Відкрити головне меню
Православні священик і диякон за співами «Херувимської пісні» на початку Великого Входу. Церква Покрови, Дюссельдорф, Німеччина

Херуви́мська пі́сня (церк.-слов. херȣвимскаѧ пѣснь, грец. Χερουβικός Ύμνος) — пісня у православному та греко-католицькому обряді, яку співають під час Літургії Івана Златоуста та Василія Великого (окрім днів Великого Четверга та Великої Суботи). Складена та впроваджена у вжиток у VI ст. у Візантії.

Зміст

На ЛітургіїРедагувати

Ця пісня-молитва заснована на видіннях пророків Ісаї та Єзекіїля, які бачили служіння Богу небесних сил — херувимів. «Херувимську пісню» співають незабаром по прочитанні Євангелія під час здійснення Великого входу, коли Святі Дари переносять з Жертовника на Престол. Вона є начебто переходом від підготовчої частини Літургії до основної — євхаристичної. Вона складається з двох частин. Першу частину співають до Великого входу, другу — після нього. Перша частина відрізнюється повільністю та протяжністю, друга — урочистістю, духом ликування. Розділені частини вигуком «Аминь» — як відповідь хору (або народу) на моління священика.

Грецький текстРедагувати

Οἱ τὰ Χερουβεὶμ μυστικῶς εικονίζοντες,
καὶ τῇ Ζωοποιῷ Τριάδι τὸν Τρισάγιον ὕμνον προσᾴδοντες,
πᾶσαν τὴν βιωτικὴν ἀποθώμεθα μέριμναν,
ὠς τὸν βασιλέα τῶν ὃλων ὑποδεξόμενοι,
ταῖς ἀγγελικαῖς ἀοράτως δορυφορούμενον τάξεσιν.
Ἀλληλούϊα, ἀλληλούϊα, ἀλληλούϊα

Церковнослов'янський текстРедагувати

Сучасний церковнослов'янський варіантРедагувати

Иже херувимы тайно образующе,
и животворѧщей Троицѣ трисвѧтую пѣснь припѣвающе,
всѧкое нынѣ житейское отложимъ попеченїе,
іако да Царя всѣхъ подъимемъ,
ангельськими невидимо дориносима чинми.
Аллилуйа, аллилуйа, аллилуйа.

Старообрядський варіантРедагувати

Иже херувимы тайно образующе
и животворѧщей Троицѣ трисвѧтую пѣснь приносѧще
всѧку нынѣ житейскую отвержемъ печаль,
іако да Царя всѣхъ подъемлюще,
ангельскими невидимо дароносима чинми.
Аллилуйа, аллилуйа, аллилуйа.

Переклади українською мовоюРедагувати

Загальні зауваженняРедагувати

Існує багато перекладів «Херувимської пісні» українською мовою. Деякі з них прагнуть точніше передати глибокий смисл пісні, інші є поетичними перекладами. Буквальний переклад тексту:

«Ми, що Херувимів таємно собою являємо,
і Животворчій Трійці Трисвяту пісню співаємо,
 — відкладімо нині всякі життєві піклування.
Піднімімо ж ми Царя всіх,
Якого в славі несуть ангельські чини невидимо.
Алілуя».

Головною складністю при перекладі є слово подъимемъ (грец. ὑποδεξόμενοι). У грецькій мові слово ὑποδεξόμαι мало, окрім значення «підіймаю», ще також «приймаю». У «Пісні» слово вжите саме в цьому значенні: бо вона закликає прийняти Христа, готуючи вірян до Причастя. Друга трудність — передання грец. Χερουβεὶμ слов'янським «херувимы», який можна помилково прийняти за називний відмінок, проте це слово вжите у значенні знахідного відмінка (тобто «херувимів»).

Нарешті, ще одна складність — слово дориносима. Грецьке δορυφορούμενον буквально значить «кого носять на списах». Це нагадує нам про стародавній звичай військового тріумфу — підіймати на щиті, покладеного на держаки списів, полководця-тріумфатора. У церковному значенні це слово зображує величний і таємничий похід Сина Божого, якого супроводжують воїнства Небесних Сил. Цей образ повторюється і за літургією: священики супроводжують Святі Дари на дискосах, держачи у руках хрести та перехрещені копія (літургійні списи). У старообрядському варіанті замість «дориносима» стоїть «дароносима» — внаслідок тлумачення δορυφορούμενον як похідного не від δόρυ («спис», «спис-дорі»), а від δῶρα («дари»), від чого смисл змінюється. Отже, Цар зветься не «списонесенним», а «тим, кому приносять дари».

