Вікіпедія

Крушанівка

село в Хмельницькій області, Україна

Крушані́вка — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Крушанівка
Крушанівка Успенська церква
Крушанівка Успенська церква
Крушанівка Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Староушицька селищна громада
Основні дані
Засноване XVIII ст.
Населення 765 (станом на 01.01.2010)
Площа 1,87 км²
Густота населення 410,7 осіб/км²
Поштовий індекс 32390
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°40′17″ пн. ш. 26°55′58″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.93278° сх. д. / 48.67139; 26.93278Координати: 48°40′17″ пн. ш. 26°55′58″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.93278° сх. д. / 48.67139; 26.93278
Водойми р.Верховина
Відстань до
обласного центру 		130 км
Відстань до
районного центру 		32 км
Місцева влада
Адреса ради 32300, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Крушанівка
Карта
Крушанівка. Карта розташування: Україна
Крушанівка
Крушанівка
Крушанівка. Карта розташування: Хмельницька область
Крушанівка
Крушанівка
Мапа
Мапа

Назва ред.

По берегах місцевого струмка росли буйні зарослі крушини, старожили пригадували, що саме серед цих кущів була побудована перша хата. І саме назва цих кущів і дала найменування селу — «Крушанівка». Історично початково зафіксована назва «Крушинівка» у праці «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року під редакцією священика Юхима Сіцінського. Назва Крушанівка зафіксована вже 1925 року у виданій у Вінниці книжці «Населені місця Поділля».

Географія ред.

Крушанівка розташована на пологій низині, розділеній невеликим струмком на дві частини. Територія села на півночі примикає до села Нефедівці, а на схід і захід від нього лежать Рункошів та Ленівка.

Клімат ред.

Крушанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

 
Національний банк репресованих
 
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

В документальних джерелах вперше згадується у першій половині XVIII століття, приписаним до Китайгородської єпархії.

У 1853 року на кошти прихожан і місцевого священика Івана Надольського, який пожертвував понад 3000 рублів, тут було збудовано кам'яну церкву, а в 1860 році відкрито школу грамоти.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Із книжки Віктора Гульдмана «Помісне землеволодіння в Подільській губернії», виданій 1898 року, довідуємося, що Крушинівка належала спадкоємцям грецької підданої Лукії Кумбарі, власниця мешкала в Одесі, а маєток перебував у керуванні капітана Генерального штабу Павла Аристовича Коцебу.[1]

У 1900 році з'явилося нове приміщення церковно-парафіальної школи, де навчалось 37 учнів з 148 дітей шкільного віку.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

1960 року до складу села увійшло село Яр-Крушанівський.

24 лютого 1984 року тодішній колгосп було визнано переможцем у Всесоюзному змаганні за успішне виконання державного плану економічного і соціального розвитку СРСР і нагороджено.

З 1991 року в складі незалежної України.

7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення ред.

1900 році в селі проживало 1250 чоловік і було 294 двори.

У 1901 році населення – українці, православні, 619 душ чоловічої статі та 631 душа жіночої статі, католиків – до 140 душ і євреїв – понад 50 душ обох статей.

За Всесоюзним переписом 1939 року у селі проживало 1443 жителі.

У 2010 році населення становить 765 осіб (з 330 дворів).

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Економіка та інфраструктура ред.

В селі працюють дев'ятирічна школа І-ІІ ступенів, дитячий садочок, клуб, бібліотека, медпункт. Проводиться розробка піщаного кар'єра і каменоломень білого вапняку та діє на території ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».

Збудовано майданчик для міні-футболу нового покоління зі штучним покриттям. Існує сільська команда «Титан», яка бере участь у районній першості з футболу.

Історико-архітектурні пам'ятки ред.

  • Церква Успіння;
Церква збудована, ймовірно, у першій половині XVIII ст. В 1740 р. — триповерхова дерев'яна споруда, дах солом'яний. Нову кам'яну споруду зведено у 1834–1853 рр. Розміри її 24,5×12,1 м, висота дзвіниці 29,1 м.
  • Пам'ятник загиблим воїнам односельчанам у ВВ війні;
  • Пам'ятник жертвам голодомору.

Охорона природи ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На південь від села розташований Брідок.

Відомі люди ред.

Уродженці ред.

  • Лавсь­кий Анатолій Йосипович — керівник міськрайонного управління Держпродспоживслужби.[3]

Проживали, перебували ред.

  • Надольський Михайло — священик, якого радянська влада виселила з Крушанівки, ув’язнила і згодом розстріляла.
  • Гінзеровський Олександр — підприємець, керівник ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».

Світлини ред.

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. ↑ БЕЗ ТУРИСТИЧНИХ АМБІЦІЙ, АЛЕ IЗ ВЕЛИЧЕЗНОЮ ЛЮБОВ’Ю ДО СЕЛА.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  3. ↑ МАЮ НАДІЙНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕКТИВ.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крушанівка&oldid=41093721