Кривичі (Львівський район)
Кривичі́ — село в Україні, у Львівському районі Львівської області (до 2020 — Золочівський район).
| село Кривичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада |  Глинянська міська громада
|
| Основні дані | |
| Населення | 283 |
| Площа | 1,194 км² |
| Густота населення | 237,02 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80735[1] |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′16″ пн. ш. 24°35′28″ сх. д. / 49.78778° пн. ш. 24.59111° сх. д.Координати: 49°47′16″ пн. ш. 24°35′28″ сх. д. / 49.78778° пн. ш. 24.59111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
235 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80722, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Перегноїв |
| Карта | |
  Кривичі | |
 Кривичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення становить 283 особи.
Походження назви ред.
Українська мовознавець Алла Коваль у своїй праці «Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України» висловлює теорію, що назва села Кривичі походить від назви племені східних слов'ян — кривичів.[2]
Історія ред.
За даними люстрації 1617 року в Кривичах було 10 тяглих селян, які сиділи на дворищах. Був тут млин на рові, раніше також була корчма, але на час люстрації її вже не було.
Влітку 1763 року в Кривичах мешкали 193 греко-католики та 2 римо-католики.[3]
Село під назвою «Krziwice» зображене на австрійській мапі Фрідріха фон Міґа (1779 — 1783).[4] На пізніших австрійських картах 1861 — 1864 рр.[5] добре видно великий Перегноївський став, який протягнувся на північ від Кривич аж до Перегноєва.
У Географічному словнику Королівства Польського (1880) міститься така інформація про Кривичі:[6]
|
Кривичі – село Перемишлянського повіту, належить до греко-католицької парафії Словіти. Лежить на 15 км на північ від Перемишлян, оточене болотами, званими Мазів, які тягнуться аж до Глинян. В ґміні 91 дім та 441 мешканець, ще 4 доми і 23 мешканці на панському дворі Тадеуша Хшонща, який має 83 морги ріллі, 105 лугів, 44 пасовищ. У власності селян 542 морги ріллі, 295 лугів, 47 пасовищ. Грунт урожайний. | 
|
29 жовтня 1930 року польська поліція під час планової державної акції «пацифікації» проводила в селі обшук від 4 до 7 години вечора. В кооперативній крамниці товари розкидали по підлозі, вимішуючи в одну купу квасолю, пшеницю, жито, гречку. При цьому був побитий крамар Степан Безручко.[3]
Після встановлення у 1939 році на Західній Україні радянської влади, Кривичі віднесли до новоствореного Глинянського району, Львівської області. У 1962 році в результаті реформ село увійшло до Золочівського району.
У період Других визвольних змагань в селі діяло Збройне підпілля ОУН, зокрема боївка СБ Глинянського районного проводу під командуванням Володимира Макаровського-«Чайки». [7]
Після децентралізації в Україні у 2020 році Кривичі були включені до складу Глинянської міської громади Львівського району.
Примітки ред.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- ↑ Коваль, Алла (2001). Знайомі незнайомці: походження назв поселень України. Київ: Либідь. с. 115. ISBN 966-06-0183-2.
- ↑ а б Лаба, Василь; Юськів, Марія (2009). Історія села Прогноїв. Львів. с. 120—121.
- ↑ Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey | Arcanum Maps. maps.arcanum.com (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ Galicia and Bucovina (1861–1864) - Second military survey of the Habsburg Empire | Arcanum Maps. maps.arcanum.com (англ.). Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Гнида, Петро (2016). Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН(б) 1944-1946 рр. під командою Володимира Макаровського-«Чайки». Львів: ПП "Видавництво "Бона". с. 144.
Посилання ред.
- Погода в селі Кривичі [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |