Крвавич Адам Петрович
Адам Петрович Крва́вич (31 липня 1938, Княжпіль — 2021) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1977 року. Брат скульптора Дмитра Крвавича, чоловік графіка Людмили Голоти.
| Крвавич Адам Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
31 липня 1938 Княжпіль, Старосамбірський район, Львівська область, Україна | |||
| Смерть | 2021 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка СРСР Україна | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут (1967) | |||
| Діяльність | художник, викладач університету | |||
| Вчитель | Касіян Василь Ілліч і Чебаник Василь Якович | |||
| Працівник | Видавничо-поліграфічний інститут НТУУ «КПІ» | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Брати, сестри | Крвавич Дмитро Петрович | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 31 липня 1938 року в селі Княжполі (нині — Самбірський район Львівської області, Україна). 1967 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, у Василя Касіяна, Василя Чебаника.
Після здобуття фахової освіти працював у Києві: художником комбінату «Укрторгреклами»; із 1970 року обіймав посаду художнього редактора експериментальної редакції при видавництві «Дніпро»; у 1974—1991 роках — художник творчо-виробничого комбінату «Художник».
Протягом 1994—2011 років — старший викладач кафедри графіки Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України. Жив у Києві, в будинку на вулиці Майорова, № 3, квартира № 142[1].
Помер у 2021 році[2].
Творчість ред.
Працював у галузях станкової і книжкової графіки, станкового живопису. Серед робіт:
- ілюстрації до книг
- повість «Повій, вітре» Івана Пільгука (1968);
- роман «Григорій Сковорода» Василя Шевчука (1968);
- роман «Забіліли сніги» Миколи Сиротюка (1969);
- збірка «Золоті меди» Максима Рильського (1974);
- «Кобзар» Тараса Шевченка (1975);
- «Твори» Левка Боровиковського (1981);
- «Твори» Юрія Федьковича (1982, томи 1–2).
- станкова графіка
- ліногравюри: «Гуцулка» (1968), «Казка про Кирила Кожум'яку» (1970), «Григорій Сковорода» (1973), «Ремонт дороги» (1975), «Пилип та Ярина» (1991); серія «Євангелісти» (2002);
- літографії: «Соломія Крушельницька», «А. Петрицький», «Іван Франко», «Марія Заньковецька» (обидва — 1982), «Тарас Шевченко» (1985), цикли «Народні герої України» (1986), «Українські народні думи» (1982), до драм «Украдене щастя» Івана Франка (1988), «Лісова пісня» Лесі Українки (1995);
- акварельний поліптих «Лісова пісня» (1994);
- живопис
- «Різдвяний вертеп», «Емігранти» (обидва — 1998), «Спалена ікона» (2002), «Жива вода», «Літній день» (обидва — 2010).
Із 1966 року брав участь у різних мистецьких виставках. Персональні виставки відбулися у Києві у 1983, 1999, 2003 роках.
Окремі твори зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Національному музеї у Львові.
Мистецтвознавчий доробок ред.
Автор статей:
- «Літографія у розвитку мистецтва» // «Друкарство», 2004, № 4;
- «Деякі проблеми проектування видань навчальної літератури» // «Друкарство», 2006, № 5;
- «Шукати дорогу до себе» // «Україна. Наука і культура», 2004, випуск 32;
- «Техніка літографії» // «Країна знань», 2005, № 10.
Також автор навчального посібника «Техніка літографії» (Київ, 2010).
Примітки ред.
Література ред.
- Баранов В. Художник Адам Крвавич // Київ. 1995. № 4–5;
- Дьомін М. Світовідчуття Бойківщини у творчості Адама Крвавича // Образотворче мистецтво. 2005. № 4;
- Бойківська символіка образотворчості Адама Крвавича // Вітчизна. 2005. № 7–8.
- С. М. Бушак. Крвавич Адам Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.