З огляду на все, точніший переклад має бути таким:

«Ми, таємниче собою зображаємо Херувимів
і співаючи трисвяту пісню Трійці,
що дає нам життя, відкладімо тепер всі турботи,
щоб нам прийняти Царя всіх,
Якого невидимо носять та прославляють ангельські сили.
Слава Господу!».

Варіанти перекладівРедагувати

Нижче наведені дев'ять версій поетичного перекладу «Херувимської пісні» української мовою, запропонованих архієпископом Іонафаном (Єлецьких).

Версія 1

Ми (всі), образ херувимів в Тайні цій являючи
І животворчій Трійці трисвяту(ю) пісню з ними співаючи,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоб нам супроводити Царя всього Світу
З ангельськими, незримими, дориносимо, чиньми. Алилуя

Версія 2

Ми (всі), образ херувимів в Тайні цій являючи
І животворчій Трійці трисвяту(ю)піснь з ними співаючи,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоб нам супроводити Царя всього Світу,
Що іде до нас невидимо
У сонмі (колі) ангельських чинів (воїнств). Алилуя.

Версія 3

Ми (всі), образ херувимів в Тайні цій являючи
І животворчій Трійці трисвяту(ю)піснь з ними співаючи,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоб нам супроводити Царя всього Світу,
З ангельськими, незримими і нездоланними чиньми. Алилуя.

Версія 4

Ми (всі), образ херувимів в Тайні цій являючи
І животворчій Трійці трисвяту(ю) пісню з ними співаючи,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоб списоносимого Царя всіх прийняти (під'яти, зустріти)
Щоб нам супроводити Царя всього Світу
Що іде до нас невидимо у сонмі (колі) ангельських чинів. Алилуя.

Версія 5

Ми, що образ херувимів в Тайні цій являємо
І животворчій Трійці трисвяту(ю) піснь з ними співаємо,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоби списоносно Царя всіх підняти (прийняти)
З ангельськими, незримими (невидимими)
І нездоланними чиньми. Алилуя.

Версія 6

Ми, що образ херувимів в Тайні цій являємо
І животворчій Трійці трисвяту(ю) пісню з ними співаємо,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоб нам супроводити Царя всього Світу,
Коєго несуть невидимо всі ангельські(ї) чини (воїнства). Алилуя.

Версія 7

Ми (всі), образ херувимів в Тайні цій являючи
І животворчій Трійці трисвяту(ю) пісню з ними співаючи,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоби нам прийняти Царя всього Світу
З ангельськими, незримими (невидимими)
І списоносними чиньми. Алилуя.

Версія 8

Ми, що образ херувимів в Тайні цій являємо
І животворчій Трійці трисвяту(ю) піснь з ними співаємо,
Всякі нині життєві відкладемо піклування (хвилювання),
Щоб і нам Царя всіх на щит підняти
З ангельськими, невидимо, на списах носимого, чиньми. Алилуя.

Версія 9

Ми, що образ херувимів в Тайні цій являємо
І животворчій Трійці трисвяту(ю) пісню з ними співаємо,
Забудьмо нині всі життєві хвилювання,
Щоби нам Царя всіх у Славі зустріти
Зі списоносним воїнством всіх ангелів незримих. Алилуя

Цими варіантами не вичерпуються можливості переладу. Деякі джерела наводять до 20 україномовних версій «Пісні».

Переклади іншими мовамиРедагувати

Румунський текстРедагувати

Noi care pre heruvimi cu taină închipuim,
Și făcătoarei de viață Treimi întreit-sfântă cântare aducem,
Toată grija lumească să o lepădăm
Ca pe Împăratul tuturor să primim,
Pe Cel înconjurat în chip nevăzut de cetele îngerești.
Aliluia, aliluia, aliluia.

