Зледені́ння[1] (гляціал) — процес значного збільшення площі льодовиків, пов'язаний зі зміною клімату під час льодовикового періоду. Чергуються з періодами потепління — інтергляціалами.

Загальна характеристика ред.

Заледеніння характерні для антропогенного періоду. Тоді вони впливали на пересування тварин, а з ними народів північної частини світу, що були мисливцями. В археології датування культурного шару визначається належністю до стадії, або міжстадії зледеніння. Під час одного зі зледенінь (Рісс, відомого на території колишнього СРСР як Дніпровське зледеніння), південна межа льодовика проходила територією України, а його язик спускався до нижнього Дніпра. Південніше від льодовика спостерігався перигляціальний клімат, для якого характерні різкі перепади температур, сухість та сильні вітри. В цих умовах сформувалися степові біоценози із характерною плейстоценовою мегафауною (мамути, мастодонти, печерні леви тощо).

Інтерстадіали ред.

Міжстадії льодовика називаються інтерстадіалами і важливі для пов'язування кліматичних умов з відповідним археологічним культурним статусом. Під час інтерстадіалів кліматичні умови були подібними до теперішніх, іноді було на декілька °C тепліше, порівняно зі сьогоденням. Перехід від зледеніння до інтерстадіалу як правило був різким (середня температура підвищувалась на 10 і більше °C за декілька століть і навіть десятиліть). Перехід від інтерстадіалів до зледенінь, ймовірно, був більш поступовим.

Причини регулярного та періодичного чергування зледенінь та інтерстадіалів достеменно невідомі. Найчастіше це пов'язують зі змінами режиму надходження сонячної радіації на різні ділянки земної поверхні через періодичні коливання параметрів земної орбіти (цикли Міланковича).

Перелік зледенінь ред.

Відомі такі зледеніння:

Зворотний
гляціальний
перелік
Назва в
Альпах
Назва в
Північній Америці
Назва в
Північній Європі
Назва в
Британії
Інтергляціал/
Зледеніння
Час
(тис.років)
Морський
період
Епоха
        Фландрійський інтергляціал сьогодення – 12 MIS1 Голоцен
1-ше Вюрм Вісконсин Weichsel
або Вісла
Devensian зледеніння 15 –   70 MIS2-4
& 5a-d
Плейстоцен
  Рісс-Вюрм Sangamon Eemian Ipswichian інтергяціал 110 – 130 MIS5e
2-ге Рісс Illinoian Saale Wolstonian або Gipping зледеніння 125 – 200 MIS6
  Міндель-Рісс Yarmouth Holstein Hoxnian інтергляціал 200 – 425 MIS7
3-6 Міндель Kansan Elster Anglian зледеніння 240 – 455  
  Гюнц-Міндель Aftonian   Cromerian інтергляціали 455 – 620  
7-ме Гюнц Nebraskan Menapian Beestonian зледеніння 620 – 680  

Інші періоди Плейстоцену

Назва Інтергляціал/
Зледеніння
Період
(тис.років)
Морський
період
Епоха
Вааліан інтергляціал 470 – 540   Плейстоцен
Донау ІІ зледеніння 540 – 550  
Тігліан інтергляціал 550 – 585  
Донау І зледеніння 585 – 600  
Пастоніан інтергляціал 600 – 800 MIS63
Допастоніан зледеніння 800 – 1300  
Брамертоніан інтергляціал 1300 – 1550  

Центри зледеніння ред.

Район найбільшого скупчення і найбільшої потужності льоду, звідки починається його розтікання. Зазвичай центр зледеніння пов'язаний з піднесеними, частіше гірськими регіонами. Так, центром зледеніння феноскандинавського льодовикового щита були Скандинавські гори. На території північної Швеції льодовик сягав потужності близько 2-2,5 км. Звідси він поширювався по Руській рівнині на кілька тисяч кілометрів до району міста Верхньодніпровськ (Україна). Під час плейстоценових льодовикових епох на всіх континентах існувало багато центрів зледеніння, наприклад, у Європі — Альпійський, Піренейський, Кавказький, Уральський; в Азії — Таймирський, Путоранський, Верхоянський тощо.

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  2. Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973. (рос.)
  3. Pazynych V. The potential energy of the ice caps as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
  4. Пазинич В. І як би ми жили без Дніпровського льодовика? [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Асеев А. А. Древние материковые оледенения Европы. — М. : Наука, 1974.

Посилання ред.

  1. Визначення в Геологічному словнику. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.