Крк (місто)

місто в Приморсько-Горанській жупанії Хорватії

Крк (хорв. Krk, італ. Veglia) — найбільше місто однойменного острова в Хорватії.

Крк
хорв. Krk
італ. Veglia
—  Місто  —
Порт міста Крк
Порт міста Крк
Порт міста Крк
Координати: 45°01′34″ пн. ш. 14°34′32″ сх. д. / 45.02611° пн. ш. 14.57556° сх. д. / 45.02611; 14.57556
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Приморсько-Ґоранська
Острів Крк
Населення (2011)
 - громада 6 281
 - місто 3730
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 51500
Вебсайт: http://www.krk.hr
Крк хорв. Krk італ. Veglia. Карта розташування: Хорватія
Крк хорв. Krk італ. Veglia
Крк
хорв. Krk
італ. Veglia
Розташування міста на мапі Хорватії
Мапа

Історія

ред.

Крк — одне з найдавніших міст Адріатики. Поселення на цьому місці знаходилося безперервно, починаючи з часів Римської імперії, коли тут розташовувалося римське місто Курікум. Сучасна назва міста походить від його римського імені. У ранньому середньовіччі належало Візантії. З VII століття по наш час Крк — єпископська резиденція. У V–VI століттях над руїнами римських терм побудували християнську базиліку, яку потім багаторазово перебудовували — нині це кафедральний собор св. Катерини.

В VII столітті на Адріатику прийшли слов'яни. У IX–X століттях контроль над Крком отримало Хорватське королівство, в XIII столітті в Крке були побудовані францисканський та бенедиктинський монастирі. В XV столітті місто перейшло під контроль Венеції, у цей період воно було сильно укріплене. Фортифікаційні споруди будувались в різний час, найдавніша їх частина — вежа Куплін побудована в XII столітті, замок Франкопанів датується періодом XII–XIV століття, а міські ворота, стіни і циліндрична башта створені в кінці XV–XVI століття.

Після падіння Венеційської республіки в 1797 році Крк відійшов до Австрії. Після короткого періоду володарювання французів у 1815 році Крк разом з далматинським узбережжям знову став належати Австрійській імперії.

У 1918–1921 роках Крк окупували італійці, після Першої світової війни він став частиною Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, згодом Королівства Югославія. Після Другої світової війни — у складі СФРЮ. Після розпаду останньої в 1990 році острів став частиною незалежної Хорватії.

Населення

ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 6 281 осіб[1]. Населення самого міста становило 3730 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[2]:

Динаміка чисельності населення міста[2]:

Населені пункти

ред.

Крім міста Крк, до громади також входять:

Клімат

ред.

Середня річна температура становить 14,25 °C, середня максимальна – 26,96 °C, а середня мінімальна – 2,19 °C. Середня річна кількість опадів – 1153 мм.[3][4]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,59 10,01 13,13 15,95 20,86 24,84 26,92 26,96 22,60 18,12 13,21 10,29
Середня температура, °C 5,87 6,31 9,42 12,26 17,16 21,14 23,71 23,74 19,40 14,89 10,00 7,07
Середній мінімум, °C 2,19 2,61 5,71 8,55 13,45 17,44 20,49 20,54 16,17 11,69 6,79 3,85
Норма опадів, мм 96 77 77 81 76 83 47 69 130 151 148 118
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.92 3.06 3.12 2.92 2.64 2.51 2.51 2.51 2.62 2.85 3.21 3.14
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4519 7306 10705 15253 19766 21516 22732 19912 14404 9302 4972 3836
Джерело: [3][4]

Визначні місця

ред.
  • Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії - побудований в XII столітті на фундаменті ранньохристиянської базиліки V-VI століть. Являє собою частину релігійного комплексу, до якого крім нього входить романська церква св. Квирина (XII століття, єдина дворівнева історична церква Хорватії), дзвіниця XVI століття, увінчана фігурою ангела з трубою, капела св. Барбари (XV століття) і ранньохристиянський баптистерій V-VI століть.
  • Форум - площа, на якій розташовувався римський форум. Тут у венеційський період була зведена ратуша. На площі також знаходиться будівля управи і старовинний колодязь
  • Міські стіни - фортифікаційні укріплення старого міста.

Примітки

ред.
  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  2. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
  3. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  4. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

ред.