Вікіпедія

Київський еколого-культурний центр

Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) — громадська українська екологічна організація. Створений у 1989 р. Керує Центром В. Є. Борейко. До 2017 року офіс організації знаходився в будинку по вул. Івана Виговського, 20г.

Рейд КЕКЦ по боротьбі з мисливським браконьєрством. Київська обл.

Центр є офіційним членом Міжнародного товариства захисту тварин — WSPA, членом Міжнародного Соціально-екологічного союзу — МСОЕС[1], членом Міжнародного союзу охорони природи — IUCN.

Центр займається законотворчою діяльністю, веде суди на захист природи, з 1999 року видає «Гуманітарний екологічний журнал», організовує семінари і конференції з різних питань охорони природи, проводить компанії на захист первоцвітів, зубрів, кротів, дельфінів, вовків, вікових дерев, займається боротьбою з браконьєрством, створенням територій природно-заповідного фонду[2][3][4][5][6][7].

Центром видаються книги і буклети з охорони природи. Вперше в Україні розроблені курси з екологічної етики і природоохоронної естетики для шкіл. Центром проведено понад 60 різноманітних міжнародних та українських конференцій і семінарів з охорони природи. Центр розробляє і популяризує дві перспективні природоохоронні концепції майбутнього — прав природи та ідею абсолютної заповідності.

За час свого існування Центром створено або розширене 336 об'єктів природно-заповідного фонду в 20 областях України. Верховною Радою України затверджено 9 природоохоронних законів, розроблених Центром спільно з низкою громадських організацій та народних депутатів. Центром видано понад 150 найменувань книг з охорони природи, з 1999 р. опубліковано 50 випусків «Гуманітарного екологічного журналу», на який можна підписатися в будь-якій країні світу, а також 28 випусків бюлетеня «Охорона біорізноманіття та заповідна справа в Україні».

Прес-конференція КЕКЦ в Криму (м. Сімферополь) на захист вовків

Для підготовки молодих природоохоронців Центр проводить щорічні семінари, а також Заповідні школи Борейко-Войцеховського (спільно з польською екологічною організацією «На користь всіх істот»).

Спільно з іншою громадською організацією — «Екоправо-Київ», Центр виграв 36 судів з екологічних питань проти Кабінету Міністрів України[8], Мінприроди[9], Міносвіти[10], Мінагрополітики, Держкомлісгоспу України.

Центр домігся затвердження Мінприроди України Правил утримання диких тварин у неволі, а від Міносвіти України — Переліку альтернативних методів і об'єктів для їх використання замість експериментальних тварин, а також Порядку проведення науковими організаціями досліджень, експериментів на тваринах.

Центр домігся ред.

У 2012 році Центр, спільно з Асоціацією зоозахисних організацій України, домігся затвердження в Мінагрополітики України Порядку використання тварин у сільському господарстві, нормативного акта, що дозволяє захистити сільгосптварин від жорстокого поводження.

З 2009 року Центр спільно з Держслужбою заповідної справи почав проведення Всеукраїнського перепису стародавніх дерев. Виявлено близько 300 стародавніх дерев, з них 43 дерева, яким 1000 або більше років. За матеріалами перепису понад 160 стародавніх дерев з 12 областей України отримали статус пам'ятника природи.

У 2011 році Центр, спільно з Громадою Рибалок України, домігся законодавчого закріплення заборони на виготовлення, збут і застосування браконьєрських знарядь (отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електровудок, вибухових речовин, пташиного клею та мононіточних сіток з волосіні) та заборони ввезення в Україну капканів, мононіткових сіток з волосіні та електровудок, які використовуються виключно з браконьєрською метою.[11]

У 2012 році Центр, спільно з Громадою Рибалок України, домігся повернення прав громадським екологічним інспекторам складати протоколи на браконьєрів, а також заборони на ввезення до України отрути — фосфіду цинку.

У 2015 році з ініціативи КЕКЦ прийнято два Закони України щодо охорони природи.

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» (№ 322-VIII від 9.04.2015 р.). Цим Законом заборонено рекламу браконьєрських знарядь лову, повернені права громадським екологічним інспекторам складати протоколи за ст. 85, 88-1, 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до завдань природних заповідників додано «підтримка природних процесів і явищ», з 1 квітня по 15 червня введений місячник тиші у місцях розмноження диких тварин із забороною санітарних рубок, стрільби, проїзду на моторках, проведення фейєрверків, організації ралі і інших змагань на транспортних засобах, до заборонених знарядь лову віднесено самолови, петлі, самостріли, електрогін.
  2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття» (№ 323-VIII від 9.04.2015 р.). Цим Законом заборонено проведення в заповідних зонах національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників проведення поступових і суцільних рубок, вирубування дуплистих дерев, видобуток піску і гравію. Зі списку мисливських видів викреслено 12 видів птахів, що охороняються Бернською конвенцією, зі списку «шкідливих» видів викреслені сорока, сойка і грак, до числа заборонених знарядь віднесені капкани, заборонений селекційний відстріл в природних заповідниках, землекористувачі, на землях яких мешкають види тварин або рослин з Червоної книги, зобов'язані їх охороняти, заборонено використовувати ведмедя і вовка як притравку на притравочних станціях, заборонено створення і діяльність пересувних зоопарків, звіринців і виставок диких тварин.

