Корпонай Тиберій Тиберійович

Тиберій Тиберійович Корпонай (15 липня 1958, Буй — 5 січня 2021[1]) — радянський футболіст, що грав на позиції захисника та півзахисника. Відомий за виступами за українські клуби «Говерла», «Авангард», «Кремінь» та «Торпедо» (Луцьк). По завершенні ігрової кар'єри — український футбольний тренер, більшу частину тренерської кар'єри присвятив кременчуцькому «Кременю».

Ф
Тиберій Корпонай
Особисті дані
Повне ім'я Тиберій Тиберійович Корпонай
Народження 15 липня 1958(1958-07-15)
  Буй, Костромська область, СРСР
Смерть 5 січня 2021(2021-01-05) (62 роки)
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976 СРСР «Сперанца» (Дрокія) 3 (0)
1979 СРСР «Говерла» (Ужгород) 28 (0)
1980 СРСР «Авангард» (Рівне) 34 (4)
1980 СРСР «Карпати» (Львів) 0 (0)
1981-1982 СРСР «Авангард» (Рівне) 53 (2)
1983 СРСР «Буковина» (Чернівці) 47 (3)
1984–1986 СРСР «Закарпаття» (Ужгород) 11 (0)
1987 СРСР «Торпедо» (Луцьк) 28 (1)
1989 СРСР «Кремінь» (Кременчук) 26 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1989–1993 (вересень) СРСР/Україна «Кремінь» (Кременчук) (тренер)
1993 (вересень-грудень) Україна «Кремінь» (Кременчук)
1994–1995 (квітень) Україна «Кремінь» (Кременчук) (тренер)
1995 (квітень-червень) Україна «Кремінь» (Кременчук)
1995 (липень-серпень) Україна «Кремінь» (Кременчук) (тренер)
1995 (серпень-грудень) Україна «Кремінь» (Кременчук)
1996-1997 Україна «Карпати» (Мукачеве)
1997-1998 Україна СК «Миколаїв» (тренер)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Тиберій Корпонай народився у місті Буй Костромської області, де на той час проживали його батьки. Пізніше сім'я повернулась до Закарпаття, де Тиберій і розпочав займатися футболом у сільській команді разом із своїми рідними братами Адальбертом та Іваном.[2] Розпочав свою футбольну кар'єру в командах майстрів Тиберій Корпонай у команді з молдавського містечка Дрокія «Сперанца» у 1976 році. Наступного року Тиберія призвали до лав Радянської Армії, де він виступав за спортивний клуб Львівського вищого військово-політичного училища, який виступав у турнірах команд колективів фізкультури. Після демобілізації з армії Тиберій Корпонай отримав запрошення від клубу з обласного центру Закарпаття — ужгородської «Говерли». В Ужгороді Корпонай виступав протягом одного сезону, і вирішив перейти до ровенського «Авангарда». Успішна гра молодого футболіста звернула на себе увагу тренерського штабу львівських «Карпат», що грали на той час у вищій союзній лізі, і Тиберій Корпонай вирішив спробувати свої сили у львівському клубі, але зіграв за «Карпати» лише один кубковий матч, і вирішив повернутись до Рівного, де провів ще два роки. У 1983 році футболіст отримав запрошення від сильнішого на той час клубу — чернівецької «Буковини», і виступав там протягом року, після чого повернувся до Ужгорода в команду, що на той час носила назву «Закарпаття». В Ужгороді Тиберій Корпонай виступав до кінця 1986 року, а потім перейшов до луцького «Торпедо», де грав разом із братом Адальбертом.[3] У 1988 році Тиберій Корпонай повертається до Закарпаття, де грав за аматорський на той час клуб «Приладист» із Мукачевого. У 1989 році приймає запрошення кременчуцького «Кременя», де знову грав із братом Адальбертом, і після року виступів за «Кремінь» завершив кар'єру гравця.

Тренерська кар'єра ред.

Після невеликої перерви по закінченні кар'єри гравця Тиберій Корпонай увійшов до тренерського штабу кременчуцького «Кременя» — останньої команди у своїй професійній кар'єрі футболіста. До вересня 1993 був одним із тренерів команди, а після відставки Бориса Стрельцова уперше очолив кременчуцьку команду, і керував її діями до кінця 1993 року, до приходу на тренерський місток Євгена Рудакова. Після відставки Рудакова вдруге очолив команду у квітні 1995 року, але покращити результати команди не зумів, і за два місяці повернувся до виконання обов'язків тренера.[4] У серпні 1995 року, після відставки Анатолія Скурського, Тиберій Корпонай знову очолив «Кремінь». За час тренерської кар'єри відзначався надмірною емоційністю, є навіть свідчення очевидців, що в перерві футбольного матчу він побив головного арбітра матчу.[5] За час тренерської кар'єри в «Кремені» неоднократно керував діями на полі свого рідного брата Адальберта, а матч із тернопільською «Нивою» увійшов у історію українського футболу як матч, у якому брали участь троє рідних братів: на футбольному полі зійшлись двоє братів — Адальберт у складі «Кременя» та Іван у складі «Ниви», а ще один брат — Тиберій — керував діями однієї з команд («Кременя») як тренер.[2] (другий такий матч відбувся у 1997 році, коли Тиберій входив до тренерського штабу СК «Миколаїв», де грав також молодший брат Іван, а Адальберт гра у складі вінницької «Нива», і цей матч також завершився внічию[6]). Незважаючи на зусилля та емоції Корпоная, команда до зимової перерви 1995 року скотилась на 16 місце в турнірній таблиці, і керувати діями кременчуцької команди покликали Валерія Яремченка, який з допомогою групи колишніх футболістів донецького «Шахтаря» зумів підняти «Кремінь» на 9 місце в турнірній таблиці.[7] Але до цього часу Тиберія Корпоная уже не було в Кременчуці — він повернувся до Закарпаття і очолив друголіговий клуб «Карпати» з Мукачевого. За рік Тиберій Корпонай увійшов до тренерського штабу СК «Миколаїв», де працював протягом року. Далі Тиберій Корпонай працював у ДЮСШ міста Мукачево.[8] Помер Тиберій Корпонай 5 січня 2021 року.

Цікавий факт ред.

Під час роботи та проживання в Кременчуку Тиберій Корпонай очолював полтавську обласну організацію Демократичної партії угорців України.[9]

Примітки ред.

  1. Відійшов у вічність відомий ексфутболіст «Кременя» Тіберій Корпонай » МФК "КРЕМіНЬ". fckremen.com. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  2. а б Адальберт КОРПОНАЙ: «Если „Кремень“ выигрывал — мы были героями, если проигрывал -…» [Архівовано 2014-02-23 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Волинь. Статистика. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2015.
  4. Рік без Рудакова. Дванадцять яскравих миттєвостей з життя видатного воротаря. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  5. Сергій Шебек: «Як може навчати арбітрів людина, котру пожиттєво відлучили від суддівства?». Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  6. БРАТЬЯ КОРПОНАЙ СЫГРАЛИ ВНИЧЬЮ [Архівовано 2014-02-21 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Кремень да уголь [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Иван Корпонай вернулся в город Николаев! [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Список обласних осередків партій, які діють на Полтавщині. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 21 червня 2022.

Посилання ред.