Коржова (Чортківський район)
Коржова́ — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа на південному сході району. До 2020 року підпорядковане Завадівській сільраді.
село Коржова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Монастириська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060310200082040 |
Облікова картка | Коржова |
Основні дані | |
Засноване | 1666 |
Населення | 332 |
Територія | 1.820 км² |
Густота населення | 182.42 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48313 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°07′39″ пн. ш. 25°01′51″ сх. д. / 49.12750° пн. ш. 25.03083° сх. д.Координати: 49°07′39″ пн. ш. 25°01′51″ сх. д. / 49.12750° пн. ш. 25.03083° сх. д. |
Водойми | Золота Липа |
Відстань до районного центру |
10 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції |
37 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Населення — 332 особи (2001).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[1]
Історія
ред.Поблизу Коржови виявлено археологічні пам'ятки комарівсько-тшинецької культури, культури Ноа.
Перша писемна згадка — 1561 року.
Діяли «Просвіта» й інші українські товариства.
Членами ОУН і вояками УПА були уродженці с. Коржова:
- Йосиф Врубльовський (1920–1944), Корнель Дутчак (1909–1945), Петро Заєць (станичний ОУН), Йосип (1920–р. см. невід.) і Станіслав (1905–1953) Кордяки, Катерина Лашта (1928–1945), Степан Левицький (1920 р. н.), Петро Малярський (1921–1944), Константин Насевич (1914–1953), Ярослав Рубльовський (1915 р. н.) та інші.
Серед репресованих мешканців села:
- Ілярій (1924–1978), Йосип (1893–1969), Катерина (1902–1983), Надія (1923 р. н.) та Ярослава (1936 р. н.) Ганасевичі, Юлія (1903–1980), Юстина (1888–1945), Микола (1938 р. н.), Іван (1932 р. н.), Онуфрій (1903–1960), Петро (1944 р. н.), Стах (1934 р. н.) і Степан (1928 р. н.) Гладкі, Анастасія (1912–1990), Йосип (1948 р. н.), Олена (1890–1952) та Петро (1924–1991) Дутчаки, Марія (1949 р. н.) і Теофіль (1928–1981) Кордяки, Іванна (1937 р. н.), Меланія (1909–1951) та Степан (1892–1955) Кудринські, Ганна (1917 р. н.), Данило (1895–1964), Іван (1928 р. н.), Йосип (1945 р. н.) і Роман (1952 р. н.; народився на засланні) Намуровані, Ярослава Пігурська (1925–1971), Данило (1890–1972), Євгенія (1941 р. н.), Кароліна (1892–1953) та Михайло (1927 р. н.) Садловські, Ганна (1934 р. н.), Євгенія (1899–1985), Йосип (1922–1988), Мирон (1928 р. н.) і Павло (1895–1964) Цибульські.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[2].
Політика
ред.Парламентські вибори, 2019
ред.На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610678, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 206 виборців, явка 70,87%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 27,97%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,18%, за «Європейську Солідарність» — 13,29%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 55,56%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 22,22%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 9,03%[4].
Пам'ятки
ред.- церква Чуда святого архістратига Михаїла (1880, дерев'яна; 2012, кам'яна).
- Насипана символічна могила УСС.
-
Дерев’яна церква святого Михаїла
-
Дзвіниця церкви святого Михаїла
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, кар'єр (щебінь-доломіт), створюють музей уродженця села, актора і режисера Костя Підвисоцького.
Відомі люди
ред.- Кость Підвисоцький — український актор, режисер, драматург, чоловік актриси Емілії Підвисоцької.
-
Церква святого Михаїла 1880
-
Кам'яна скульптура на цвинтарі в с. Коржова
-
Церква святого Михаїла 1880
-
Церква святого Михаїла 1880 (дзвіниця)
-
Нова церква в селі Коржова
-
Ваговий комплекс в селі Коржова
Примітки
ред.- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Література
ред.- Метенчук М., Уніят Г. Коржова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 175. — ISBN 966-528-199-2.
- Мельничук Б., Метанчук М., Федечко І. Коржова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 62—63. — ISBN 978-966-457-246-7.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |