Копанки (Калуський район)

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна)

Копа́нки — село в Україні, у Калуській міській громаді Калуського району Івано-Франківської області. Населення становить 2052 особи. Орган місцевого самоврядування — Калуська міська громада.

село Копанки
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район Калуський район
Громада Калуська міська громада
Код КАТОТТГ UA26060170070037344
Основні дані
Засноване 1496
Населення 2052
Площа 25,4 км²
Густота населення 80,79 осіб/км²
Поштовий індекс 77330[1]
Телефонний код +380 3472
Географічні дані
Географічні координати 49°05′23″ пн. ш. 24°23′31″ сх. д. / 49.08972° пн. ш. 24.39194° сх. д. / 49.08972; 24.39194Координати: 49°05′23″ пн. ш. 24°23′31″ сх. д. / 49.08972° пн. ш. 24.39194° сх. д. / 49.08972; 24.39194
Середня висота
над рівнем моря
274 м[2]
Водойми Сівка, Кропивник, Сапогів
Відстань до
обласного центру
40 км[3]
Відстань до
районного центру
11 км[3]
Найближча залізнична станція Калуш
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Івана Франка, 1
Карта
Копанки. Карта розташування: Україна
Копанки
Копанки
Копанки. Карта розташування: Івано-Франківська область
Копанки
Копанки
Мапа
Мапа

CMNS: Копанки у Вікісховищі

Географія ред.

Відстань до центру громади становить 11 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Калуш становить також 11 км[3].

У селі потік Сапогів впадає у річку Кропивник.

Топоніми ред.

До села належить також хутір Пняки, населений переважно переселенцями з Лемківщини, які називають його між собою «Бескиди».

Вулиці ред.

У Копанках нараховується понад 25 вулиць[4]:

  • Богдана Хмельницького
  • Будівельників
  • Василя Стефаника
  • Церковна[5]
  • Данила Галицького
  • Довбуша
  • Дорошенка
  • Драгоманова
  • Євшана
  • Романа Шухевича
  • Івана Франка
  • Івасюка
  • Княгині Ольги
  • Коновальця
  • Костіва
  • Лесі Українки
  • Михайла Грушевського
  • Молодіжна
  • Назарія Яремчука
  • Романа Шухевича
  • Сагайдачного
  • Січових Стрільців
  • Сонячна
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола
  • Шептицького

Історія ред.

Родючі землі долини Сівки оброблялися з давніх доісторичних часів. Утрата документів Галицького князівства не дозволяє засвідчити наявність села до XV століття[6] У податковому реєстрі 1515 року документується 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі та піп (отже, тоді вже була церква)[7]. Люстрація 1565 року наводить інформацію про 12 селянських господарств (ще 3 дворища порожні), імена та прізвища усіх господарів, а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності. Був ще один загородник та піп. Кожен селянин повинен був щороку привезти по дві штуки дерева на будову галицького замку[8] те ще сплатити 13 податків і виконати трудові повинності. Проти непосильного гніту повстали жителі села в 1648 році, за що були жорстоко покарані після відходу Хмельницького[9].

У 1880 році було 999 мешканців у селі та 33 на території фільварку (більшість  — греко-католики, крім 120 римо-католиків). Були церква (відносилась до парафії у Мостищі) та філія школи[10].

Село (як і вся Галичина) дуже потерпіло від російської окупації 1914—1915 років[11] Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 року у копанківській церкві 5 дзвонів діаметром 78, 39, 31, 30, 29 см, вагою 235, 30, 15, 15, 12 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала[12]. 60 мешканців села брали участь у першій світовій війні у військових підрозділах австрійського війська[13].

У роки польської окупації відмовою від української школи зганьбив себе тодішній сільський війт[14].

У 1939 році у Копанках мешкало 1660 осіб (1490 українців-греко-католиків, 90 українців-римокатоликів, 10 поляків і 70 німців та інших національностей), а в присілку Копанки Колонія — 270 мешканців (10 українців, 240 поляків і 20 німців та інших національностей)[15]. Село належало до ґміни Томашівці Калуського повіту Станиславівського воєводства.

Після приєднання до СРСР село включене до Войнилівського району. Хруні-комуністи втекли з села в 1941 році разом з радянськими окупантами.

Майже все село — 350 хат (залишилося лише 18) — було пограбовано і спалено поляками 11—16 квітня 1944 року, вбито 16 жителів. Життя решти врятувало прибуття окружної боївки (23 бійці) та повітової (13 бійців), відбито 8 возів з награбованим, та й селяни з косами і сокирами гнали поляків. Однак повстанці змушені були відступити через прибуття нових сил поляків з мадярами, яких зрештою розбила прибула сотня «Ясміна»[16]. Вбито 40 поляків і 2 мадяри, крім того кільканадцять поляків потонуло в річці Сівка, ще якась кількість виловлена селянами в навколишніх селах[17]

У 1949 році селян загнали до колгоспу «Сталінський шлях». 14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 287 на північній околиці міста Калуш при дорозі на Копанки створено аеродром, під який відведено 12,96 га земель одноосібних господарств[18]. Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року село передане до Калуського району.

В селі мешкав герой Небесної сотні Дмитрів Ігор[19].

Релігія ред.

Назва церкви — святого Архистратига Михайла згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 років церква описується як дерев'яна, давня, парох — Ян Витвицький, висвячений у 1733 році, 20 парафіян-господарів. Церква святого Архистратига Михайла (храмове свято 21 листопада), збудована 1890 року, — також згоріла під час каральної акції 1944 року. Натомість у селі збудовано та освячено наприкінці 1990-х років два храми: один належить до УПЦ КП, а другий — УГКЦ[20].

