Користувач:Анастасія1439/Чернетка

Cолоспіви на слова Нарциза Лукіяновича

Солоспіви на слова Нарциза Лукіяновича (дата створення невідома) - вокальні твори української композиторки-емігрантки XX ст. Стефанії Туркевич. На поезію чоловіка С. Туркевич створила 5 солоспівів - «Серце», «Тебе нема», «Сухі мої очі», «Павук», «Жасмини». Ці композиції вперше презентовано П. Гунькою в ЛНМА ім. М. Лисенка.

Повернення творчості С. Туркевич на Батьківщину

Про творчість Стефанії Туркевич випадково дізнався від її доньки видатний оперний співак українського походження Павло Гунька. Він є керівником мистецького проекту «Українська Мистецька Пісня», метою якого є запис авторських пісень українських композиторів різних поколінь (а таких творів виявилоcя надзвичайно багато - понад 1000). Павло Гунька вже встиг записати вокальні твори Стефанії Туркевич, а тоді вирішив організувати фотокопіювання та передачу усіх інших нот її творів до Львова, на що охоче погодилася родина композиторки. Презентація усіх відсканованих творів композиторки, що відбулася 2 березня 2017 року в ЛНМА ім. М. В. Лисенка, дала можливість музикантам ознайомитись з непересічним талантом ще однієї української композиторки яка довгий час лишалася невідомою широким колам музикантів.

“Ми привезли усі твори Стефанії Туркевич і зараз можна побачити її колосальну працю, яка повернулася до Львова. Це дев’ять симфоній, п’ять  балетів, три дитячі опери, хорові твори, літургія, камерно-інструментальні твори, фортепіанні твори, цикл п’єс для дітей, українські коляди та щедрівки та багато інших творів,” –  розповів Павло Гунька.

Музичні особливості солоспівів

На тексти чоловіка, С.Туркевич написала 5 пісень, в яких проявила себе як тонкий душевний лірик, що здатен відобразити за допомогою музичної барви найтонші нюанси поезії. Перший солоспів «Серце» (С-dur/a-moll) яскраво передає ніжні та тендітні почуття які викликає кохання. Написана для сопрано, у формі двочастинної мініатюри, чуттєва композиція передає настрій закоханої людини що висловлює свої палкі емоції. Одразу з початкового 4-тактового фортепіанного вступу відчутні неоромантичні риси, які вводять в образний зміст поезії. Композиторка надає перевагу довгим мелодичним лініям в партії голосу, розділяючи окремі фрази паузами. Фортепіанна партія  в жодному такті не дублює мелодичну лінію, створюючи прозорий пласт звучання між ними. Вокальна мелодія багата на хроматизми, збільшені інтервальні ходи з використанням цілотонового низхідного руху. Попри досить невизначене ладове тяжіння, С.Туркевич завуальовує різкі співставлення тональностей  роблячи їх якомого пластичними та логічними. Фактором, що підсилює образний зміст, слугує фортепіанна партія яка має типові неоромантичні гармонії та ритмоформули (дуолі, квартолі, тріолі, поліритмію). Вони значно ожвавлюють музичну думку і роблять її агогічно вільною та гнучкою. Лірична замальовка є яскравим прикладом неоромантичних тенденцій, проте як у вокальній так і у фортепіанній партії, цілком відчутні  елементи експресіонізму позначені впливом Шенберга.

Вокальна мініатюра «Тебе нема» за образним змістом продовжує ліричну лінію попередньої композиції. І хоча твори не об’єднані в єдиний цикл, вони є споріднені за стилістикою музичної мови. Солоспів написаний для високого голосу (сопрано), однак може бути перетранспонованим для чоловічого голосу (тенору). Зміст поезії Лукіяновича, передає переживання ліричного героя з приводу самотності та втрати коханої.

Тебе нема і тангалеві муки проходжу я у пеклі самоти,//

Ловлю жагуче вухом всякі звуки в сліпій надії може це вже ти//

Тебе нема прокляте слово вбивається в свідомість мов та рана//

Хвилини кануть наче краплі крові з важких невилічених смертельних раню.

