Вікіпедія

Кароль Кнаус

польський архітектор
(Перенаправлено з Кнаус Кароль)

Кароль Максимільян Кнаус (пол. Karol Maksymilian Knaus, 24 вересня 1846, Плаза — 15 березня 1904, Краків) — польський архітектор, реставратор.

Кароль Кнаус
Народження 24 вересня 1846(1846-09-24)
Смерть 15 березня 1904(1904-03-15) (57 років)
Поховання Раковицький цвинтар
Країна
(підданство)		  Республіка Польща
 Австро-Угорщина
Діяльність архітектор
Праця в містах Краків
CMNS: Кароль Кнаус у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився у селі Плаза під Хшановом у сім'ї працівника страхової компанії Кароля Кнауса і Маріанни з дому Шене (Schöne). У віці семи років втратив батьків. Чотирнадцятилітнім хлопцем працював підмайстром у слюсаря. Згодом — на керамічній фабриці, пізніше на будівництві тартаку, де потім працював два роки машиністом і писарем. Отримав роботу на фабриці інженера Людвіка Зеленевського. Відбував практику будівничого у Валерія Колодзейського, де керував спорудженням низки об'єктів. 1879 року склав у краківському магістраті екзамен на майстра будівничого. 1884 року обраний членом міської ради Кракова. 1889 року обійняв посаду старшого інспектора будівництва і заступника директора будівельного управління краківського магістрату. Співзасновник краківського Технічного товариства. Член редакції часопису «Architekt». Публікував фахові статті у часописах «Architekt» і «Przegląd Techniczny».

Роботи ред.

  • Реставрація монастиря непокалянок в Ярославі. Виконана в рамках роботи Кнауса на фірмі Колодзейського до 1879 року.
  • Працював 3 роки при реставрації Сукенниць у Кракові під керівництвом Томаша Прилінського.
  • Дім міської Ощадної каси на вулиці Шпитальній, 15 у Кракові (1880, проект Кароля Борковського). Спорудив сходову клітку за власним проектом.
  • Реставрація замку в Сухій Бескидзькій (1883).
  • Реставрація пробоства костелу св. Анни у Кракові (1886).
  • Дім пошти у Кракові (адаптація проєкту віденського арх. Фрідріха Зетца[1] 1888, спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Реставрація костелу і монастиря ордену Паулінів на Скалці у Кракові (1888).
  • Дім товариства «Сокіл» на вулиці Пілсудського, 27 у Кракові (1889). Згодом добудований за проектом Теодора Тальовського.[2]
  • Перебудова палацу у Кракові, в місцевості Прокоцім (1891).
  • Неоренесансна будівля Ощадної каси на вулиці Ягеллонській, 26 у Новому Сончі. Спроектована 1891 року, збудована у 1892-му під керівництвом інженера Юліуша Мішке.[3]
  • Реставрація і добудова хору костелу святої Катерини у Кракові (1893). Пізніше спроектував 6 пінаклей і реставрацію крухти там же.
  • Реставрація монастиря бернардинців у Кальварії-Зебжидовській (1898).
  • Реставрація костелу Божого Тіла у Кракові, в місцевості Казімеж (1899).
  • Реставрація бернардинського костелу в Дуклі (1899).
  • Будинки для Товариства будови дешевого житла для робітників-католиків у Кракові.
  • Дім на вулиці Радзивілловській, 10 у Кракові.
  • Реставрація монастиря в Новому Сончі.
  • Пам'ятна таблиця в Живці на честь перебування у місті Яна Казимира.
Нереалізовані
  • Друга нагорода на конкурсі проектів будинку ощадної каси у Станіславові (тепер Івано-Франківськ). На думку дослідниці Жанни Комар, є імовірність, що реалізовано все ж проект Кнауса.[4]
  • Друга нагорода на конкурсі проектів Палацу мистецтв у Кракові (1898).[5]
  • Одна з трьох перших нагород на конкурсі проектів Технічно-промислового музею у Кракові.

Примітки ред.

  1. ↑ Lechosław Lameński, Dom handlowy i budynek mieszkalny SA „Bazar Polski” – interesujące przykłady żelbetonowego modernizmu na gruncie krakowskim //  — S. 380.
  2. ↑ Pamiętnik Sokoła Krakowskiego 1885—1896. — Kraków: Wydane nakładem własnym Towarzystwa Gimnastycznego Sokół w Krakowie, 1896. — S. 13, 24.
  3. ↑ Migrała L. Ulica Jagiellońska w Nowym Sączu od końca xix wieku do 1945 roku — mieszkańcy i zabudowa. — Nowy Sącz: GOLDRUK, 2012. — S. 52. — ISBN 978-83-933269-1-4.
  4. ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. Stanisławów i jego architektura w okresie autonomii galicyjskiej. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2008. — S. 132. — ISBN 978-83-89273-52-9.
  5. ↑ Konkursa // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1898. — № 5. — S. 50.

Джерела ред.

  • Karol Knaus. Wspomnienie pośmiertne // Architekt. — 1904. — № 4. — S. 57—60.
  • Łoza S. Knaus Karol // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 163—164.
  • Knaus Karol // Mała encyklopedia Krakowa. — Wyd. trzecie. — Kraków: Wanda, 1999. — S. 211. — ISBN 83-87023-08-6.
  • Knaus Karol Maksymilian // Polski Słownik Biograficzny. — T. XIII. — Wrocław. — Warszawa. — Kraków: PAU, 1967—1968. — S. 112—114.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кароль_Кнаус&oldid=35310823