Петренко Олексій Васильович

український, радянський і російський актор

Олексі́й Васи́льович Петре́нко (26 березня 1938, Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР — 22 лютого 2017, Москва, Росія) — український, радянський і російський актор театру й кіно. Заслужений артист РРФСР (1984). Народний артист РРФСР (1988). Народний артист України (1999).

Олексій Петренко
Ім'я при народженніОлексій Васильович Петренко
Народився26 березня 1938(1938-03-26)[1]
Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер22 лютого 2017(2017-02-22)[2] (78 років)
Москва, Росія
ПохованняНіколо-Архангельський цвинтар
Національністьукраїнець
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьактор, кіноактор, телеактор
Alma materХарківська державна консерваторія (1961)
Роки діяльності1961—2017
IMDbnm0677840
Нагороди та премії
Народний артист Росії
Народний артист Росії
Заслужений артист Росії Державна премія Російської Федерації- 1999 Народний артист України — 1999
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Пошани
Орден Пошани

CMNS: Олексій Петренко у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

ред.

Народився 26 березня 1938 року в селі Чемері (Чернігівщина).

Навчався в Харківському театральному інституті (1961, курс Івана Мар'яненка).

Працював у театрах Запоріжжя (Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара) та Маріуполя (Донецький академічний обласний драматичний театр). У 1964 році актора запросив на свою сцену Ленінградський театр імені Ленсовета. З 1977 року — актор Московського драматичного театру на Малій Бронній. З 1978 року грав на сцені МХАТу. Також у 1980-ті роки грав у виставі режисера Анатолія Васильєва «Серсо» на Малій сцені Театру на Таганці й у московському театрі «Школа сучасної п'єси».

З 1991 року — актор кіностудії ім. М. Горького.

Володів видатним акторським талантом. Утілював у кіно й на сцені різнопланові глибокі драматичні, характерні та яскраві комедійні ролі. Чудово співав і декламував вірші. Любив українські пісні.

Зіграв близько ста ролей у кіно (зокрема, у кількох українських фільмах), серіалах і телевиставах. Перший успіх і популярність принесли ролі Григорія Распутіна у фільмі Елема Климова «Агонія» (1974) та Юрія Строганова в картині Олексія Германа «Двадцять днів без війни» (1976).

Знімався в картинах таких майстрів кінематографа, як Сергій Герасимов, Ельдар Рязанов, Георгій Данелія, Григорій Козінцев, Лариса Шепітько, Дінара Асанова, Вадим Абдрашитов, Павло Лунгін, Віталій Мельников, Володимир Мотиль, Ігор Масленников, Юрій Гримов, Михайло Пташук, Костянтин Єршов, Станіслав Говорухін, Микита Михалков та ін.

Лавреат низки фестивалів і кінопремій.

З 2010 року — член Патріаршої ради з культури (РПЦ).

Помер у Москві 22 лютого 2017 року, не доживши місяця до свого 79-го дня народження (26 березня)[3]. Був похований 27 лютого в одній могилі з батьками та другою дружиною Галиною Петрівною Кожуховою на Микільському кладовищі в підмосковному місті Балашиха[4][5].

Фільмографія

ред.

(неповна)

та інші.

Основні нагороди та відзнаки

ред.

Фестивалі та премії[7]

ред.

Примітки

ред.
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Скончался актер Алексей ПетренкоПодробнее на ТАСС:http://tass.ru/kultura/4047026
  3. Помер відомий актор Олексій Петренко. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  4. В Москве простились с Алексеем Петренко - ТАСС. TACC. Процитовано 31 жовтня 2022.
  5. В москве простились с Алексеем Петренко // 1 канал. (рос.)
  6. Указ Президента України від 8 вересня 1999 року № 1147/99 «Про присвоєння О. Петренку почесного звання «Народний артист України»»
  7. Алексей Петренко // Имена // Энциклопедия отечественного кино (рос.). Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 2 березня 2017.

Джерела

ред.

Посилання

ред.