Турецький Потік (річка)

річка в Україні
(Перенаправлено з Колочин)

Туре́цький Поті́к — річка в Україні, у Покутсько-Буковинському прикарпатті, ліва притока Пруту (басейн Дунаю).

Турецький Потік
Кулачин або Колочин
Витік на південному сході від села Стецева
• координати 48°30′16″ пн. ш. 25°35′06″ сх. д. / 48.50444° пн. ш. 25.58500° сх. д. / 48.50444; 25.58500
Гирло Пруту
• координати 48°25′28″ пн. ш. 25°36′31″ сх. д. / 48.42444° пн. ш. 25.60861° сх. д. / 48.42444; 25.60861
Басейн Дунаю
Країни: Україна Україна
Регіон Івано-Франківська область
Довжина ~8 км
Ідентифікатори і посилання

Також відома як Сня́тинка, Кула́чин або Коло́чин.

ОписРедагувати

Довжина річки приблизно 8 км[1]. Формується з багатьох безіменних струмків.
Бере початок на південному сході від села Стецева, тече переважно на південний схід, і протікаючи східним передмістям Снятина (Кулачин) в селі Оршівці впадає в річку Прут, ліву притоку Дунаю.
Є природньою межею між історичними реіонами Буковина й Покуття, та співпадає з адміністративним кордоном між Івано-Франківською і Чернівецькою областями. [2]

Річку перетинає автомобільна дорога Н10.

Історичні даніРедагувати

До 1504 річка мала назву Колочин або Кулачин (від топоніму Кулачин - приміське село, приєднане (1978) до Снятина, сьогодні південно-східна околиця міста).[3]
Під такою назвою згадується у багатьох грамотах молдавських господарів (грамота Стефана Великого 1490 року) та міжнародних договорах (1433 року) про розмежування територій між Молдавським князівством та Польським королівством, Молдавською та Галицькою митрополіями.
У документах поч. XVI ст. зустрічається назва Сня́тинка.
Після потрапляння Молдавського князівства у васальну залежність від Османської імперії (1513) закріплюється гідронім - Турецький потік.[4]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

Кордуба М. Молдавсько-польська границя на Покутю до смерти Стефана Великого // Науковий збірник, присвячений проф. М. Грушевському учениками й прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці у Галичині (1894–1904). — Львів, 1906. — С. 2.