Компонент 7 системи комплементу

Компонент 7 системи комплементу (англ. Complement C7) – білок, який кодується геном C7, розташованим у людей на короткому плечі 5-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 843 амінокислот, а молекулярна маса — 93 518[4].

Компонент 7 системи комплементу
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи C7, complement component 7, complement C7
Зовнішні ІД OMIM: 217070 MGI: 88235 HomoloGene: 489 GeneCards: C7
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000587
NM_001243837
RefSeq (білок)
NP_000578
NP_001230766
Локус (UCSC) Хр. 5: 40.91 – 40.98 Mb н/д
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MKVISLFILVGFIGEFQSFSSASSPVNCQWDFYAPWSECNGCTKTQTRRR
SVAVYGQYGGQPCVGNAFETQSCEPTRGCPTEEGCGERFRCFSGQCISKS
LVCNGDSDCDEDSADEDRCEDSERRPSCDIDKPPPNIELTGNGYNELTGQ
FRNRVINTKSFGGQCRKVFSGDGKDFYRLSGNVLSYTFQVKINNDFNYEF
YNSTWSYVKHTSTEHTSSSRKRSFFRSSSSSSRSYTSHTNEIHKGKSYQL
LVVENTVEVAQFINNNPEFLQLAEPFWKELSHLPSLYDYSAYRRLIDQYG
THYLQSGSLGGEYRVLFYVDSEKLKQNDFNSVEEKKCKSSGWHFVVKFSS
HGCKELENALKAASGTQNNVLRGEPFIRGGGAGFISGLSYLELDNPAGNK
RRYSAWAESVTNLPQVIKQKLTPLYELVKEVPCASVKKLYLKWALEEYLD
EFDPCHCRPCQNGGLATVEGTHCLCHCKPYTFGAACEQGVLVGNQAGGVD
GGWSCWSSWSPCVQGKKTRSRECNNPPPSGGGRSCVGETTESTQCEDEEL
EHLRLLEPHCFPLSLVPTEFCPSPPALKDGFVQDEGTMFPVGKNVVYTCN
EGYSLIGNPVARCGEDLRWLVGEMHCQKIACVLPVLMDGIQSHPQKPFYT
VGEKVTVSCSGGMSLEGPSAFLCGSSLKWSPEMKNARCVQKENPLTQAVP
KCQRWEKLQNSRCVCKMPYECGPSLDVCAQDERSKRILPLTVCKMHVLHC
QGRNYTLTGRDSCTLPASAEKACGACPLWGKCDAESSKCVCREASECEEE
GFSICVEVNGKEQTMSECEAGALRCRGQSISVTSIRPCAAETQ

Задіяний у таких біологічних процесах як імунітет, вроджений імунітет, альтернативний шлях активації комплементу, шлях активації комплементу, цитоліз. Секретований назовні.

ЛітератураРедагувати

  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Hofsteenge J., Blommers M., Hess D., Furmanek A., Miroshnichenko O. (1999). The four terminal components of the complement system are C-mannosylated on multiple tryptophan residues.. J. Biol. Chem. 274: 32786 — 32794.  PubMed DOI:10.1074/jbc.274.46.32786
  • Bunkenborg J., Pilch B.J., Podtelejnikov A.V., Wisniewski J.R. (2004). Screening for N-glycosylated proteins by liquid chromatography mass spectrometry.. Proteomics 4: 454 — 465.  PubMed DOI:10.1002/pmic.200300556
  • Halim A., Nilsson J., Ruetschi U., Hesse C., Larson G. (2011). Human urinary glycoproteomics; attachment site specific analysis of N-and O-linked glycosylations by CID and ECD.. Mol. Cell. Proteomics: —.  PubMed DOI:10.1074/mcp.M111.013649
  • Fernie B.A., Hobart M.J. (1998). Complement C7 deficiency: seven further molecular defects and their associated marker haplotypes.. Hum. Genet. 103: 513 — 519.  PubMed DOI:10.1007/s004390050859
  • Discipio R.G., Chakravari D.N., Mueller-Eberhard H.J., Fey G.H. (1988). The structure of human complement component C7 and the C5b-7 complex.. J. Biol. Chem. 263: 549 — 560.  PubMed

ПриміткиРедагувати

  1. Human PubMed Reference:. 
  2. Mouse PubMed Reference:. 
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:1346 (англ.). Процитовано 27 лютого 2017. 
  4. UniProt, P10643 (англ.). Процитовано 27 лютого 2017. 

Див. такожРедагувати