Колхідські дощові ліси і водно-болотні угіддя
Колхідські дощові ліси і водно-болотні угіддя — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО в Грузії, що включає в себе частини Колхідської низовини вздовж приблизно 80 км узбережжя Чорного моря на заході Грузії. Регіон був включений до списоку ЮНЕСКО 26 липня 2021 року і став першим природним об’єктом світової спадщини у Грузії[2]. Він включає в себе низку лісових і водно-болотних екосистем, у яких мешкає багато видів, що знаходяться під загрозою зникнення[3].
Colchic Rainforests and Wetlands | |
---|---|
Річка Пічорі в національному парку Колхеті | |
41°42′08″ пн. ш. 41°57′04″ сх. д. / 41.702222222250000527° пн. ш. 41.951111111138885690° сх. д.Координати: 41°42′08″ пн. ш. 41°57′04″ сх. д. / 41.702222222250000527° пн. ш. 41.951111111138885690° сх. д. | |
Країна | Грузія |
Розташування | Грузія |
Найближче місто | Батумі, Поті |
Площа | 312.53 |
Засновано | 2021 |
Світова спадщина ЮНЕСКО | |
Назва ЮНЕСКО: | Colchic Rainforests and Wetlands |
Країна: | Грузія |
Тип: | Природний |
Критерії: | ix, x |
Об'єкт №: | 1616 |
Регіон ЮНЕСКО: | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2021 рік (невідомо сесія) |
Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО[1] |
Колхідські дощові ліси і водно-болотні угіддя у Вікісховищі |
Опис ред.
Об’єкт Світової спадщини включає низку екосистем, таких як широколистяні дощові ліси і водно-болотні угіддя, що розташовані на висоті від 0 до 2500 м над рівнем моря[3][4]. Загалом об'єкт складається із семи частин — Кінтріші-Мтірали та Іспані в Аджарії, Гріголеті та Імнаті в Гурії, а також Пітшори, Набади і Чурії в Самегрело-Земо-Сванетії[3]. Вони охороняються Грузією як частини Національного парку Колхеті, Кінтришського заповідника, Кобулетського заповідника[en] та Національного парку Мтірала[2]. Загальна площа об'єкту становить 31 253 га, площа буферної зони становить 26 850 га[3].
Географія і клімат ред.
Колхідська низовина надзвичайно волога, кількість опадів у деяких районах перевищує 4000 мм на рік[5]. Такі кліматичні умови є результатом дії специфічної вітрової воронки, утвореної Великим Кавказом, Малим Кавказом і Ліхським хребтом[en], яка затримує вологу вздовж Чорного моря[5]. Низовина має форму конуса, що поступово понижується і розширюється на захід, і який виник у пізньому еоцені або на межі олігоцену і міоцену[5]. В межах Колхідської низовини протікає багато річок, найбільшою з яких є Ріоні.
Екологія ред.
Евксинсько-Колхідські широколистяні ліси займають південне узбережжя Чорного моря. На території цього субтропічного пліоценового рефугіума знаходяться реліктові ліси, які пережили цикли зледенінь під час четвертинних льодовикових періодів[3]. Колхидські субтропічні ліси є одними з найстаріших широколистяних лісів у Західній Євразії[5]. Процеси еволюції та видоутворення там тривали відносно безперервно. Як наслідок, регіон вирізняється дуже різноманітною флорою і фауною, з великою кількістю ендемічних та реліктових видів. Тут росте майже 1100 видів судинних та несудинних рослин, у тому числі 44 види, що знаходяться під загрозою зникнення. До таких видів належать лапина кавказька[en] (Pterocarya fraxinifolia), ендемічний колхідський плющ (Hedera colchica) і понтійський дуб (Quercus pontica)[5].
На території регіону також мешкає близько 500 видів хребетних тварин, зокрема понад 300 видів птахів, 67 видів ссавців, 55 видів риб, 15 видів плазунів і 10 видів земноводних[3]. Регіон є ключовим місцем зупинки для багатьох мігруючих хижих птахів, яким загрожує зникнення, зокрема для орла-карлика (Hieraaetus pennatus)[3]. Крім того, в ньому живе багато видів водно-болотних птахів, у тому числі великі пірникози (Podiceps cristatus). В регіоні зустрічаються вразливі кавказькі саламандри (Mertensiella caucasica) та кавказькі мулові жаби (Pelodytes caucasicus), а також 4 види скельних ящірок з роду Darevskia. Природоохоронні територї, що складають об'єкт Світової спадщини, також є останнім середовищем проживання для деяких видів риб, що перебувають на межі зникнення, зокрема для білуги (Huso huso) та колхідського осетра (Acipenser colchicus)[5] .
Примітки ред.
- ↑ https://whc.unesco.org/fr/list/1616
- ↑ а б Georgia's Colchic Rainforests, Wetlands Granted World Heritage Status. Civil Georgia. 27 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ а б в г д е ж Colchic Rainforests and Wetlands. UNESCO World Heritage Centre. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ UNESCO announced Georgian Colchic Rainforests and Wetlands as world heritage. Caucasus Nature Fund. 27 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ а б в г д е Valerian Mchedlidze, Toma Dekanoidze, Tamar Khakhishvili, Nata Sultanishvili, Lia Salia, Davit Kobakhidze, Khatuna Tsikaluri, Ana Akhalaia, Mariam Tatarashvili, Paata Dvaladze. Colchic Rainforests and Wetlands: Nomination Dossier (Звіт). Georgian Agency of Protected Areas.
Посилання ред.
- Colchic Rainforests and Wetlands UNESCO collection on Google Arts and Culture