Відкрити головне меню
Фіолетовим: Розповсюдження альпійського льодовикового щита під час Вюрмського заледеніння. Синім: Розповсюдження льодовикових щитів у більш ранні льодовикові епохи

Вю́рм, вюрмське зледеніння (від нім. Würmsee — озеро в Альпах, басейн Дунаю) — останнє зледеніння (гляціал) в Альпах і Центральній Європі. Вперше виділено Пенком і Брюкнером у 1909 р. Хроностратиграфічно відповідає Віслинському заледенінню у Північній Європі та Вісконсинському заледенінню у Північній Америці. Назва на честь річки Вюрм[en] у Баварії, притоки Ампер. Середньорічні температури за часів Вюрмського заледеніння на Баварському плоскогір'ї[en] були нижче −3 ° C (на початок ХХІ сторіччя +7 ° C).

Відповідний льодовиковий період Північної та Центральної Європи відомий як Віслинське заледеніння. Незважаючи на глобальні зміни клімату, які спричинили основні цикли зледенінь, датування розвитку альпійського льодового покриву не співвідноситься автоматично з найбільшим розвитком Скандинавського льодовикового щита.[1][2] У Північній Америці відповідний "останній льодовиковий період" називають Вісконсинським заледенінням.[3]

КласифікаціяРедагувати

 
Межі поширення Вюрмського заледеніння на тлі Ріасського, та Віслинського на тлі Заальського

У Гелазький вік[en], тобто на початку четвертинного періоду близько 2,6 мільйонів років тому, у північній півкулі розпочалася льодовикова ера, яка триває і сьогодні. Характерним для таких льодовикових ер є утворення льодовикових полярних шапок[en]. Після Гелазького віку відбулися ранній, середній та пізній плейстоцен з чергуванням декількох теплих (інтергляціалів) та холодних (гляціалів) періодів. Льодовики неодноразово просувалися від Альп до передгір'їв залишаючі після танення морену завтовшки до декількох сотень метрів. Науковці поділяють плейстоцен в Альпах на декілька фаз: зледеніння Біберське, Дунайське, Гюнцбурзьке, Хаслахське, Мінделя, Рісс та Вюрм. Найбільше просування льодовика до передгір'їв відбулося під час Рісського зледеніння (пор. Заальське заледеніння[en] на півночі Європи). За часів останнього, Вюрмського заледеніння, не було такого потужного льодовикового фронту.

Морени та гравійні русла, утворені за часів Вюрмського заледеніння, найкраще збереглися, оскільки з тих пір подібних геологічних процесів більше не було. Сліди льодовикового щита не були викреслені пізнішими льодовиками та не покриті їх осадом. Це дозволяє точніше датувати Вюрмське зледеніння, ніж ранніші льодовикові періоди.

Вюрмське заледеніння закінчилося близько 11 700 років тому з початком голоцену. Холодний період змінився черговим потеплінням, яке триває і сьогодні, і під час якого льодовики відступають. Однак навіть у голоцені спостерігалися коливання температури та зростання льодовиків, останнім в сучасну епоху був Малий льодовиковий період. Голоцен вважається "інтергляціалом" більшого льодовикового періоду, оскільки полюси та високогірні райони все ще зледеніли.

ХронологіяРедагувати

Після рисс-вюрмського інтергляціалу виділяють перехідний період до вюрмського зледеніння, в якому дослідники за даними радіовуглецевого аналізу виділяють три послідовних етапи:

  1. Амерсфортський інтерстадіал[4] (поч. 64 тис. р. до н. е.)
  2. Льодовиковий стадіал (поч. 60 тис. р. до н. е.)
  3. Брерупський[5] (Лопштедський)[6] інтерстадіал (поч. 57 тис. р. до н. е.)

Власне Вюрм більшість гляціологів ділять на три, а деякі на п'ять холодних стадіалів:

  • Вюрм І (54-40 тис. р. до н. е.)
  • Інтерстадіал Вюрм І / ІІ (40-31 тис. р. до н. е.)
  • Вюрм ІІ (31-28 тис. р. до н. е.)
  • Інтерстадіал Вюрм ІІ / ІІІ (28-24 тис. р. до н. е.)
  • Вюрм ІІІ (24-18 тис. р. до н. е.)

Крім того, виділяють ще верхній (або пізній) Вюрм, який поділяють на періоди зледенінь і потеплінь:

  • Дріас[8] древній (14-11 тис. р. до н. е.)[9]
  • Беллінг[10] (11300-10600 р. до н. е.)
  • Дріас середній (10600-9900 р. до н. е.)
  • Аллерод[11] (9900-8900 р. до н. е.)
  • Дріас пізній (8900-8000 р. до н. е.)

ПриміткиРедагувати

  1. Sibrava, V., Bowen, D.Q, and Richmond, G.M.: Quaternary Glaciations in the Northern Hemisphere, Quaternary Science Reviews. vol. 5, 1986, p. 1–514
  2. Wighart von Koenigswald: Lebendige Eiszeit. Theiss-Verlag, Stuttgart 2002, p. 34, ISBN 3-8062-1734-3)
  3. Ehlers, J., and P.L. Gibbard: Quaternary Glaciations: Extent and Chronology 2: Part II North America. Elsevier, Amsterdam, 2004 ISBN 0-444-51462-7
  4. від м. Amersfort в Нідерландах
  5. від м. Brörup в Данії
  6. від місцевості на півночі Німеччини
  7. від назви печери у Франції
  8. drias — назва тундрової рослинності альпійських полонин
  9. в деяких схемах періодизації верхнього плейстойцену виділяють період Готського зледеніння, або Вюрм IV (14-12 тис. р. до н. е.), тоді древній дріас відносять до часу 12-11 тис. р. до н. е.
  10. Bölling — озеро в Данії
  11. Allerod — селище в Данії

ДжерелаРедагувати

  • Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973. — С. 129
  • Герасимов И. П., Марков К. К. Четвертичная геология. М., 1939

Див. такожРедагувати