    Форму мініатюри можна розділити на два куплети які підпорядковуються поетичним строфам (2+2=А+В). Солоспів не має чіткої тональної опори, у відтворенні поетичного змісту композиторка застосовує модерні гармонії з елементами неоромантизму (збільшені нонакорди, альтерацію, терпкі співзуччя, затримання, нашарування полігармоній). Це яскраво відчутно вже в початковому 3-тактовому вступі, де попри розмір 4/4,Туркевич викладає фактуру тріольним ритмом, ожвавлюючи та роблячи музику експресивною та рухливою. Тріольна ритміка супроводжує вокальну лінію протягом всієї композиції, відтворюючи внутрішню напругу, емоційність. Протягом твору присутні постійні метричні зміни – 4/4, 5/4,2/4, які живлять розвиток музичної думки надаючи їй гнучкості та природності. Порівняно з попереднім солоспівом, данний приклад є набагто експресивнішим, зразком сецесії різних напрямків – з елементами експресіонізму, модернізму та неоромантизму.

    Наступний солосів «Сухі мої очі» є ще одним зразком ліричної сповіді і теж має стилістичні ознаки споріднені з попередніми солоспівами. Створений для виского голосу (сопрано), твір так само може бути перетраспонованим у майбутньому для розширення репертуару чоловічого голосу. Солоспів відзначається яскравим контрастом у вираженні емоцій – в розвитку поетичних строф відчувається контраст між ліричним, медитативним висловлюванням, та співставленням експресіоністичних мелодичних хвиль. Умовно композиція ділиться на два куплети (А+В) які відповідають двом поетичним строфам. Як і в інших  композиціях, у творі немає стійкої тональної визначеності, все розвивається вільно, шляхом розширеної тональної системи. Головним кодом є секундові інтонації (ламентозного типу) які спочатку присутні у фортепіано, а з появою вокальної партії втілюються в наступній. Солоспів містить багато індивідуальних ознак почерку композиторки. Насамперед це стосується її улюбленої тріольної фактури, яка не тільки надає характеру схвильованості постійного плинного руху, але й підкресленої співучості. В гармонії багато колористичності – акордових нашарувань, паралелізмів. У розвитку – певна вільність метро-ритміки, зокрема, типове для Туркевич вклинення п’ятидольного такту у квадратну симетрію. Незвичним є і тривожне закінчення романсу, де в партії фортепіанно присутній ефект звучання дзвонів - із збільшеними терпкими співзвуччами та форшлагом, які повторюються аж до повного згасання. Таким чином, композиторка втілює нав’язливу ідею що закладена в поезії, – «серед болю й муки пручається шалений дикий звір». Солоспів є прикладом синтезу екпресіоністичних рис (в кульмінаційних моментах) та імпресіоністичних (на початкових рядках куплету).

   Солоспів солоспів «Жасмини» для сопрано, є ще однієї перлиною створеною С. Туркевич на поезію чоловіка. В ньому відображена пейзажна лірика: кохання поета віднайшло втілення у замальовці – «запашні жасмини», «липнева ніч», «срібні тіні». Композиторка відтворює ці атмосферні природні явища за допомогою колористиної гармонії з елементами імпресіонізму. Солоспів є також близьким до образного змісту попередніх творів, що цілком сприймається як єдиний образний цикл. Солоспів розпочинається 12-тактовим фортепіанним вступом в імпресіоністичному стилі, який образно готує появу вокальної лінії. Відсутність ключових знаків свідчить про розширену тональну систему. Вже на початку твору можна побачити велику кількість метроритмічних змін – 4/4, 5/4, 6/4, що свідчить про динмічний та рухливий розвиток. Цікавим є фортепіанні вкраплення програшів між рядками поезії, які збагачують образний зміст. Значна роль належить гармонічній мові в фортепіанній партії, вона значно підсилює емоційне навантеженя шляхом віртуозних злетів, колористичних пасажів, якомого більше урізноманітнюючи фактуру. Солоспів насичений яскравими темповими та агогічними співставленнями, які допомогають глибше розкрити сенс поезії. Адже кожен початок куплету починається з позначення Tempo1, що свідчить про темпові зміни протягом розвитку. Дуже тонко вона відчуває настрій поетичного слова, прагнучи розкрити їх усіма засобами музичної мови. Солоспів закінчується цілковитою тишею на фоні кластерів в 4-й октаві партії фортепіано. Враховуючи що солоспів був написаний в 1974 році, в ньому відобразився досвід та майстерність композиторського стилю, багато  в чому передбачуючи стильові особливості постмодернізму.

