Крячко Валентин Миколайович

	Валентин Крячко
Особисті дані
Повне ім'я	Валентин Миколайович; Крячко
Народження	27 січня 1958 (66 років)
	Комсомольське, Зміївський район,; Харківська область УРСР
Зріст	173 см
Вага	69 кг
Громадянство	СРСР, Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1974	«Металіст» (Х)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крячко.

Валентин Миколайович Крячко (рос. Валентин Николаевич Крячко нар. 27 січня 1958, Комсомольське, Харківська область УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, чемпіон світу серед молоді (1977), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1977).

Кар'єра гравця ред.

Футболом Валентин розпочав займатися в рідному селищі Слобожанське. Пізніше потрапив у перший набір харківського спортінтернату, де його тренером став Микола Михайлович Кольцов.

У 1974 році, ще будучи учнем 9 класу, дебютував у складі дублерів харківського «Металіста», а 9 серпня 1975 року, в матчі команд першої ліги «Динамо» (Мінськ) — «Металіст» вперше вийшов на поле у складі головної команди Харкова. У тому ж році поїхав вчитися до київського спортінтернат до тренера В. Киянченко^[1].

Незабаром Крячко отримує запрошення до юнацької збірної СРСР, де виступав як за команду своїх однолітків, хлопців 1958 року народження, так і за збірну старшого віку. У 1976 році Валентин стає переможцем неофіційного чемпіонату Європи серед юніорів, який проходив в Угорщині. Ще через рік відбувся молодіжний чемпіонат світу, який проходив у Тунісі, де Крячко зі збірною СРСР знову стає тріумфатором^[1].

Гра молодого центрального захисника привернула увагу багатьох футбольних тренерів, Валентину пропонували продовжити кар'єру в московському «Локомотиві», двічі отримував запрошення від київського «Динамо»^[1]. Але на перехід в більш імениті команди захисник не наважився, віддавши перевагу Харкову. З 1975 року грав за «Металіст», з яким в 1981 році завоював путівку у вищу лігу.

Сезон 1982 року провів у складі київського СКА, куди був направлений на військову службу. У 1983 році повернувся в «Металіст», за який зіграв три матчі і був до кінця року переведений в іншу харківську команду — «Маяк», після чого знову повернувся до складу головної команди міста.

У 1986 році лікарі виявили у Валентина порушення серцевої діяльності — аритмію, після чого 28-річний футболіст був змушений залишити ігрову кар'єру, перейшовши на тренерську роботу^[2]. Пізніше декілька разів поновлював ігрову кар'єру. На початку і наприкінці 1990-их років виступав за професіональний клуб з Бєлгорода.

Кар'єра тренера ред.

З 1986 по 1993 рік тренував дітей у ДЮСШ «Металіст». На початку дев'яностих років поєднував тренерську роботу в спортшколі з ігровою кар'єрою в клубі «Ритм» (Бєлгород)^[2].

У 1994 році був асистентом у тренував «Металіста» Олександра Довбія а після його відставки і призначення головним тренером Віктора Камарзаєва, в матчах чемпіонату проти київського «Динамо» та донецького «Шахтаря» виходив на поле як футболіст. Наприкінці 1994 року поїхав працювати помічником Леоніда Ткаченка в клуб вищої ліги «Темп» (Шепетівка), який незабаром через відсутність фінансування припинив своє існування^[2]. З серпня по листопад 1995 року, Валентин Миколайович очолював, створений на «уламках» попереднього клубу, «Темп-АДВІС», але незабаром і цей клуб чекала доля його попередника.

У 1997-1998 роках Крячко знову виходив на футбольне поле в статусі футболіста, граючи за російську команду «Салют-ЮКОС» з Бєлгорода.

У 1998 році стояв біля витоків створення харківської футбольної команди «Арсенал», головним тренером якої був до 2001 року, після чого повернувся в «Металіст», де з липня 2001 року був асистентом у Михайла Фоменка^[3]. У листопаді 2002 року Крячко призначений головним тренером харківської команди, пропрацювавши на цій посаді до травня 2003 року.

З 2003 до квітня 2004 року тренував ще один харківський клуб — «Геліос».

Пізніше працював на фірмі «Калина-Харків», де створив футбольну команду, яка виступала на першість міста^[1]. Грав за ветеранські команди Харкова.

Нині Валентин Миколайович працює начальником відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської райдержадміністрації^[4].