Косанове
Коса́нове — село в Україні, у Кунківській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області.
| село Косанове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Громада | Кунківська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1850 |
| Населення | 523 |
| Площа | 1,614 км² |
| Густота населення | 324,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23711 |
| Телефонний код | +380 4334 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°50′25″ пн. ш. 29°11′42″ сх. д. / 48.84028° пн. ш. 29.19500° сх. д.Координати: 48°50′25″ пн. ш. 29°11′42″ сх. д. / 48.84028° пн. ш. 29.19500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
228 м |
| Найближча залізнична станція | Семенки |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23710, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Носівці, вул. Ставкова, 5 |
| Карта | |
  Косанове | |
 Косанове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Селом протікає річка Рудка, ліва притока Південного Бугу.
Археологічні пам'ятки ред.
У селі виявлено поселення трипільської культури. Пам'ятка розташована поблизу села[1][2].
Могильник досліджений 1961–64: на площі бл. 1000 м² розкопано 39 трупопокладень та 82 трупоспалення; окрім решток небіжчиків, у могильних ямах знайдені також горщики, миски, глеки, вази, скляні келихи, намиста, фібули, пряжки, гребені тощо. Могильник датується серединою 3 – початком 5 ст. За особливостями поховань й інвентаря належить до черняхівської культури. Його створили, очевидно, представники східногерманських культурно-етнічних утворень, що з писемних джерел відомі як готський племінний союз (див. Готи)[3].
Історія ред.
Входило до Нижчекропивнянської волості Гайсинського повіту Подільської губернії.
За постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії» стало частиною Гайсинського району Гайсинської округи.
19 листопада 1924 року стало частиною Ситковецького району Гайсинської округи.[4]
3 лютого 1931 року Ситковецький район був ліквідований з приєднанням до Немирівського, але відновлений у червні 1933 вже як складова частина Вінницької області.
21 січня 1959 село стало частиною Гайсинського району внаслідок ліквідації Ситковецького району.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Кунківської сільської громади[5].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Гайсинського району, село увійшло до складу новоутвореного Гайсинського району[6].
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,6% |
| російська | 3,63% |
| білоруська | 0,57% |
Транспорт ред.
Найближча станція Семенки, обслуговується поїздом Вінниця-Гайворон тричі на тиждень. До станції 4 км.
Відомі люди ред.
- Колісниченко Анатолій Іларіонович, український новеліст.
- Гулеватий Трохим Яремович, герой Радянського Союзу
- Ткаченко Іван Яремович [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.],доктор економічних наук університету ім.Каразіна
Примітки ред.
- ↑ Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
- ↑ Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.
- ↑ ЕІУ
- ↑ Постанова ВУЦВК Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Поділля від 19 листопада 1924 року
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела та література ред.
- О. В. Петраускас. Косанове, Косанівський могильник [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 204. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- О. В. Петраускас Косанове // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Література ред.
- Носівці // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев′янкін Т. І., Компанієць І. І. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д., Скаба А. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тома: Олійник А. Ф. (гол. редкол.), Бабій М. Л., Бовкун В. Д., Вініковецький С. Я., Гелевера В. К. (відп. секр. редкол.), Гороховський О. 3., Каян П. Л., Косаківський Г. М., Кравчук В. І., Кривко П. С., Лютворт Г. А. (заст. гол. редкол.), Олійник Л. В., Олійник С. І., Орлик В. Я., Птущенко В. О., Пшук І. П., Совко В. М., Степаненко Ю. О., Трохименко С. К. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 777 с. — С. 215.
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |