Борейко Володимир Євгенович
Борейко Володимир Євгенович (нар. 5 жовтня 1958[1], Свердловськ (тепер Єкатеринбург), СРСР) — український еколог, біолог,[2] природоохоронець, письменник, зоозахисник. Директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр», головний редактор Гуманітарно-екологічного журналу, заснованого в 1999 р. Заслужений природоохронець України (з 2010 р.). Живе в Києві.
| Борейко Володимир Євгенович | |
|---|---|
 Володимир Борейко у 2014 | |
| Псевдо | Володимир Борейко |
| Народився |
5 жовтня 1958 (65 років) Свердловськ, СРСР |
| Місце проживання |
Київ,  Україна |
| Діяльність | охорона природи |
| Нагороди | Заслужений природоохоронець України |
| Сайт | ecoethics.ru |
Біографічні відомості
Народився в місті Свердловську (Російська Федерація).
Навчався в Донецькому державному університеті (зараз Донецький національний університет). Під час навчання був командиром Дружини охорони природи цього університету[3].
Працював слюсарем-ремонтником в Донецькому трамвайному парку, згодом — у Президії Українського товариства охорони природи, в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України. З Міністерства охорони навколишнього природного середовища України пішов за власним бажанням на знак протесту проти бездіяльності його керівництва.
Протягом каденцій 6-9 скликань Верховної Ради України був помічником народних депутатів: Голуба Олександра Володимировича (6-7 скликання), Комуністична партія України: Томенка Миколи Володимировича (8 скликання)[4]; Диріва Анатолія Борисовича (8 скликання), Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ"[5]; Маріковського Олександра Валерійовича (9 скликання)[6].
Активна природоохоронна позиція
Провідний діяч природоохоронного руху в Україні. Автор принаймні 11 діючих природоохоронних законів України[7]. Серед найбільш відомих кампаній, за його та очолюваною ним громадською організацією участю — перепис найстаріших дерев України[8][9][10]. Щорічно Володимир Борейко проводить операцію «Першоцвіт», яка направлена на захист рідкісних та зникаючих рослин, що занесені в Червону книгу України[11][12]. Один із активістів всеукраїнської кампанії проти капканів[13]. Серед інших всеукраїнських зоозахисних кампаній, які проводить Володимир Борейко — боротьба з дельфінаріями[14]. Активіст захисту найбільш знищуваного виду тварин в Україні — вовків[15].
Ініціатор заборони в Україні весняного полювання, полювання у біосферних заповідниках і національних парках, комерційного полювання на зубрів, відлову дельфінів, використання капканів і фосфіду цинку, домігся відкриття у вузах України нової дисципліни — «Екологічна етика». Під його керівництвом у 20 областях України створено 361 об'єкт природно- заповідного фонду, проведено близько 60 природоохоронних семінарів і конференцій[7].
Спільно з Екоправо-Київ виграв 37 судових справ природоохоронної спрямованості[7].
Протягом своєї інспекторської діяльності затримав понад 2000 браконьєрів.
Нагороди та звання
Указом Президента України Віктора Андрійовича Ющенка № 14/2010 від 12.01.2010 року Борейку Володимиру Євгеновичу було присвоєно почесне звання «Заслужений природоохоронець України»[16].
Почесний член Московського товариства дослідників природи (2015)[17].
Член Комісії з охоронюваних природних територій Міжнародного Союзу охорони природи (IUCN), Робочої групи по хижаках Мінекології України.
Критика на адресу вітчизняних зоозахисників
У 2010 р. Володимир Борейко різко критикував вітчизняні зоозахисні організації[18], заявивши:
На жаль, наші зоозахисні організації можна назвати лише собакозахисними, оскільки вони не займаються іншими тваринами, поза бродячими котами і собаками.— В.Борейко. Зоозахисники провокують знищення собак. Хрещатик, 24.06.2010р.[19]
Також він назвав випадки отруєння бродячих псів «народною партизанською війною з собаками», поклав на зоозахисників провину за провокування такої реакції городян, наголосивши, що такий стан справ є наслідком відстоювання зоозахисниками стерилізації, бродячих собак.
