Відкрити головне меню

Національна бібліотека Сербії

Національна бібліотека Сербії (Народна библиотека Србије) — найбільша наукова бібліотека країни, заснована в 1832 році.

Національна бібліотека Сербії
Народна библиотека Србије
National Library of Serbia northeast.jpg
Національна бібліотека Сербії
44°47′51″ пн. ш. 20°28′01″ сх. д. / 44.7975277800277780° пн. ш. 20.467166670027779674° сх. д. / 44.7975277800277780; 20.467166670027779674Координати: 44°47′51″ пн. ш. 20°28′01″ сх. д. / 44.7975277800277780° пн. ш. 20.467166670027779674° сх. д. / 44.7975277800277780; 20.467166670027779674
Країна: Flag of Serbia.svg Сербія
Тип: публічна
Складова list of libraries damaged during World War IId
Розташування Белград
Адреса Белград
Заснована 1832
Статус спадщини Пам'ятки культури під охороною в Сербіїd
Фонди: 5,6 млн одиниць зберігання
Директор: Сретен Угричич
Штат: 270
Сайт: nb.rs

Медіафайли у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Ідея створення бібліотеки належить Димирію Давидовичу, який був видавцем першої сербської газети та представником князя Мілоша I. У лютому 1832 року Давидович звернувся до князя з листом, в якому обґрунтував необхідність створення бібліотеки. Князь прислухався до цієї пропозиції й прийняв розпорядження про обов'язкові примірники, що стало основою майбутньої національної бібліотеки.

У квітні 1941 року німецька авіація завдала потужного бомбового удару по Белграду, під час якого було зруйновано приміщення бібліотеки і знищено у вогні сотні тисяч книг, серед яких 1424 рукописні книги слов'янськими мовами.

У 1973 році було споруджено сучасне приміщення бібліотеки.

ФондиРедагувати

Основні фонди бібліотеки включають: книжки, опубліковані після 1868 року сербською та іншими південно-слов'янськими мовами та книжки іноземними мовами з 1700 року, сербські періодичні видання, а також періодичні видання мовами колишньої Югославії та іншими іноземними мовами, велика колекція довідкової літератури: словники, енциклопедії, каталоги в друкованій та електронній формі.

Спеціальні колекції містять: давні та рідкісні книги, надруковані у 18 та 19 століттях південно-слов'янськими мовами, а також рідкісна література іноземними мовами з 1700 року, бібліофільні та мініатюрні видання, рукописи та архівні документи, карти, ноти й партитури, фонограми, фотодокументи, картини, гравюри, плакати тощо.

Колекція рукописів складається з рукописних книг 12-18 століття, переважно сербською мовою, невеликої кількості рукописних книг болгарською, македонською та російською мовами, інкунабул та стародруків 1494—1638 років, мікрофільмів рукописних книг південно-слов'янськими мовами.

Директори бібліотекиРедагувати

  • 1853—1856. — Филип Николич (1830—1867)
  • 1856—1859. — Туро Даничич (1825—1882)
  • 1861—1869. — Йанко Шафарик (1814—1876)
  • 1869—1874. — Стоян Новакович (1842—1915)
  • од 1875. — Йован Бошкович (1834—1892)
  • 1880—1886. — Ничифор Дучич (1832—1900)
  • од 1886. — Милан Ч. Миличевич (1831—1908)
  • до 1900. — Драгиша Станойевич (1844—1918)
  • 1900—1901. — Стоян Протич (1857—1923)
  • 1901—1903. — Любомир Йванович (1865—1928)
  • 1903—1927. — Йован Томич (1869—1932)
  • 1927—1935. — Милош Зечевич (1880—1955)
  • 1935—1941. — Драгослав Ілич (1889—1973)
  • 1941—1945. — Торче Радойчич (1905—1970)
  • 1945—1960. — Душан Милачич (1892—1979)
  • 1960—1965. — Чедомир Миндерович (1912—1966)
  • 1965—1968. — Милорад Панич-Суреп (1912—1968)
  • 1968—1977. — Светислав Чурич (1919—2004)
  • 1977—1979. — Владимир Стеванович (1930—1979)
  • 1980—1983. — Васо Милинчевич (1928-)
  • 1983—1988. — Милан Милутинович (1942-)
  • 1988—2001. — Миломир Петрович (1934-)
  • 2001 — до тепер — Сретен Угричич (1961-)

ПосиланняРедагувати