Крандієвська Надія Василівна
Наді́я Васи́лівна Крандіє́вська (рос. Надежда Васильевна Крандиевская; 13 (25) серпня 1891, Москва, Російська імперія (нині — Росія) — 1963, Москва, СРСР) — радянський скульптор.
Крандієвська Надія Василівна | |
---|---|
рос. Надежда Васильевна Крандиевская | |
Народилася | 25 серпня 1891 Москва, Російська імперія |
Померла | 19 червня 1963 (71 рік) Москва, СРСР |
Поховання | Міський цвинтар (Таруса)d |
Країна | СРСР |
Діяльність | скульпторка |
Alma mater | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
Батько | Vasily Krandiyevskyd |
Мати | Anastasiya Tarkhovad |
Діти | Q21143277? і Andrej Petrovič Fajdyš-Krandijevskýd |
Біографія
ред.Народилася 13 (25) серпня 1891 у Москві в літературній сім'ї. Її мати — Анастасія Романівна Тархова — була відомою на початку XX століття письменницею; батько — Василь Опанасович Крандієвский — був видавцем і журналістом. Її сестра Наталія була дружиною О. М. Толстого.
У 1909 році вступила до Московського училища живопису, скульптури та зодчества, де навчалася у Сергія Волнухіна (автор пам'ятника першодрукареві Івану Федорову). У 1912 році Крандієвська поїхала до Парижу, де навчалася в «Гранд-Шом'єр» у Бурделя, одного з класиків французької скульптури. У 1914 році повернулася до Москви, де розпочала самостійну діяльність скульптора.
Мешкала на Арбаті. На початку 1930-х років разом з чоловіком і дітьми переїхала в окремий будинок у кооперативному селищі «Сокіл»[1]. У 1930-ті роки Надія Крандієвська займалася викладацькою діяльністю, а також створила серію скульптурних образів визначних політичних та громадських діячів — Будьонного, Григорія Сковороди, Фурманова, Чапаєва і Дем'яна Бєдного. У 1940—1950 роках вона виконала низку скульптурних портретів відомих акторів, письменників та інших діячів культури. Зокрема, нею створений надгробний пам'ятник В. Г. Короленко в Полтаві[2]. Також в експозиції Мануйлівського літературно-меморіального музею Максима Горького у с. Верхня Мануйлівка (Полтавська область) знаходиться скульптурний портрет Максима Горького роботи Крандієвської.
Надія Крандієвська померла в 1963 році в Москві. Похована на кладовищі в місті Таруса[3].
Сім'я
ред.- Чоловік — Файдиш Петро Петрович, архітектор. Їхні діти:
- Файдиш-Крандієвська Наталія Петрівна (Навашина) — художниця.
- Файдиш-Крандієвський Андрій Петрович (1920—1967) — скульптор.
Надгробок Якова Рекка
ред.Н. В. Крандієвська створила в 1947 році для усипальниці Рекк-Третьякових на Введенському кладовищі біломармурову фігуру Христа[4]. Цей пам'ятник родичі планували встановити в 1913 році на могилі німецького купця Якова Рекка. Скульптура була замовлена в Італії, але через початок Першої світової війни, а потім Жовтневого перевороту 1917 року не дозволили доставити статую в Москву. Тільки після Другої світової війни рідні Якова Рекка — Третьякови — замовили нову скульптуру Надії Крандієвській[5]. У хрущовські часи пам'ятник був знесений, деякі його частини відкололися. Пізніше скульптура була відновлена[6]
Галерея
ред.-
Барельєф надгробку на могилі В. Г. Короленка у Полтаві
-
«Поетеса», 1913, ГТГ
Примітки
ред.- ↑ Посёлок Сокол. История посёлка и его жителей / ред. Н. А. Соляник. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — С. 167. — 1000 прим. — ISBN 5-224-03302-0.
- ↑ Могила В. Г. Короленка [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Крандієвська Надія Василівна (1891—1963) [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Крандиевська Надія Василівна (1891—1962) [Архівовано 8 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ще одна таємниця Введенського (Німецького) кладовища [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ТУРМАНІНА В. І. ЛЕГЕНДИ І ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО БІЛОГО ХРИСТА НА ВВЕДЕНСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
ред.- Біографія Надії Василівни Крандієвської [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Історія Полтави