Видання ред.

Публікації з даними про КЕКЦ ред.

Боротьба з незаконними велотрасами ред.

18 жовтня 2015 на офіційному сайті Центру оприлюднений матеріал під назвою «Как уничтожать трассы даун-хил»[12]. Автори пояснюють читачам всю згубність для природи велотрас «даун-хіл», що масово будуються останнім часом у природно-заповідних об'єктах, чим завдають шкоди ґрунтам та рослинності, та закликають боротися з ними, насамперед безпосереднім знищенням, а також притягувати до адміністративної та карної відповідальності тих, хто їх створює.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Перелік організацій-членів МСОЕС. // xml-sitemap.net. Архів оригіналу за 3 Серпня 2013. Процитовано 2013-6-29. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  2. ↑ Стаття в "Урядовому кур'єрі" про захист першоцвітів КЕКЦ". // xml-sitemap.net. Архів оригіналу за 22 Лютого 2014. Процитовано 2013-6-29. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  3. ↑ Стаття в "Урядовому кур'єрі" про всеукраїнську кампанію "Первоцвіт" та ролю КЕКЦ у її проведенні". // xml-sitemap.net. Архів оригіналу за 22 Лютого 2014. Процитовано 2013-6-29. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  4. ↑ Стаття у газеті "Дзеркало тижня" про роботу КЕКЦ по захисту зубрів". // xml-sitemap.net. Процитовано 2013-6-29. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  5. ↑ Стаття на порталі "Рідна країна" про роботу КЕКЦ з захисту зубрів". // xml-sitemap.net. Архів оригіналу за 23 Жовтня 2013. Процитовано 2013-6-29. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  6. ↑ Стаття в "Українській газеті" про захист КЕКЦ разом з Мінприроди вікових дерев України". // xml-sitemap.net. Процитовано 2013-6-29. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Інформація на "Київпресс" про лікування "Горіху Нікуліна" в Криму за участю КЕКЦ". // xml-sitemap.net. Процитовано 2013-6-29. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  8. ↑ Ухвала суду к-42453/10-с. Вищий адміністративний суд України.
  9. ↑ Щорічна доповідь НУО «Громадська оцінка процесу реалізації національної екологічної політики у 2011 році» (PDF), У 2010 році Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва «Київський еколого-культурний центр» та Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ» успішно оскаржили в адміністративному суді законність переліку інформації із грифом «Для службового користування» у Мінприроди. До такої інформації було віднесено, поміж іншим, інформацію щодо боротьби з контрабандою зразків дикої флори і фауни, озоноруйнівних речовин, а також інформацію про регулювання екологічних питань на транскордонних річках України (басейн Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Дінця), в тому числі з країнами Європейського Союзу. Своїм рішенням, яке було підтримано апеляційним та вищим судами, суд визнав незаконним дії Мінприроди щодо віднесення такої інформації до ДСК. Рішення було виконано Мінприроди.[недоступне посилання з липня 2019]
  10. ↑ «Льодовиковий період» у заповідній справі (огляд ситуації у заповідній справі в Україні за 2008–2012 рр.) (PDF), Екологія–Право–Людина (17–18 (57–58) 2013), архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2015, процитовано 27 червня 2013, Громадські організації (Київський еколого-культурний центр та ГО «ЕкоПраво-Київ») звернулися з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва. 13 січня 2011 року, постановою №2а-18357/10/2670 суд постановив позов задовольнити повністю: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Природного заповідника «Розточчя» при Національному лісотехнічному університеті України» від 1 листопада 2010 року № 1032. А {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  11. ↑ Алла Шершень (8 червня 2011 року). Доповнення до закону "Про тваринний світ" сприятимуть захисту від браконьєрів - М.Томенко. УкрІнформ. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 27 червня 2013. Україна приєдналася до країн Європи, у яких заборонено використання, продаж та ввезення браконьєрських сіток для риболовлі, а також електровудок, вибухових речовин та мисливських капканів. На цьому наголосили під час прес-конференції в УКРІНФОРМі народний депутат, заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, президент ВРГО "Громада рибалок України" Андрій Неліпа, коментуючи набуття чинності ініційованих ними змін до закону "Про тваринний світ" (щодо посилення заходів із боротьби з браконьєрством).
  12. ↑ "Как уничтожать трассы даун-хил". Архів оригіналу за 17 Листопада 2015. Процитовано 14 Листопада 2015.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Київський_еколого-культурний_центр&oldid=41129775