На В. Є. Борейка було організовано кілька замовних нападів, останній стався 1 лютого 2010 р., після цього він на час втратив зір і слух[20]. Святошинським районним відділенням міліції м. Києва було відкрито кримінальну справу за фактом нападу і побиття В. Є. Борейка, однак зловмисники знайдені не були.
Твори
Автор більше 50-ти книг на екологічну, природоохоронну, зоозахисну, екофілософську та історичну тематику. Крім того опублікував понад 700 наукових статей з охорони природи, надрукованих в Україні, США, Росії, Польщі, Білорусі, Латвії.
Найважливіші твори, в яких Борейко є автором та співавтором:
Серія «Історія охорони природи»
- 1994 рік
- «Нотатки природоохоронця»
- 1995
- «Історія заповідної справи в Україні» (перевидання з доповненнями — 2001 р.)
- «Царські полювання» від Мономаха до Путіна та Кучми" (перевидання 1995, 2000, 2005, 2005).
- «Словник діячів охорони природи» (перевидання 1995, 2001).
- 1996
- «Екологічні злочини військових в Україні та на прилеглих територіях».
- «Нариси про піонерів охорони природи (том перший)».
- «Білі плями історії природоохорони. СРСР, Росія, Україна (том перший)».
- «Білі плями історії природоохорони. СРСР, Росія, Україна (том другий)».
- «Історія охорони природи України Х сторіччя — 1980» (перевидання 2001 р.).
- «Білі плями природоохорони» (перевидання 2003).
- 1997
- «Нариси про піонерів охорони природи (том другий)».
- «Етико-естетичний підхід в охороні дикої природи та заповідній справі (З вітчизняних та зарубіжних робіт)».
- «Асканія-Нова: важкі версти історії 1826—1997».
- «Історія руху студентських природоохоронних дружин України в документах та спогадах».
Серія «Природоохоронна пропаганда»
- 1996
- «Екологічні традиції, релігійні погляди слов'янських та інших народів» (перевидання: 1998, 2003)
- «Шляхи та методи природоохоронної пропаганди» (перевидання: 1998, 2002 р.).
- 1997
- «Сторіччя природоохоронної пропаганди. Бібліографічний покажчик вітчизняної літератури (1882—1996 р.)».
- 2000
- «Як екологам співпрацювати з засобами масової інформації».
- «Лісовий фольклор. Дерева життя та священні гаї» (перевидання — 2003 р.).
- 2003
- «Осягнення екологічної теології»
- «Популярний словник по екологічній етиці та гуманітарній екології»
Серія «Охорона дикої природи»
- 1996
- «Супутник юного захисника природи» (перевидання 1999 р.)
- 1997
- «Введення в природоохоронну естетику» (перевидання: 1999, 2001)
- 1998
- «Святилища дикої природи. Нариси до ідеології заповідної справи»
- 1999
- «Прорив в екологічну етику» (перевидання: 2001, 2003, 2005 р.)
- 2001
- «Сучасна ідея дикої природи» (перевидання: 2003)
- 2002
- «Філософи дикої природи та природоохорони» (перевидання, 2004)
- «Охорона вікових дерев»
- «Захист місцевих природно-історичних святинь»
- 2003
- «Священні гори»
- «Курс молодого бійця ДОП»
- 2004
- «Стислий курс екологічної етики»
- «Екологічна етика в ВНЗ»
- «Екологічна етика в школі»
- 2005
- «Художники дикої природи»
- «Природоохоронна естетика в ВНЗ»
- «Етика та менеджмент заповідної справи»
- «Кинь полювання — стань людиною»
- «Проти весняного полювання»
- «Природоохоронна естетика в школі»
- 2006
- «Письменники дикої природи»
- 2007
- «Закон „Про захист тварин від жорстокого поводження“. Український прорив»
- «Винищення зубрів в Україні, Білорусі, Польщі та Росії. Матеріали незалежного дослідження»
- 2008
- «Етика та практика охорони біорозмаїття»
- «Історія охорони дикої природи у США»
- 2009
- «Стародавні дерева України»
- 2010
- «Троянський кінь екотуризму: смерть для заповідної природи»
- «Видовий терор»
- 2011
- «Настольна книга зоозахисника»
- «Екологічна етика та гуманне ставлення до тварин і рослин» (Цей спецкурс за вибором затверджено Міністерством освіти України)
- «500 видатних дерев України»
- 2012
- «На захист вовків»
- Екологічна естетика. Методичний посібник для вчителів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Философы зоозащиты и природоохраны [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Контрабанда диких животных, растений и их дериватов в Украине [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 2013 p.
