Кисіль Іван Гордійович
Іван Гордійович Кисі́ль (27 січня 1896, Мирівка[1][a] — 25 липня 1971, Київ) — український радянський художник; член Асоціації художників Червоної України з 1923 року та Спілки радянських художників України з 1938 року.
| Кисіль Іван Гордійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
15 (27) січня 1896 Мирівка, Кагарлицький район, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 25 липня 1971 (75 років) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 Російська імперія УНР | |||
| Жанр | портрет і пейзаж | |||
| Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1919) і Київський художній інститут (1925) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | Кричевський Федір Григорович і Кричевський Василь Григорович | |||
| Член | Асоціація художників Червоної України і Національна спілка художників України | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 15 [27] січня 1896 року в селі Мирівці (нині Обухівський район Київської області, Україна). 1919 року закінчив Київську художню школу; 1925 року — Київський художній інститут, де навчався у Федора і Василя Кричевських.
Упродовж 1925—1931 років викладав у Києві в художньому технікумі, а у 1930—1931 роках — фотокінотехнікумі. Брав участь у німецько-радянській війні з 1941 року. Нагороджений орденом Червоної Зірки (11 квітня 1945), медалями «За оборону Ленінграда» (12 червня 1943) і «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[1]. Мешкав у Києві. Помер у Києві 25 липня 1971 року.
Творчість ред.
Працював у галузі станкового живопису, графіки, монументального мистецтва. Автор олійних пейзажів, портретів, тематичних картин. Серед робіт:
- малюнки для декоративних тканин, тканих панно та гобеленів («Каховка», «Дніпрогес»)[2];
- проєкти оформлення інтер'єрів громадських споруд (1928—1933, 1955—1958);
- ілюстрація книг для київського видавництва «Культура»:
- збірка «Чудеса без чудес», «Кури сплять» Сергія Шервінського (1929);
- «Ні здобичі, ні толку» Софії Федорченко (1929)[2];
- серія портретів «Кращі люди Армії і фронту» (1944—1945; сангіна, вугілля);
- живопис
- «Прикордонники» (1937);
- «Переправа» (1943);
- «Виборзька фортеця» (1945);
- «Київська ТЕЦ» (1946—1947; Національний музей історії України);
- серія «Бориславські нафтопромисли» (1947);
- «Під Корсунем-Шевченківським» (1947);
- «Колгоспне квітникарство» (1949);
- «Зима. Іній» (1951);
- «Хвиля» (1957);
- «Дніпро біля Канева» (1958);
- «Прибій» (1964);
- «Натюрморт» (1965);
- «Осінь в Каневі» (1969);
- «Берег моря» (1960—1970);
- «Ґенуезька фортеця» (1960—1970);
- «Яблуня квітуча» (1971);
- «Півонії» (1971).
Низку робіт присвятив Тарасу Шевченку:
- «Тарас Шевченко серед дітей на Україні» (1946, Канівський музей Тараса Шевченка);
- «Мате Залка на могилі Тараса Шевченка» (1949, гуаш, Національний музей Тараса Шевченка).
Брав участь у виставках з 1924 року, всеукраїнських з 1927 року, зокрема:
- Всеукраїнська ювілейна виставка, присвяченої 10-річчю Жовтня (1927; пересувна містами України);
- 3-я Всеукраїнська художня виставка Наркомосу УРСР (1930; пересувна містами України);
- республіканська шевченківська виставка (1941);
- 1-ша виставка робіт художників-фронтовиків (1943);
- 3-я виставка художників Ленінградського фронту (1945; Ленінград);
- виставка образотворчого мистецтва УРСР (1951);
- ювілейна художня виставка УРСР (1957);
- художня виставка, присвячена 100-річчю від дня смерті Тараса Шевченка (1961; Київ)[2].
Персональні виставки відбулися у Виборзі у 1945 році, Києві у 1955—1956 і 1973 роках.
Зауваги ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Кисель Иван Гордеевич / Память народа. [Архівовано 11 Листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б в Інвестиції в мистецтво. [Архівовано 11 Листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Кисіль Іван Гордійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 199.;
- Кисіль Іван Гордійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 101.
- Кисіль Іван Гордійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 295—296. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Кисель, Иван Гордеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Том 4, книга 2 (Каев—Кобозев). С. 504 (рос.);
- Л. М. Гутник. Кисіль Іван Гордійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.