Насутпний солоспів «Павук», є зразком ще більш яскраво виражених експресіоністичних рис в творчості С.Туркевич. За образною тематикою він разюче відрізняється від попередніх солоспівів, які відтворюють романтичні переживання героя. За алегоричним образом жорстокого  павука, автор втілює  гостро-соціальну проблему (післявоєнні наслідки, диктатуру з боку влади), які руйнують українську культуру.

В кутках у тіні в вузлах геометричних ліній

затих, застиг немов не він дрібна зловіща тінь!

В містерії шовкових прадив скрива загрозу зради!

Літала з квіточки на квіточку і попадала в зрадливу сітку.

Тоді неначе виріс з стін, з’явився він

Короткий мент, кирвавий бій і вже на ній мертвій він.

В кутках у тіні в мереживо лискучих ліній розклав свої зрадливі сіти

Твір написаний для сопрано, але можливий також для виконання чоловічого голосу (баритону). Появі партії вокалу, передує двотактовий вступ, який починається з густого звучання басів, вводячи в похмуру та моторошну атмосферу. Композиторка дуже влучно передає кожен нюанс та смислове навантаження слова. Перш за все це виражається у ритмоформулах які надають слову глибокого та достовірного втілення. Перша кульмінація припадає на заключні слова: «дрібна зловіща тінь!», експерсії додає також октавна-акордова фактура супроводу, з загостреними гармонічними звучаннями (зб.акорди, альтерації, розщеплене звучання крайніх звуків). Важливим є також постійний перемінний розмір (5/4,6/4), в якому композиторка відображає зміни в розмірі поетичних рядків. В окремих випадках навіть відчутний вплив вокальної техніки «шпрехгезанг» яку вперше використав А. Шенберг.Тому будучи його студенткою, це в певній мірі проявилось і в творчості С.Туркевич. Отже, солоспів «Павук», є яскравим зразком впливу експресіонізму який виражає в творі усі тривожні почуття, що охопили душу героя. Яскрава музична мова супроводу (з елементами модерністських тенденцій), сприяє глибшому ефекту у втіленні поетичного змісту. Вокальна мелодія є досить емоційною, наближеною до Шенбергівської вокальної техніки «шпрехгезанг», яка характеризується підвищенною експресією, подекуди доходячи до крику. Однак в творі С.Туркевич, ця техніка проявилась не так радикально, композиторка застосувала лише деякі ескізи цієї техніки в найдраматичніших моментах поетичного тексту.

- Чотири з п’яти солоспівів об’єднані спільною поетичною ідеєю – тема кохання та романтичні переживання в душі ліричного героя («Серце», «Тебе нема», «Сухі мої очі»,  «Жасмини»). Їх можна навіть об’єднати в єдиний образний цикл, вони є яскравим прикладом ліричного висловлювання. Адаптуючи поезію чоловіка музично, композиторка застосовує переважно провідні течії XX ст.- експресіонізм, модернізм, в пейзажному солоспіві «Жасмини» відчутний також вплив імпресіонізму. Відмовляючись від традиційної тональної опори, Туркевич застосовує розширену тональну систему. Таким чином вокальна лінія насичена хроматизмами, стрибками на зменьшені та збільшені інтервали, цілотоновим хвилеподібним рухом. В творах присутні ріноманітні ритмоформули (переважно тріолі), змінність метру, деталізовані агогічні позначення які відтворюють нюанси поезії.

- Солоспів «Павук» є більш контрастним порівняно з іншими творами. В ньому простежується опора на експресіоністичний тип співу «шпрехгезанг», що розкриває гіперболізований образ «павука». Зміст поезії має алегоричне значення що пов’язано з гостро-соціальними проблемами того часу.