Соціальна сфера ред.

  • Народний дім;
  • Амбулаторія[21][22];
  • Копанківська ЗОШ І—II ступенів на 330 учнівських місць[23];
  • Дитячий садок[24];
  • 687 домогосподарств, 2093 мешканці.

Виробництво ред.

У 1970-х роках був збудований радгосп-комбінат «Прикарпатський» для розведення свиней, який до кінця XX століття був розкрадений. Напівзруйновані приміщення викупила «Даноша» — українська сільськогосподарська компанія, яка належить данським інвесторам та була створена в червні 2004 року в селі Копанки. «Даноша» була однією з перших компаній в Україні, які займалися вирощуванням добре розвинених свиней з високим показником росту, чудовою конверсією корму та високим відсотком народжуваності поросят на базі генетичного матеріалу з Данії. Виробничі приміщення (стайні) побудовані на основі технологій, найкращих з можливих (англ. Best Available Technology), які дозволяють поєднувати дуже високий рівень благополуччя тварин та хороші й безпечні умови роботи. Усі свиноматки «Даноші» утримуються в групах відповідно до Європейських стандартів, запроваджених у 2013 році. Компанія орендувала землі в селян, через що зникли необроблювані ділянки.

10 вересня 2013 року компанія (одне з найбільших свиногосподарств в Україні станом на 2013 рік) ввела в експлуатацію біогазовий завод[25].

У 2015 році «Даноша» увійшла до трійки найпотужніших виробників свинини в Україні[26].

Пам'ятки ред.

  • На схід від села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Копанки[27].

Меморіали, пам'ятники ред.

  • Меморіал землякам полеглим у другій світовій війні, встановлений на початку 1970-х років у центральній частині села[28]. 2022 року, за ініціативи старости села та за кошти громади копанчани самотужки повністю реконструювали всі елементи пам'ятного меморіалу. І свою роботу присвятили воїнам Збройних Сил України[29].

Примітки ред.

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 вересня 2022.
  2. Прогноз погоди в селі Копанки. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 9 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. а б в Відстані від села Копанки. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 9 вересня 2022.
  4. Довідник геонімів району. info-kalush.at.ua. Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  5. У Копанках декомунізували вулицю Галана. vikna.if.ua. Вікна. 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  6. Іван Марчук (25 вересня 2015). Копанкам — 500 років!. visti-kalush.com.ua. Вісті Калущини. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2022.
  7. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. — S. 171. (лат.)
  8. Kopanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 119. (пол.)
  9. Жерела до історії України-Руси. Том 04. Матеріяли до історії Галичини. Том 1. Акти з р. 1648—1649 / Археографічна комісія наукового товариства імені Шевченка; уклад. С. Т. Томашівський. — Львів : У друкарні наукового товариства імені Шевченка, 1898. — С. 167—168, 176—177, 214, 219, 237—238, 239, 241—242, 252, 304—308.
  10. Kopanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 374. (пол.)
  11. Руїна в нашім ріднім краю. Звірства москалів в Копанках, пов. Калуш [Архівовано 2022-09-08 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1915. — 7 грудня. — С. 1.
  12. Олексій Оніщук, Ігор Ільницький (20 листопада 2017). Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. vikna.if.ua. Вікна. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  13. Андрій Шутяк (9 серпня 2020). Краєзнавець зібрав інформацію про жителів Копанок у Першій світовій війні. Список. vikna.if.ua. Вікна. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
  14. Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст. zahidonline.com. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
  15. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 81, 32.
  16. Повідомлення про антиукраїнські акції польських збройних формувань у селі Копанки. avr.org.ua. Центр досліджень визвольного руху. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 20 липня 2016.
  17. УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — Видання Закордонних Частин Організації Українських Націоналістів, 1960. — С. 42. — (Бібліотека Українського Підпільника ч. 7)
  18. У мережі оприлюднили раритетну світлину аеродрому в Копанках. vikna.if.ua. Вікна. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2018.
  19. В Копанках відкрили Меморіал Героєві «Небесної сотні». Фото. vikna.if.ua. Вікна. 20 листопада 2017. Процитовано 9 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. У Копанках благовістить 100-річний дзвін вагою 500 кілограмів. Фото. vikna.if.ua. Вікна. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  21. Чи будуть потрібні дві районні лікарні після створення Калуської ОТГ?. vikna.if.ua. Вікна. 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  22. У Копанках майже за 1 млн гривень оновили амбулаторію. «Ґудвеллі Україна» подарувала електрокардіограф. vikna.if.ua. Вікна. 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  23. Відділ освіти Калуської РДА. Електронні та юридичні адреси шкіл Калуського району Івано-Франківської області. rda.if.ua. Калуська районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  24. Тетяна Федьків (26 серпня 2010). У Копанках відкрився дитячий садок. visti-kalush.com.ua. Вісті Калущини. Процитовано 9 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. Свиногаз: В Україні запрацював перший біогазовий завод (фото). unian.ua. УНІАН. 11 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. «Даноша» увійшло до трійки найпотужніших виробників свинини в Україні. vikna.if.ua. Вікна. 2 березня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  27. Природно-заповідний фонд. kalushlis.com.ua. Державне підприємство «Калуське лісове господарство». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 9 вересня 2022.
  28. У селі на Прикарпатті пам’ятник радянському солдату завдяки реставрації перетворили на монумент воїнам ЗСУ. tsn.ua. ТСН. 7 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  29. Замість радянського меморіалу у Копанках — пам'ятник Героям Збройних Сил України. vikna.if.ua. Вікна. 29 серпня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела ред.

Посилання ред.