Кори́то (прасл. *koryto < пра-і.є. (s)ker-t- — «різати», «рубати», «відтинати»)[1], діал. тревка (рум. troácă < нім. Trog)[2] — довгаста посудина для годівлі або напування тварин, птиці[3][4]. Спочатку виготовлялася з дерева: половинку розколотої колоди обробляли й видовбували з плоского боку. Корита бувають вербові, липові, осикові. У XIX столітті почали робити металеві корита, однак і дерев'яні продовжували використовуватися в селянських господарствах. У XX столітті з'явилися пластмасові.

Дерев'яне корито
Корова п'є воду з корита

ІсторіяРедагувати

На Русі довгасті посудини відомі з X століття, про це свідчать археологічні знахідки. Використовували їх по-різному, як будь-яку ємність: для збору врожаю яблук, капусти тощо, для заготівлі солінь, для прання, купання, для остуджування пива, сусла при пивоварінні, в них місили хліб і з них годували худобу і птицю. У перевернутому вигляді їх використовували як велику кришку. Корита в господарстві мали різноманітне вживання, а взимку селянські діти каталися в них з гірок, як в санках.

У культуріРедагувати

ІншеРедагувати

  • Часто коритом називають старе, ненадійне судно, на якому небезпечно вирушати в плавання, а іноді просто віджилий своє транспортний засіб.
  • Корито — розмовна назва русла річки, річища[3][4].
  • Геологічний термін трог походить від німецького слова Trog, що означає «корито».
  • Панцир черепахи колись називали «коритом»[4].
  • У дитячій грі «Місяць» коритом називається довгаста ямка в землі[4].

Див. такожРедагувати

  • Ночви (вагани, нецьки) — корито з розширеними доверху стінками для виготовлення тіста, прання білизни або купання. У гуцулів терміни «корито» і «ночви» не розрізнялись[4][3].

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. а б в Корито // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. а б в г д е Корито // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. Підвернути // Фразеологічний словник української мови. — К. : "Освіта", 1998.

ПосиланняРедагувати