючи за російську команду «Салют-ЮКОС» з Бєлгорода.

У 1998 році стояв біля витоків створення харківської футбольної команди «Арсенал», головним тренером якої був до 2001 року, після чого повернувся в «Металіст», де з липня 2001 року був асистентом у Михайла Фоменка[3]. У листопаді 2002 року Крячко призначений головним тренером харківської команди, пропрацювавши на цій посаді до травня 2003 року.

З 2003 до квітня 2004 року тренував ще один харківський клуб — «Геліос».

Пізніше працював на фірмі «Калина-Харків», де створив футбольну команду, яка виступала на першість міста[1]. Грав за ветеранські команди Харкова.

Нині Валентин Миколайович працює начальником відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської райдержадміністрації[4].

ОсвітаРедагувати

ДосягненняРедагувати

КлубніРедагувати

У збірнійРедагувати

ІндивідуальніРедагувати

  •   Майстер спорту СРСР (1976)
  •   Майстер спорту міжнародного класу СРСР (1977)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати