Леонтій Антонович Краснощо́к (нар. 6 жовтня 1926, Забілоччя — пом. 17 червня 1996, Київ) — український радянський віолончеліст, педагог.

Леонтій Антонович Краснощок
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження6 жовтня 1926(1926-10-06)
Місце народженняЗабілоччя
Дата смерті17 червня 1996(1996-06-17) (69 років)
Місце смертіКиїв
ПохованняЗабілоччя
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Професіявіончеліст
ОсвітаКиївська консерваторія
Інструментивіолончель
Колективиструнний квартет імені М. В. Лисенка
НагородиНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1977

Біографія

ред.

Народився 6 жовтня 1926 року в селі Забілоччі Радомишльського району Житомирської області УРСР. Брат Віталія Краснощока. У 19441945 роках навчався у Київському музичному училищі, 1950 року закінчив Київську консерваторію (навчався у Г. Пеккера)[1].

У 19471951 роках — артист Державного симфонічного оркестру УРСР. У 19511984 роках — учасник квартету імені М. Лисенка. Паралельно, за сумісництвом (у 19501960 роках) викладав у Київській спеціалізованій музичній школі. З 1984 року працював у Національній музичній академії України, з 1994 року— професор кафедри струнно-смичкових інструментів.

Помер у Києві 17 червня 1996, похований у рідному селі.

Творчість

ред.

У репертуарі музиканта твори Д. Шостаковича, В. Барвінського, Д. Бортнянського, Є. Станковича, Л. Дичко, Л. ван Бетговена, П. Чайковського. У складі Квартету імені М. Лисенка записав у фонд Українського радіо твори Б. Лятошинського, А. Штогаренка, А. Філіпенка, В. Кирейка, Ю. Іщенка, Г. Ляшенка.

Адаптував для струнного квартету «Поетичну польку» Е. Гріга, «Елегію» М. Лисенка, «Українську пісню» В. Косенка, «Колискову» В. Кирейка (усі — 1985 року), для 12-ти віолончелей — «Вокаліз» С. Рахманінова тощо.

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.
  1. Енциклопедія сучасної України
  2. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 13 лютого 2020.

Література

ред.

Посилання

ред.