Козакове

село Козакове
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Громада	Новоборисівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51140110080049346
Облікова картка	Козакове
Основні дані
Засноване	1900
Населення	232
Площа	0,48 км²
Густота населення	483,33 осіб/км²
Поштовий індекс	67153
Телефонний код	+380 4859
Географічні дані
Географічні координати	47°03′23″ пн. ш. 30°04′17″ сх. д. / 47.05639° пн. ш. 30.07139° сх. д.Координати: 47°03′23″ пн. ш. 30°04′17″ сх. д. / 47.05639° пн. ш. 30.07139° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	145 м
Місцева влада
Адреса ради	67153, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Полішпакове, вул. Центральна, 5
Карта
	Козакове
	Козакове
Мапа

Козако́ве (у минулому — хутір Козака) — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 232 осіб.

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований^[1].

Історія ред.

Вперше на картах Російської імперії хутір Козакова з'являється в 70 рр 19 столітті.

Хутір виник на землях поміщика Брашевана і його синів. Всі православні були прихожанами Брашувановской Покровської церкви (1807 році побудованої).

Юридичні возаімоотношенія з поміщиком будувалися на оплату десятини від врожаю. Земля перебувала в оренді.

1865 році поряд з хутором проходить залізниця, таким чином роблячи використання земель навколо більш економічно вигідним і привертає німецьких колоністів, що надалі призводить до виникнення німецьких хуторів Байтельсбахера, Паідельшпак і Сутера

С 1923 року після організації Одеської губернії Козакова в ходить до складу Подколінскої сільрадм Цебриківського району.

З 1924 по 1928 в Козакова були переселени жителі Київської та Волинської губерній в складі 51 сімей 222 чоловік

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Підколінської сільської Ради^[2].

Населення ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 263 особи, з яких 125 чоловіків та 138 жінок.^[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 232 особи.^[4]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	87,07 %
молдовська	11,21 %
російська	1,72 %

Примітки ред.

↑ Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 Серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

Джерела ред.

Сборная таблица Военно-Топографической карты Российской империи (Ф.Ф Шуберт.3 версты в одном дюйме) Сьемка 1846—1863
Список населенных пунктов. Некоторые справчныя даныя по Тираспольскому уезду. Херсонской губерни. Одесса 1907

Література ред.

Микола Заєць. Цебриківський (Гофнунгстальський) Край Одесса ,2011
Немецкие колонии [Архівовано 10 Червня 2016 у Wayback Machine.]

Посилення ред.

Сайт Краевед [Архівовано 17 Січня 2021 у Wayback Machine.]
Казаково на сайте Верховной рады Украины^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (укр.)

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 Серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.

[2] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]