Грузинський текстРедагувати

რომელნი ქერუბიმთა საიდუმლოდ ვემსგავსენით, და ცხოველსმყოფელსა სამებასა,
სამწმიდა არსობისა გალობასა შევსწირავთ,
ყოველივე მსოფლიო დაუტევოთ ზრუნვა,
და ვითარცა მეუფისა ყოველთასა,
შემწყნარებელსა ანგელოსთაებრ უხილავად, ძღვნის შემწირველთა წესთასა,
ალილუია, ალილუია, ალილუია

Херувимська пісня Великого ЧетвергаРедагувати

Під час Літургії на Великий Четвер замість «Херувимської пісні» співають звичайну пісню недільної Літургії перед Причастям. Вона висловлює ідею дня — встановлення Господом під час Тайної Вечері Таїнства причащення.

Вечери твоея тайныя днесь, Сыне Божїй, причастника мѧ приими: не бо врагомъ твоимъ тайну повѣмъ, ни лобзанїѧ ти дамъ, іако Іуда, но іако разбойникъ исповѣдаю тѧ: помѧни мѧ, Господи, єгда приидеши во царствїи твоемъ; аллилуиа, аллилуиа, аллилуиа.

(Український переклад: «Вечері Твоєї Тайної, днесь, Сину Божий, причасником мене прийми, бо ворогам Твоїм тайни не видам і лобзання Тобі не дам, яко Іуда, але, яко розбійник, відкрию віру мою: „Пом'яни мене, Господи, у Царстві Твоєму“. Алилуя!»)

Херувимська пісня Великої СуботиРедагувати

Під час Літургії, що правиться на Велику Суботу, співають дещо інший варіант «Херувимської Пісні».

Грецький текстРедагувати

Σιγησάτω πᾶσα σάρξ βροτεία,
καὶ στήτω μετὰ φόβου καὶ τρόμου,
καὶ μηδὲν γήϊνον ἐν ἑαυτῇ λογιζέσθω·
ὁ γὰρ Βασιλευς τῶν βασιλευόντων,
καὶ Κύριος τῶν κυριευόντων,
προσέρχεται σφαγιασθῆναι,
καὶ δοθῆναι εἰς βρῶσιν τοῖς πιστοῖς·

προηγοῦνται δὲ τούτου,
οἱ χοροὶ τῶν Ἀγγέλων,
μετὰ πάσης ἀρχῆς καὶ ἐξουσίας,
τὰ πολυόμματα Χερουβίμ,
καὶ τὰ ἑξαπτέρυγα Σεραφίμ,
τὰς ὄψεις καλύπτοντα,
καὶ βοῶντα τὸν ὕμνον·
Ἀλληλούϊα, Ἀλληλούϊα, Ἀλληλούϊα.

Церковнослов'янський текстРедагувати

Да молчитъ всѧкая плоть человѣча,
и да стоитъ со страхомъ и трепетомъ,
и ничтоже земное въ себѣ да помышляетъ:
Царь бо царствующихъ,
и Господь господствующихъ,
приходитъ заклатися
и датися въ снѣдь вѣрнымъ.

Предходѧтъ же Сему лицы Ангельстїи
со всѧкимъ Началомъ и Властїю,
многоочитїи Херувими,
и шестокрилатїи Серафими,
лица закрывающе, и вопиюще пѣснь:
аллилуиа, аллилуиа, аллилуиа.

Український текстРедагувати

Хай мовчить всяка плоть чоловіча
і хай стоїть у страсі із трепетом,
і про земне ніщо не помишляє:
Цар бо царюючих і Господь володарюючих
приходить заклатися
і віддатися в снідь вірним.

Перед Ним ідуть чини Ангельські,
і всі Начала і Власті,
багатоокі Херувими та шестикрилі Серафими,
лиця закриваючи і пісню співаючи:
«Алилуя».

Музика до «Херувимської пісні»Редагувати

«Пісню» можуть співати на різні мотиви. Свою музику до неї писали не тільки релігійні діячі, але й світські композитори. Серед авторів музики Д. С. Бортнянський, прот. Кирило Стеценко, О. А. Кошиць, свящ. Сидір Воробкевич, свящ. Михайло Вербицький, А. Л. Ведель, П. І. Чайковський та багато інших.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати