Відкрити головне меню

Томаш Прилінський (пол. Tomasz Pryliński, 24 серпня 1847, Варшава — 15 листопада 1895, Талкірхен) — польський архітектор.

Томаш Прилінський
пол. Tomasz Pryliński
Tomasz Pryliński, NAC, PIC 1-U-2594a.jpg
Народження 24 серпня 1847(1847-08-24)Варшава, Російська імперія
Смерть 15 листопада 1895(1895-11-15) (48 років)Thalkirchen[d], Thalkirchen-Obersendling-Forstenried-Fürstenried-Solln[d], Мюнхен, Німецька імперія
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Навчання Мюнхенський технічний університет
Діяльність архітектор
Томаш Прилінський у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 24 серпня 1847 року у Варшаві, в сім'ї адвоката Томаша Прилінського і Людвіки з Ястшембських. Там же навчався у філологічній гімназії. У 8-річному віці втратив батька (пізніше матір вдруге вийшла заміж за Штольцмана[1]). Напередодні повстання 1862 року певний час перебував під арештом, після чого змушений продовжити навчання у підготовчій школі в Мюнхені. Здобував освіту у Вищій технічній школі Мюнхена (18641866), а згодом у політехніці Цюріха (18661869), де здобув ступінь інженера-архітектора. Захопився питаннями меліорації. Відвідав у цих справах Бельгію. 1870 року обійняв посаду інженера в Товаристві рільничому в Кракові. Того ж року здійснив подорож до Парижа, Дрездена та Італії (переважно перебував у Мілані). Повернувся до Кракова, де від 1873 року працював у Банку парцеляції і будівництва. Зять засновника страхового товариства «Флоріанка» Генрика Кешковського. Протягом близько двох років провадив власне архітектурно-будівельне бюро спільно з Тадеушем Стриєнським. 1883 входив до редакційного комітету львівського журналу «Czasopismo Techniczne».[2] Помер 15 листопада 1895 в Талкірхен (тепер дільниця Мюнхена). Похований на Раковицькому цвинтарі у родинному гробівці, поле IX.[3] У костелі Святого Хреста у Кракові розміщено епітафію Прилінського.

Роботи
  • Реставрація будинку № 25 для Галицького банку на Головному Ринку в Кракові (1872).
  • Реставрація костелу візиток у Кракові (18751876).
  • Реставрація Сукенниць у Кракові (18751879).
  • Реставрація єпископського палацу на вулиці Францисканській, 3 у Кракові (18811884).
  • Перебудова дому страхового товариства «Флоріанка» на вулиці Баштовій, 6 у Кракові (18791886 спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Будинок притулку Гельцлів у Кракові (18841890).
  • Проект театру у Кракові, виконаний 1888 року у співавторстві з Германом Гельмером і Фердинандом Фельнером. Здобув перше місце на конкурсі, однак не був прийнятий до реалізації.[4]
  • Військове казино на вулиці Зиблікевича, 1 (1890).
  • Проект прибуткового дому у Львові (бл. 1892); невідомо, чи був реалізований і де саме.
  • Обміри королівського замку на Вавелі (бл. 1894).
  • Павільйон Окоцімського бровару на Крайовій виставці 1894 року у Львові. Будівництво вели Якуб Баллабан і Володимир Підгородецький.[5]
  • Житловий будинок на розі вулиць Баштової і Кроводерської у Кракові.
  • Житловий будинок на вулиці Баштовій, 3 у Кракові.
  • Перебудова дому Яна Матейка на вулиці Флоріанській, 41 у Кракові.
  • Реставрація греко-католицького кафедрального собору в Перемишлі, а також головного вівтаря там же (1880-ті).[6]
  • Консервація і адаптаційні роботи в латинському соборі в Перемишлі (1883—1885, зокрема, реконструкція готичних презбітерію і захристя, відновлення екстер'єру тощо[7])
  • Два будинки в Криниці-Здруй.
  • Фасад парафіяльного костелу у Вадовіцах.
  • Саркофаг Юзефа Крашевського у крипті на Скалці.
  • Надгробна плита Яна Гетца в парафіяльному костелі в Окоцімі.
  • Епітафія в Луціана Ридля в костелі св. Анни у Кракові.

ПриміткиРедагувати

  1. Kicianka H. Pryliński Tomasz… — S. 625.
  2. Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 33. — S. 399.
  3. Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 133. — ISBN 83-08-01428-3.
  4. Jaroszewski T. Wiedeńskie atelier Fellner & Helmer i Polska // Rocznik Historii Sztuki. — 1986. — T. XVI. — S. 314. — ISSN 0080-3472.
  5. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów : Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 168.
  6. Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 9. — S. 115.
  7. Kicianka H. Pryliński Tomasz… — S. 627.

ДжерелаРедагувати

  • Bieńkowski W. Pryliński Tomasz // Österreichisches Biographisches Lexikon. — 1982. — Т. 8. — S. 313—314.
  • Estreicher K. Wspomnienia dwóch Krakowian // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 139—140.
  • Kicianka H. Pryliński Tomasz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa—Kraków—Gdańsk—Łódź : Zakład Narodowy im. Ossoloińskich, 1985. — T. XXVIII/4, zesz. 119. — S. 625—628. — ISBN 83-04-02033-5.
  • Kita H. Tomasz Pryliński (1847—1895) // Rocznik Krakowski. — 1968. — № 39. — S. 119—149.
  • Łoza S. Pryliński Tomasz // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 275.
  • Pryliński Tomasz // Mała encyklopedia Krakowa. — Wyd. trzecie. — Kraków : Wanda, 1999. — S. 426. — ISBN 83-87023-08-6.
  • Tomkowicz S. Tomasz Pryliński: wspomnienie o życiu i dziełach. — Kraków : nakł. Redakcyi «Czasu», 1896.