Кир Стефан Серб

сербський чернець, хормейстер і композитор

Кир Стефан Серб або Стефан Серб (серб. Кир Стефан Србин; II половина XIVXV століття, за деякими даними — 1350 (?) — 1430 (?)[1]) — сербський чернець, хормейстер і композитор. Складав у пізньому калофоничному стилі Візантійської музичної традицї. Самий ранній з сербських композиторів, твори якого дійшли до нашого часу.

Кир Стефан Серб
Основна інформація
Дата народження 1350
Дата смерті 1430
Громадянство Сербія
Віросповідання православ'я
Професії композитор

З його відмітним композиційним стилем він є одним з найбільш ранніх (якщо не найпершим) ідентифікованих середньовічних сербських композиторів, а також одним з засновників нового стилю, званого "сербсько-візантійська школа".

Зовнішні відеофайли
Кир Стефан Серб. «Нині Сили небесні» (з Літургії Преждеосвячених дарів) в автентичному виконанні хора «Святой Стефан Дечанский»

Біографія ред.

Провів значну частину свого життя при дворі деспота Лазаря Бранковича у Смедереві, де він був придворним domestikos — хоровим диригентом. Документи свідчать про його короткочасне перебування в монастирях Куманово (Македонія) і Путна (Румунія), в останньому збереглися рукописи його пісень. Деякі джерела стверджують, що датами його життя і смерті є 1360 і 1430 роки, що він був ігуменом, керівником хору і протопсалтом монастиря Хіландар. Манускрипти творів Стефана Серба збереглися у бібліотеках Ватикану, Москви, Афін, монастирях Хіландар, Іверон, Велика Лавра, Симонопетра на Афоні.

Твори ред.

Стефану Сербу належить трактат з теорії музики, а також антологія літургійних творів «Psaltikia» — єдиний оригінал музичної рукописи на одній з слов'янських мов, що відноситься до XV століття і дійшов до XX століття. Манускрипт зберігався у Національній бібліотеці Сербії в Белграді. Він був знищений 6 квітня 1941 року, коли вся бібліотека згоріла після бомбардування німецькою авіацією. У 1937 році, до загибелі рукописи, сербський композитор Коста Манойлович зробив дванадцять фотографій деяких сторінок рукопису, фотокопії яких збереглися[2]. В них знаходиться дев'ять творів композитора, деякі з яких, можливо, були автографами. У 1961 році сербський музикознавець Димитрие Стефанович здійснив транскрипцію окремих творів Стефана Серба на сучасну музичну нотацію. Перше виконання творів Стефана було здійснено у церкві Святої Софії в Охриді, Македонія, у 1961 році. У числі інших Стефану Сербу належать співи церковнослов'янською і грецькою мовами, що збереглися до нашого часу:

  • Нинїа Сили, підписана в оригіналі «Творение доместика Кира Стефана Сербина»
  • ВькȢсите и Видите, підписана в оригіналі «Творение доместика Кира Стефана Сербина»
  • Γεύσασθε και ίδετε
  • Σώμα Χριστού
  • ПомилȢи Ме Боже
  • ᾌσατε Τῷ Κυρίῳ
  • Херувимська пісня

Цікаві факти ред.

У Сербії ім'ям композитора названий чоловічий хор «Кир Стефан Сербин», до складу якого входять випускники Белградської академії музичного мистецтва та учасники Хору радіо і телебачення Сербії.

Примітки ред.

  1. Milos Lalovic (6 квітня 1941). Kir Stefan Srbin Menu. Kirstefansrbin.ca. Архів оригіналу за 3 Березня 2016. Процитовано 7 січня 2013.
  2. Биография композитора на Классика-Онлайн. Архів оригіналу за 28 Серпня 2016. Процитовано 28 Квітня 2018.

Література ред.

Посилання ред.