Космів (Люблінське воєводство)
Космів[2] (пол. Kosmów) — давнє українське село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 355 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 50°43′8.0000041000084″ пн. ш. 24°1′12.000000099998″ сх. д. / 50.71889° пн. ш. 24.02000° сх. д.
|
Назва
ред.На думку мовознавця Макса Фасмера, назва села походить від загальнослов'янського слова косма (волосся)[2].
Історія
ред.
Перша письмова згадка походить з грамоти 1376 року, коли холмський князь Юрій Данилович за єпископа Каліста, подарував село церкві пресвятої Богоматері у Холмі[3].
У 1392 р. король Владислав Ягайло відібрав у єпархії це та інші села. У роки 1392—1431 разом з Шиховичами і Тихобором належав до королівських маєтностей. У 1425 р. за холмського єпископа Харитона король підтвердив право єпархії на село і надав йому магдебурзьке право.
1431 року Ягайло повернув його князю Земовиту V як нагороду за участь у боях з бунтівним Свидригайлом, і 31 рік потому село було включено безпосередньо в маєтності польської корони і відтоді входило у староство Грубешів (до 1799 року), хоча він був розташований у Городельському повіті Більського воєводства.
У п'ятнадцятому і шістнадцятому століттях селян цього села платили десятину парафіяльному костелу в Черничині.
У 1578 р. грубешівський староста і белзький воєвода А. Тенчинський мав у Космові 75 га землі, 8 загородників з землею, 2 ставки, 2 комірники з землею, 2 комірники з худобою, 6 бідняків. Люстрація 1578 року показала 3¾ лану (63 га) сільськогосподарських угідь, а також корчму. Річний прибуток склав 21 злотий.
У 1627 р. було 17 осілих кметів і 20 кметів з 10 га землі кожний.
Королівська люстрація у 1661—1665 роках стверджувала: «Млин був там, він згорів від Москви» (тобто спалений московського-козацькими військами в роках 1655—1656.).
У 1767 р. Космів находився у королівській власності, а його управителем від імені короля був київський воєвода Ф. Потоцький.
За даними перепису населення 1827 в селі було 16 будинків і 120 жителів.
У XIX ст. маєток перейшов до Войцеховських, а у 1926 — Свєжавських.
За переписом 1905 р. у селі було 426 десятин землі (чорнозем), церква, волосна школа, 2 вітряки, 83 будинки і 615 мешканців (604 православних і 11 римо-католиків), у панському дворі — 535 десятин землі (чорнозем), 8 будинків і 33 мешканці (10 православних, 18 римо-католиків і 5 юдеїв).[4] У 1905—1908 рр. за указом царя ті греко-католики, які відмовлялися належати до Російської православної церкви, через заборону греко-католицької церкви перейшли до римо-католицької і стали латинниками, у Космові їх налічувалось 16 осіб.[5]
У 1915 р. перед наступом німецьких військ російською армією спалене село і більшість українців були вивезені вглиб Російської імперії, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили.[6] Після окупації Холмщини в 1919 р. польський уряд проводив польську колонізацію.
За переписом 1921 р. (тоді у гміні Крилів) у селі було 69 будинків і 400 жителів, у тому числі 14 римо-католиків, 19 юдеїв і 367 православних, у колонії — 10 будинків і 81 житель—римо-католик, у фільварку — 5 будинків і 72 жителі, у тому числі 22 православні та 50 римо-католиків (напевне прибулі з Польщі).
Перша церква у Космові згадувалась у 20-х роках XVI ст., але до середини XIX cт. у документах не згадувалася. У 1889 р. новозбудовану дерев'яну церкву освячено на честь св. Олександра Невського. Після першої світової війни стояла зачинена польською владою і нею зруйнована під час полонізаційно-ревіндикаційної акції масового нищення українських храмів на Холмщині вночі з 15 на 16 червня 1938 року.
Під час німецької окупації в Космові функціонували українська початкова школа і кооперативна спілка «Згода». У 1943 р. в селі налічувалось 385 українців і 84 поляки. Під час антиукраїнської акції АК під командуванням С. Квасневського («Віктора») 19.03.1944 р. Космів було повністю спалено. У 1944—1945 рр. українське населення було депортовано до УРСР.
Під час проведення операції «Вісла» в період 16-20.06.1947 року з Космова було вивезено на «землі відвойовані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 45 осіб, залишилося 329 людей національності польської, а також залишилося 3 українців з мішаних родин[7].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 174 | 32 | 125 | 17 |
| Жінки | 181 | 43 | 93 | 45 |
| Разом | 355 | 75 | 218 | 62 |
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Космів (Люблінське воєводство)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 417. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-10-13.
- ↑ 25. Юрій Данилович дарує церкві пресвятої богоматері у Холмі села Стрижово, Сліпче, Космово i Цуцнево. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2016.
- ↑ Spis powszechny — 1905 rok. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Ukaz Tolerancyjny — 1905 r. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Bieżeństwo — 1915 r. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Eugeniusz Misiło. Akcja «Wisła» 1947. — Warszawa. : Archiwum Ukraińskie, 2003. — 1246. с. — ISBN 9788393542901.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
ред.- Kosmów 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 466. (пол.)
- Kosmów 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 135. (пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.](пол.)