- Охотники и экологи против весенней охоты [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Классики абсолютной заповедности [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Прорыв в экологическую этику. Изд. пятое, доп. [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- 2014 p.
- Заповедники Украины без гламура [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Абсолютная заповедность и эстетика дикой природы [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 2015 p.
- Положительный опыт влияния заповедности и заповедных зон на охрану биоразнообразия [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Також Володимир Борейко є автором багатьох статей у газетах та журналах України, Росії та інших країн, присвячених екологічній, зоозахисній, еколого-просвітницькій та еколого-філософській тематиці, зокрема він відстоює прийняття Україною концепції «прав тварин», яка прийнята багатьма іншими країнами.
Посилання
- Сайт Київського еколого-культурного центру [Архівовано 25 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Гуманітарно-екологічний журнал [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Стаття на захист дикої природи [Архівовано 1 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Стаття про напад на Володимира Борейко [Архівовано 26 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Виступ на захист дельфінів
- Виступ проти захоронення ядерних відходів під Києвом
Примітки
- ↑ Кандидати до Київської міської ради — Центральна виборча комісія, Місцеві вибори 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 19 жовтня 2015.
- ↑ Зубр (Bison bonasus l.) в Україні: історія, сьогодення та перспективи збереження (PDF) (укр.). Іван Парнікоза, Володимир Сесін, Володимир Борейко. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019.
- ↑ Владимир Борейко – борец с браконьерами и защитник первоцветов. xml-sitemap.net. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ http://nashigroshi.org/2015/12/02/pomichnyky-nardepiv-2012-2014-v-h/
- ↑ Анатолій Борисович Дирів. rada.oporaua.org. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ https://ring.org.ua/search?q=Борейко+Володимир+Євгенович&clearall=on&datasources=posipaky_info[недоступне посилання]
- ↑ а б в Про нас. Київський еколого-культурний центр http://ecoethics.ru/about/ [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Володимир Борейко став «Заслуженим природоохоронцем України». kyiv.comments.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Вековые деревья гибнут без охраны. news.ipcsevastopol.org (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Екологи закликають врятувати найстаріше дерево України. ridna.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Киевляне наконец осознали вред от уничтожения первоцветов - эколог. zakyiv.com (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ У метро «повязали» торговцев подснежниками. kiev.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Полювання на капкани. ua.for-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Еколог Володимир Борейко: «Дельфінарії треба закрити». molode.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Борейко наполягає на перегляді законодавства про охорону вовків. huntingukraine.com (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Указ Президента України № 14/2010 Про відзначення державними нагородами України (укр.). president.gov.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
За вагомий особистий внесок у розвиток природно-заповідної справи в Україні, розширення національної екологічної мережі, охорону, збереження, наукове вивчення та відтворення особливо цінних природних комплексів та об'єктів постановляю: ...Присвоїти почесне звання «Заслужений природоохоронець України» ...Борейку Володимиру Євгеновичу - директорові Київського еколого-культурного центру
- ↑ НЫНЕ ЗДРАВСТВУЮЩИЕ ПОЧЕТНЫЕ ЧЛЕНЫ МОИП. moip.msu.ru (рос.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Убогість зоозахисного руху (укр.). Екологічний портал. Процитовано 2013-6-30.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Зоозащитники провоцируют уничтожение собак. kreschatic.kiev.ua (рос.). Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 2013-6-27.
- ↑ В Киеве избит известный эколог. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 7 вересня 2013.