Красна Гора (Донецька область)
Кра́сна Гора́ — селище в Україні, у Бахмутській міській громаді Бахмутського району Донецької області.
| селище Красна Гора | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Бахмутський район |
| Тер. громада | Бахмутська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14020010020021147 |
| Основні дані | |
| Статус | із 26 січня 2024[1] року |
| Площа | 1,64 км² |
| Населення | ▼ 635 осіб (01.01.2017)[2] |
| Густота | 387,2 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 84536 |
| Телефонний код | +380 6274 |
| Географічні координати | 48°39′52″ пн. ш. 38°1′6″ сх. д. / 48.66444° пн. ш. 38.01833° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 113 м |
| Водойма | р. Бахмутка
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Кудрявка |
| До станції: | 2 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 8,9 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 76,1 км |
| - автошляхами: | 89 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44 |
| Голова селищної ради | Рева Олексій Олександрович |
| Карта | |
  Красна Гора | |
 Красна Гора | |
| |
Географія
ред.Селище розташоване за 8,9 км від Бахмута автошляхом територіального значення Т 0513, на березі Кринки. Найближча залізнична станція Кудрявка (за 2 км).
Історія
ред.Назва селища та його виникнення пов'язані з родовищем червоної глини. Навесні та влітку 1906 року на території сучасної Красної Гори збиралися на сходки робітники з навколишніх заводів і соляних шахт. 1927 року збудовано піч для випалювання глини, на базі якої згодом виник сучасний завод стінових матеріалів (основна продукція — керамічна цегла під торговельною маркою «Красна гора»). Спочатку працювали сезонні робітники. У першійй половині 1930-х років було розширено виробництво та збудовано 4 бараки для постійних робітників-переселенців з Харківської області. Під час німецько-фашистської окупації (жовтень 1941 — вересень 1943) завод повністю зруйновано, 1944 року — відновлено. 1949 року розпочато житлову забудову. З 1964 року набуло статусу селища міського типу. У 1979 році в селищі мешкало 800 осіб, 1989 року — 700 осіб[3].
26 червня 2019 року, в ході децентралізації, селище увійшло до складу Бахмутської міської громади.
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, то ж селище міського типу Красна Гора набуло статусу селища.
12 лютого 2023 року проєкт «DeepstateMap» опублікував візуальне підтвердження того, що бойовики ПВК «вагнер» розташовані в західній частині села Красна Гора. На онлайн-карті бойових дій населений пункт відображається зі статусом «тимчасово окупована територія»[4].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5][6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 413 | 59.86% |
| російська | 277 | 40.14% |
| Усього | 625 | 100% |
Економіка
ред.- Артемівський завод стінових матеріалів — виробляє керамічну цеглу під торговельною маркою «Красна гора».
Примітки
ред.- ↑ Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ І. А. Корнацький (2014). Красна гора. Енциклопедія Сучасної України. ЕСУ. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30.09.2017.
- ↑ Заборона на в'їзд, підрив мосту й нові штурми ЗС РФ: що зараз відбувається в Бахмуті (фото). Фокус.ua. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |