Ключ без права передачі
«Ключ без права передачі» (рос. «Ключ без права передачи») — російський радянський художній фільм 1976 року режисера Дінари Асанової. Виробництво студії «Ленфільм».
Ключ без права передачі | |
|---|---|
| рос. Ключ без права передачи | |
| Жанр |
драма мелодрама |
| Режисер | Дінара Асанова |
| Сценарист | Георгій Полонський |
| У головних ролях |
Олена Проклова Олексій Петренко Лідія Федосєєва-Шукшина Любов Малиновська Зіновій Гердт Катерина Васильєва Олег Хроменков Марина Левтова Анвар Асанов Олександр Богданов |
| Оператор |
Дмитро Долинін Юрій Векслер |
| Композитор | Євген Крилатов |
| Кінокомпанія | Ленфільм |
| Тривалість | 99 хвилин |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1976 |
| IMDb | ID 0170114 |
Сюжет ред.
Кирило Олексійович більшу частину життя провів в армії. Вийшовши у відставку, він потрапляє на посаду директора школи. Спочатку йому дуже важко звикнути, що замість дисциплінованих солдат він відповідає за натовп метушливих дітей. Знайти спільну мову з учнями йому допоможе вчителька літератури Марина. Вона розгледіла за маскою суворого солдафона чуйну людину.
У фільмі яскраво показано поведінку і психологію підлітків, як формуються їхні погляди на життя у так званому «перехідному віці».
Ролі ред.
- Олена Проклова — Марина Максимівна, вчитель літератури
- Олексій Петренко — Кирило Олексійович, директор школи
- Лідія Федосєєва-Шукшина — Емма Павлівна, вчитель хімії
- Любов Малиновська — Ольга Денисівна, завуч
- Зіновій Гердт — Олег Григорович, учитель фізики
- Катерина Васильєва — Клавдія Петрівна Баюшкіна, мати Юлі
- Олег Хроменков — Баюшкін, батько Юлі
- Анвар Асанов — Антон, син Марини Максимівни
- Лілія Гриценко — Лілія Олімпіївна, вчителька музики
- Гелій Сисоєв — Костянтин Іванович, вчитель фізкультури
- Герман Лупекін — вчитель
- Любов Тищенко — вчителька
- Наталія Яшпал
10б
- Марина Левтова — Юля Баюшкіна
- Олександр Богданов — Саша Майданов
- Андрій Лавриков — Андрій Шаров
- Олена Циплакова — Таня Косицька
- Костянтин Миколаїв — Альоша Смородін
- Олена Аржанік
- Сергій Волков
- Олександр Гольдштейн
- Ірина Обольська
- Олена Попова
- Олексій Рахов
Поети
Знімальна група ред.
- Автор сценарію: Георгій Полонський
- Режисер-постановник: Дінара Асанова
- Головні оператори: Юрій Векслер, Дмитро Долинін
- Головний художник: Володимир Свєтозаров
- Композитор: Євген Крилатов
- Звукооператор: Костянтин Пашков
- Директор картини: Юрій Губанов
Я дуже нервував. Пам'ятаю, що мені дуже хотілося догодити, відповідати. Я напридумував безліч різних варіантів пісень до цього фільму. Чому я нервував? Адже у мене був порядний досвід подібної роботи. Все поки що виходило наче б вдало. Моє становище в літературі та вже деяка популярність і впевненість у власних силах, здавалося б, повинні були позбавити мене від зайвої вібрації, але я нервував. Так, нервуючи, я заспівав, приїхавши в Ленінград, одну пісню, другу, і, нарешті, ще одну, не зовсім, правда, вдалу, але так, на всякий випадок. Динара слухала мій переляканий, напружений спів, підперши кулачком підборіддя. До речі, та - третя пісня - ніякого відношення до сюжету фільму не мала. Дінара, з якихось одній їй веденим ознаками, відібрала саме її. Я думав, буде оркестр, але звучала жалюгідна гітара: «Давайте восклицать, друг другом восхищаться…»
Фестивалі та призи ред.
- 1977 — XI ВКФ в Ригі:
- Приз «За найкращу кінорежисуру» Дінарі Асановой
- Приз «За найкраще виконання чоловічої ролі» Олексію Петренко
- Приз ЦК ЛКСМ
- Приз дитячого журі глядачів творчому колективу фільму
- 1977 — X МКФ в Москві: Спеціальний приз журі конкурсу фільмів для дітей
- 1977 — Призи Ленінського Комсомолу режисерові Дінарі Асановой й акторці Олені Прокловой
- 1978 — VI Міжнародні Кошалінські зустрічі (Польща): Приз «Янтар» за найкращий сценарій Георгію Полонському
- 1978 — VIII МКФ найкращих фільмів світу «Фест» в Белграді (Югославія): Почесний диплом «Кекец»
- 1978 — VIII МКФ для дітей у Джиффоні (Італія): Особливий диплом
Ретроспективи
Цікаві факти ред.
- Для Марини Левтової це була перша роль у кіно. Марина була однокласницею Олени Циплакової, яка знімалася у фільмі Дінари Асановой «Не болить голова у дятла». Коли Дінара почала шукати хлопців для своєї нової картини, Олена показала їй фотографію свого дев'ятого класу. Асановой відразу сподобалися двоє - хлопчик і дівчинка. Цією дівчинкою і була Марина Левтова.
- У ролі Марини Максимівни Дінара Асанова хотіла знімати Катерину Васильєву, але її не затвердив худрада. Також проби проходили Євгенія Ханаєва, Марина Нейолова, Людмила Гурченко
- Коли Кирило Олексійович просить Марину Максимівну допомогти йому розібратися в книгах з педагогіки, вона пропонує для початку прочитати Януша Корчака «Як любити дітей»
- На прогулянці Марина Максимівна читає учням хайку Тійо-ні:
- Над ручьем весь день
- Ловит, ловит стрекоза
- Собственную тень
- Епізод біля будинку Пушкіна на Мойці в день 139-ї річниці загибелі поета спочатку був відсутній у сценарії, його додала Дінара Асанова. Біля пам'ятника Пушкіну свої вірші, присвячені поету, читають: Булат Окуджава «Александру Сергеевичу хорошо…», Давид Самойлов «Болдинская осень», Михайло Дудін «В кругу земных столпотворений…», Белла Ахмадуліна «Дачный роман»